Відмінності між версіями «Зичний»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Доповнення значення) |
м |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | ==Словник Бориса Грінченка== | ||
'''Зичний, -а, -е. '''Зычный, громкій, звучный. ''І замірив у дуків зичний голос. ''К. Іов. 61. | '''Зичний, -а, -е. '''Зычный, громкій, звучный. ''І замірив у дуків зичний голос. ''К. Іов. 61. | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)=== | ||
| + | |||
| + | [http://sum.in.ua/s/zychnyj ЗИ́ЧНИЙ], а, е. Який голосно, різко звучить; гучний. Який-небудь військовий хлюст.., зазираючи в курінь, зичним голосом кричав: — Троянівка, на сніданок! (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 340). | ||
| + | |||
| + | ===Електронний словник української мови=== | ||
[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9 ЗИ́ЧНИЙ, а, е.] | [http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9 ЗИ́ЧНИЙ, а, е.] | ||
Який голосно, різко звучить; гучний. Який-небудь військовий хлюст.., зазираючи в курінь, зичним голосом кричав: — Троянівка, на сніданок! (Тют., Вир, 1964, 340). | Який голосно, різко звучить; гучний. Який-небудь військовий хлюст.., зазираючи в курінь, зичним голосом кричав: — Троянівка, на сніданок! (Тют., Вир, 1964, 340). | ||
| + | |||
| + | Зи́чний, а, е. Зычный, громкій, звучный. І замірив у дуків зичний голос. К. Іов. 61. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:talentchildrenboymicrop.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:pr-megaphone.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:slide25113.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
[[Категорія:Зи]] | [[Категорія:Зи]] | ||
Версія за 21:58, 14 листопада 2017
Зміст
Словник Бориса Грінченка
Зичний, -а, -е. Зычный, громкій, звучный. І замірив у дуків зичний голос. К. Іов. 61.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЗИ́ЧНИЙ, а, е. Який голосно, різко звучить; гучний. Який-небудь військовий хлюст.., зазираючи в курінь, зичним голосом кричав: — Троянівка, на сніданок! (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 340).
Електронний словник української мови
Який голосно, різко звучить; гучний. Який-небудь військовий хлюст.., зазираючи в курінь, зичним голосом кричав: — Троянівка, на сніданок! (Тют., Вир, 1964, 340).
Зи́чний, а, е. Зычный, громкій, звучный. І замірив у дуків зичний голос. К. Іов. 61.
Ілюстрації
|
|
|
