Відмінності між версіями «Задосить»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | '''ЗАДО́СИТЬ''', присл., розм. Достатньо, багато або більше, ніж треба, можна. [Матрона:] Та чи нам же його [поля] треба? Маємо, богу дякувати, й свого задосить (Іван Франко, IX, 1952, 401); Увагу його вабили не річка і не веселі забави товаришів, а книжки, яких було задосить у тісних низеньких кімнатах його дому (Натан Рибак, Час, 1960, 206); | |
| + | |||
| + | // у знач. присудк. сл. Цілком вистачає. У личинок метеликів — гусениць — складних очей зовсім немає. Їм задосить кількох пар простих очей, які розміщуються поблизу рота (Наука і життя, 2, 1966, 37). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 114. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 13:03, 12 листопада 2017
Задо́сить, нар. Совершенно достаточно, больше чѣмъ достаточно. Торік було садовини задосить. НВолын. у.
Зміст
Сучасні словники
ЗАДО́СИТЬ, присл., розм. Достатньо, багато або більше, ніж треба, можна. [Матрона:] Та чи нам же його [поля] треба? Маємо, богу дякувати, й свого задосить (Іван Франко, IX, 1952, 401); Увагу його вабили не річка і не веселі забави товаришів, а книжки, яких було задосить у тісних низеньких кімнатах його дому (Натан Рибак, Час, 1960, 206);
// у знач. присудк. сл. Цілком вистачає. У личинок метеликів — гусениць — складних очей зовсім немає. Їм задосить кількох пар простих очей, які розміщуються поблизу рота (Наука і життя, 2, 1966, 37).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 114.
Ілюстрації
|
|
|
|
