Відмінності між версіями «Оподаль»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Оподаль, '''''нар. ''Вдали. Категорія:Оп) |
(.) |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Оподаль, '''''нар. ''Вдали. | '''Оподаль, '''''нар. ''Вдали. | ||
[[Категорія:Оп]] | [[Категорія:Оп]] | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]] | ||
+ | =Сучасні словники= | ||
+ | ===Академічний тлумачний словник (1970—1980)=== | ||
+ | ОПОДАЛЬ, присл., діал. Далі, в далечині. Поблизу ліси стіною, .. А оподаль, ніби хмари, Обрій залягли бори (Іван Вирган, Квіт, бореги, 1950, 105); | ||
+ | // Осторонь, на певній відстані. Вона держалася.. оподаль від інних [інших] (Іван Франко, VIII, 1952, 231); Юрба стовпилась оподаль і, похнюпившись, хрестилася і бликала очима на солдатів (Іван Микитенко, II, 1957, 259). | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 720. |
Версія за 15:41, 8 листопада 2017
Оподаль, нар. Вдали.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ОПОДАЛЬ, присл., діал. Далі, в далечині. Поблизу ліси стіною, .. А оподаль, ніби хмари, Обрій залягли бори (Іван Вирган, Квіт, бореги, 1950, 105); // Осторонь, на певній відстані. Вона держалася.. оподаль від інних [інших] (Іван Франко, VIII, 1952, 231); Юрба стовпилась оподаль і, похнюпившись, хрестилася і бликала очима на солдатів (Іван Микитенко, II, 1957, 259). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 720.