Оподаль
Зміст
Словник Грінченка
Оподаль, нар. Вдали.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ОПОДАЛЬ, присл., діал. Далі, в далечині. Поблизу ліси стіною, .. А оподаль, ніби хмари, Обрій залягли бори (Іван Вирган, Квіт, бореги, 1950, 105); // Осторонь, на певній відстані. Вона держалася.. оподаль від інних [інших] (Іван Франко, VIII, 1952, 231); Юрба стовпилась оподаль і, похнюпившись, хрестилася і бликала очима на солдатів (Іван Микитенко, II, 1957, 259). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 720.
Всесвітній словник української мови
ЗДА́ЛЕКА[ЗДА́ЛЕКУ] (з далекої відстані), ВІДДАЛІ́К, ВІДДАЛЯ́, ВІДДАЛЕКИ́розм.,ЗДАЛЯ́розм.,ЗДАЛІ́Крозм.,ЗВІДДАЛЕКИ́розм.,ЗВІДДАЛІ́Крозм.,ЗВІДДАЛІ́розм., ЗВІДДАЛЯ́розм., ЗДА́ЛЕКИдіал., ЗДАЛІ́діал.,ОПОДАЛІ́Кдіал.,ОПО́ДАЛЬдіал.Десь здалека зачулось торохтіння кулемета (О. Досвітній); Гостре Богданове око здалеку помітило в степу підозрілий рух кінноти (Я. Качура); Побачивши ще віддалік секретаря райкому, Сагайдак здивувався його появі (С. Добровольський); Линув віддаля орлів пустельних клекіт (Н. Забіла); Він тільки дивився на неї здаля зачарованими й захопленими очима (Ю. Смолич); - До Одарки не пустили, ..і здалік не бачила, і голоска її не чула (Марко Вовчок); Звіддалік блиснули, немов усміхнулися йому, вікна в селі (З. Мороз); Десь звіддаля прилинув відлунок дитячого плачу (Ю. Смолич); Уся картина здалеки нагадувала перший неясний ескіз, накиданий маляром на швидку руку (І. Нечуй-Левицький); Місто у диму куріється, синіє здалі (Панас Мирний); Небо і повітря стало темно-синє, тільки ліс чорнів оподалік (О. Маковей).
Ілюстрації
Див. також
Джерела та література
Академічний тлумачний словник(1970-1980)
Всесвітній словник української мови
Зовнішні посилання
Микола Зеров Lucrosa