Відмінності між версіями «Витівка»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Ви́тівка, -ки, '''''ж. ''Затѣя, выдумка. Зміевск. у. ''Доки будуть оці витівки?'' Категорія:Ви)
 
(Зовнішні посилання)
 
(не показані 3 проміжні версії цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Ви́тівка, -ки, '''''ж. ''Затѣя, выдумка. Зміевск. у. ''Доки будуть оці витівки?''
 
'''Ви́тівка, -ки, '''''ж. ''Затѣя, выдумка. Зміевск. у. ''Доки будуть оці витівки?''
 
[[Категорія:Ви]]
 
[[Категорія:Ви]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
 +
'''ВИ́ТІВКА''', и, жін.
 +
 +
1. Вчинок, дія, вигадка, що виходить за межі звичайних норм. Муляр почав висміювати панську витівку (Степан Васильченко, I, 1959, 90); Остання витівка княгині Ольги дуже роздратувала і вкрай розсердила імператора (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 143); Знайшов [Антін] стару шлею, зняв її, примірив до себе, закріпив посторонки, а Катерина тільки дивилася на його витівку (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 44);
 +
 +
//  Вигадка з метою обманути кого-небудь або нашкодити комусь. Оверко, Зінько на всякі витівки вдаються, якусь капость неодмінно встругнуть (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 16).
 +
 +
2. Що-небудь сказане або зроблене для розваги, сміху; жарт, вигадка. Хвацький на витівки, та тупий до справи (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 390); Омелько вважав себе за надзвичайного коміка, і не раз увесь клас сміявся з його витівок (Олесь Донченко, IV, 1957, 277); Коли б тільки не повсякденні витівки дівчат, яким неодмінно ото кортіло шарпнути його за чуба, бринькнути по губах і конче сховати під час обіду Мишунину ложку (Юрій Яновський, II, 1954, 129).
 +
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 512.
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
 +
==Див. також==
 +
 +
==Джерела та література==
 +
http://sum.in.ua/s/Vytivka
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]]
 +
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Поточна версія на 08:41, 3 листопада 2017

Ви́тівка, -ки, ж. Затѣя, выдумка. Зміевск. у. Доки будуть оці витівки?

Сучасні словники

ВИ́ТІВКА, и, жін.

1. Вчинок, дія, вигадка, що виходить за межі звичайних норм. Муляр почав висміювати панську витівку (Степан Васильченко, I, 1959, 90); Остання витівка княгині Ольги дуже роздратувала і вкрай розсердила імператора (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 143); Знайшов [Антін] стару шлею, зняв її, примірив до себе, закріпив посторонки, а Катерина тільки дивилася на його витівку (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 44);

// Вигадка з метою обманути кого-небудь або нашкодити комусь. Оверко, Зінько на всякі витівки вдаються, якусь капость неодмінно встругнуть (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 16).

2. Що-небудь сказане або зроблене для розваги, сміху; жарт, вигадка. Хвацький на витівки, та тупий до справи (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 390); Омелько вважав себе за надзвичайного коміка, і не раз увесь клас сміявся з його витівок (Олесь Донченко, IV, 1957, 277); Коли б тільки не повсякденні витівки дівчат, яким неодмінно ото кортіло шарпнути його за чуба, бринькнути по губах і конче сховати під час обіду Мишунину ложку (Юрій Яновський, II, 1954, 129).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 512.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/Vytivka

Зовнішні посилання