Відмінності між версіями «Крикливиця»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Зовнішні посилання) |
(→Сучасні словники) |
||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | + | '''КРИКЛИ́ВИЦЯ''', і, жін. Нервовохвора жінка, що страждає від крикливиць (у 2 знач.); істеричка. Зараз Тетяна на батька ні з того ні з сього напускається. А там ще й на крикливицю обернеться... (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 111); Крикливиця враз замовкла, знітилася (Яків Качура, II, 1958, 136). | |
+ | |||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 345. | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
Версія за 19:12, 2 листопада 2017
Крикливиця, -ці, ж. 1) Кликуша. Була оце, але вмерла жінка крикливиця. Кіев. г. Як воно на вашу думку: чи то од Бом оті крикливиці, чи воно з дання, чи з нечистою силою накладають? 2) мн. Крикливиці. Болѣзненное состояніе ребенка, когда онъ кричить безъ слезъ. Мил. 33. Прийшла я до вас з крикливицями і безсонницями. Курикуриці, нате вам крикливиці. Чуб. І. 141.
Зміст
Сучасні словники
КРИКЛИ́ВИЦЯ, і, жін. Нервовохвора жінка, що страждає від крикливиць (у 2 знач.); істеричка. Зараз Тетяна на батька ні з того ні з сього напускається. А там ще й на крикливицю обернеться... (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 111); Крикливиця враз замовкла, знітилася (Яків Качура, II, 1958, 136).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 345.