Крикливиця
Крикливиця, -ці, ж. 1) Кликуша. Була оце, але вмерла жінка крикливиця. Кіев. г. Як воно на вашу думку: чи то од Бом оті крикливиці, чи воно з дання, чи з нечистою силою накладають? 2) мн. Крикливиці. Болѣзненное состояніе ребенка, когда онъ кричить безъ слезъ. Мил. 33. Прийшла я до вас з крикливицями і безсонницями. Курикуриці, нате вам крикливиці. Чуб. І. 141.
Зміст
Сучасні словники
КРИКЛИ́ВИЦЯ, і, жін. Нервовохвора жінка, що страждає від крикливиць (у 2 знач.); істеричка. Зараз Тетяна на батька ні з того ні з сього напускається. А там ще й на крикливицю обернеться... (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 111); Крикливиця враз замовкла, знітилася (Яків Качура, II, 1958, 136).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 345.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
http://sum.in.ua/s/Kryklyvycja
