Відмінності між версіями «Диявольський»
(Створена сторінка: '''Диявольський, -а, -е. '''Дьявольскій. ''Тоді повів Ісуса дух на спокусу диявольську. ''Єв. Мт....) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Диявольський, -а, -е. '''Дьявольскій. ''Тоді повів Ісуса дух на спокусу диявольську. ''Єв. Мт. IV. 1. ''Бачить диявольський син, що бісова баба гаразд таки засмутила чоловіка. ''Стор. І. 3. | + | --[[Користувач:Oyriabokin.fpmv17|Олександра Євгенівна]] ([[Обговорення користувача:Oyriabokin.fpmv17|обговорення]]) 18:09, 25 жовтня 2017 (EEST)'''Диявольський, -а, -е. '''Дьявольскій. ''Тоді повів Ісуса дух на спокусу диявольську. ''Єв. Мт. IV. 1. ''Бачить диявольський син, що бісова баба гаразд таки засмутила чоловіка. ''Стор. І. 3. |
| + | 1. Прикм. до диявол. День і ніч, літо і зиму святий [з книги «Житія»] мужньо обганявся на стовпі від мирських диявольських спокус (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 396); Париж, Париж, диявольський казан (це ж ти так звав його, Огюст Барб'є?) (Павло Тичина, I, 1957, 200); | ||
| + | // перен. Такий, як у диявола; підступний, злий. Недарма в народі про них [сектантів-трясунів] кажуть: «Борода єпіскопа, а хватка диявольська» (Наука і життя, 8, 1958, 50); Диявольський злобний розум Хоми Хамелі зрештою знайшов, чим мене вразити. Він каже, що я художник-кар'єрист (Іван І. Волошин, Дні.., 1958, 54). | ||
| + | 2. розм. Надзвичайно сильний за ступенем вияву. Після незначної ранкової паузи психічні атаки гітлерівців почалися знов з тою ж диявольською настирливістю (Іван Ле, Право.., 1957, 190); Наводив [Орлюк] переправи по горло в воді, під диявольським обстрілом, серед битої криги (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 297). | ||
[[Категорія:Ди]] | [[Категорія:Ди]] | ||
Версія за 17:09, 25 жовтня 2017
--Олександра Євгенівна (обговорення) 18:09, 25 жовтня 2017 (EEST)Диявольський, -а, -е. Дьявольскій. Тоді повів Ісуса дух на спокусу диявольську. Єв. Мт. IV. 1. Бачить диявольський син, що бісова баба гаразд таки засмутила чоловіка. Стор. І. 3. 1. Прикм. до диявол. День і ніч, літо і зиму святий [з книги «Житія»] мужньо обганявся на стовпі від мирських диявольських спокус (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 396); Париж, Париж, диявольський казан (це ж ти так звав його, Огюст Барб'є?) (Павло Тичина, I, 1957, 200); // перен. Такий, як у диявола; підступний, злий. Недарма в народі про них [сектантів-трясунів] кажуть: «Борода єпіскопа, а хватка диявольська» (Наука і життя, 8, 1958, 50); Диявольський злобний розум Хоми Хамелі зрештою знайшов, чим мене вразити. Він каже, що я художник-кар'єрист (Іван І. Волошин, Дні.., 1958, 54). 2. розм. Надзвичайно сильний за ступенем вияву. Після незначної ранкової паузи психічні атаки гітлерівців почалися знов з тою ж диявольською настирливістю (Іван Ле, Право.., 1957, 190); Наводив [Орлюк] переправи по горло в воді, під диявольським обстрілом, серед битої криги (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 297).
