Відмінності між версіями «В’янути»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''В’янути, -ну, -неш, '''''гл. ''1) Вянуть. ''Куди гляне, трава в’яне. ''Ном. стр. 304, № 497. 2) Чахнуть,...)
 
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''В’янути, -ну, -неш, '''''гл. ''1) Вянуть. ''Куди гляне, трава в’яне. ''Ном. стр. 304, № 497. 2) Чахнуть, увядать. ''Чого в’янеш, моя доню? ''Шевч. ''Лихо, лихої мати в’яне, дочка червоніє. ''Шевч. 20. '''Серце в’яне. '''Сердце замираетъ, духъ захватываетъ. ''З мушкетом стане, а серце в’яне. ''Нп. ''Твоє личенько біле рум’яне, хто на його гляне серденько в’яне. ''Мет. '''Волос в’яне (слухаючи що) '''— говорится, когда приходится слышать что-либо сильно непріятное? ''А в мене волос в’яне, се слухаючи. ''Г. Барв. 441. ''Так співає, аж волос в’яне. ''
 
'''В’янути, -ну, -неш, '''''гл. ''1) Вянуть. ''Куди гляне, трава в’яне. ''Ном. стр. 304, № 497. 2) Чахнуть, увядать. ''Чого в’янеш, моя доню? ''Шевч. ''Лихо, лихої мати в’яне, дочка червоніє. ''Шевч. 20. '''Серце в’яне. '''Сердце замираетъ, духъ захватываетъ. ''З мушкетом стане, а серце в’яне. ''Нп. ''Твоє личенько біле рум’яне, хто на його гляне серденько в’яне. ''Мет. '''Волос в’яне (слухаючи що) '''— говорится, когда приходится слышать что-либо сильно непріятное? ''А в мене волос в’яне, се слухаючи. ''Г. Барв. 441. ''Так співає, аж волос в’яне. ''
 +
[[Категорія:Вя]]
 +
 +
'''<big>Тлумачення слова у сучасних словниках</big>
 +
'''
 +
 +
'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''
 +
 +
В'ЯНУТИ, ну, неш, недок.
 +
1. Утрачати свіжість; всихати (про рослини). А барвінок! Барвінок хрещатий! Притоптаний, коло тину Засихає, в'яне! (Тарас Шевченко, II, 1953, 176); Війнуло холодом над Дніпром, студена стала вода, в'яли трави й квіти на берегах (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 189);  * Образно. Одна по одній, як обморожені, в'янули і опадали, не розцвівши, квіти наших надій. Жахний концтабір висмоктував з нас останні краплини сил (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 9);
 +
//  Утрачати свіжість, пружність; ставати зморшкуватим, кволим (про люське тіло). Ольга розуміла: промине ще рік чи два, і почне в'янути її молода краса (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 488).
 +
 +
2. перен. Утрачати рухливість, бадьорість; ставати млявим, байдужим. Вона несподівано в'яла і, не доївши страви, вставала від столу (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 251); Під колючим поглядом хазяїна ноги і руки в'януть, язик — наче чужий (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 156);
 +
//  Поступово втрачати фізичну силу; марніти, слабнути. — Чого в'янеш, моя доню? — Стара не спитала (Тарас Шевченко, I, 1951, 50); Дивлюсь я та примічаю: почала моя Одарка в'янути, мізерніть (Нечуй-Левицький, I, 1956, 62);
 +
//  Завмирати (про серце). Розсердився, розгнівався Мій милий на мене, А як гляне, серце в'яне І в нього і в мене (Українські народні ліричні пісні, 1958, 169).
 +
 +
♦ Вуха в'януть
 +
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 799
 +
 +
'''Словник синонімів Караванського'''
 +
 +
В'ЯНУТИ
 +
(- зела) сохнути, всихати, зав'ядати, відцвітати, відмирати, ПРИВ'ЯВАТИ; (- красу) занепадати, пропадати, гинути, марніти; (- серце) завмирати, нити.
 +
 +
'''СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК.
 +
'''
 +
 +
в'янути - дієслово, недоконаний вид, I дієвідміна
 +
 +
{| class="wikitable"
 +
|-
 +
! !! '''ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС''' !!
 +
|-
 +
!      !! ОДНИНА !! МНОЖИНА
 +
|-
 +
| 1 особа || в'яну  || в'янемо
 +
|-
 +
| 2 особа || в'янеш || в'янете
 +
|-
 +
| 3 особа || в'яне || в'януть
 +
|-
 +
|}
 +
 +
{| class="wikitable"
 +
|-
 +
! !! '''МАЙБУТНІЙ ЧАС''' !!
 +
|-
 +
|  || ОДНИНА || МНОЖИНА
 +
|-
 +
| 1 особа || в'янутиму || в'янутимемо
 +
|-
 +
| 2 особа || в'янутимеш || в'янутимете
 +
|-
 +
| 3 особа || в'янутиме || в'янутимуть
 +
|}
 +
 +
{| class="wikitable"
 +
|-
 +
! !! '''МИНУЛИЙ ЧАС''' !!
 +
|-
 +
|  || ОДНИНА || МНОЖИНА
 +
|-
 +
| Чоловічий рід || в'янув ||
 +
|-
 +
| Жіночий рід || в'янула || в'янули
 +
|-
 +
| Середній рід || в'януло ||
 +
|}
 +
 +
{| class="wikitable"
 +
|-
 +
!  !!'''НАКАЗОВИЙ СПОСІБ'''  !!
 +
|-
 +
|  || ОДНИНА || МНОЖИНА
 +
|-
 +
| 1 особа ||  || в'яньмо
 +
|-
 +
| 2 особа || в'янь || в'яньте
 +
|}
 +
 +
{| class="wikitable"
 +
|-
 +
! '''ДІЄПРИСЛІВНИК''' !!
 +
|-
 +
| Теперішній час || в'янучи
 +
|-
 +
| Минулий час || в'янувши
 +
|}
 +
 +
== '''Ілюстрації''' ==
 +
 +
http://vk.volyn.ua/upload/images/29112012/83d36e9338717bb03ca7bfc33149a68b.jpeg
 +
 +
=== Джерела ===
 +
 +
1).
 +
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
 +
 +
2).Словник синонімів Караванського
 +
 +
3). Орфографічний словник
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 +
 +
[[Категорія:Слова 2017 року]]
 +
 
[[Категорія:Вя]]
 
[[Категорія:Вя]]

Поточна версія на 21:06, 24 жовтня 2017

В’янути, -ну, -неш, гл. 1) Вянуть. Куди гляне, трава в’яне. Ном. стр. 304, № 497. 2) Чахнуть, увядать. Чого в’янеш, моя доню? Шевч. Лихо, лихої мати в’яне, дочка червоніє. Шевч. 20. Серце в’яне. Сердце замираетъ, духъ захватываетъ. З мушкетом стане, а серце в’яне. Нп. Твоє личенько біле рум’яне, хто на його гляне серденько в’яне. Мет. Волос в’яне (слухаючи що) — говорится, когда приходится слышать что-либо сильно непріятное? А в мене волос в’яне, се слухаючи. Г. Барв. 441. Так співає, аж волос в’яне.

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

В'ЯНУТИ, ну, неш, недок. 1. Утрачати свіжість; всихати (про рослини). А барвінок! Барвінок хрещатий! Притоптаний, коло тину Засихає, в'яне! (Тарас Шевченко, II, 1953, 176); Війнуло холодом над Дніпром, студена стала вода, в'яли трави й квіти на берегах (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 189); * Образно. Одна по одній, як обморожені, в'янули і опадали, не розцвівши, квіти наших надій. Жахний концтабір висмоктував з нас останні краплини сил (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 9); // Утрачати свіжість, пружність; ставати зморшкуватим, кволим (про люське тіло). Ольга розуміла: промине ще рік чи два, і почне в'янути її молода краса (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 488).

2. перен. Утрачати рухливість, бадьорість; ставати млявим, байдужим. Вона несподівано в'яла і, не доївши страви, вставала від столу (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 251); Під колючим поглядом хазяїна ноги і руки в'януть, язик — наче чужий (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 156); // Поступово втрачати фізичну силу; марніти, слабнути. — Чого в'янеш, моя доню? — Стара не спитала (Тарас Шевченко, I, 1951, 50); Дивлюсь я та примічаю: почала моя Одарка в'янути, мізерніть (Нечуй-Левицький, I, 1956, 62); // Завмирати (про серце). Розсердився, розгнівався Мій милий на мене, А як гляне, серце в'яне І в нього і в мене (Українські народні ліричні пісні, 1958, 169).

♦ Вуха в'януть

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 799

Словник синонімів Караванського

В'ЯНУТИ (- зела) сохнути, всихати, зав'ядати, відцвітати, відмирати, ПРИВ'ЯВАТИ; (- красу) занепадати, пропадати, гинути, марніти; (- серце) завмирати, нити.

СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК.

в'янути - дієслово, недоконаний вид, I дієвідміна

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНА МНОЖИНА
1 особа в'яну в'янемо
2 особа в'янеш в'янете
3 особа в'яне в'януть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
ОДНИНА МНОЖИНА
1 особа в'янутиму в'янутимемо
2 особа в'янутимеш в'янутимете
3 особа в'янутиме в'янутимуть
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНА МНОЖИНА
Чоловічий рід в'янув
Жіночий рід в'янула в'янули
Середній рід в'януло
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНА МНОЖИНА
1 особа в'яньмо
2 особа в'янь в'яньте
ДІЄПРИСЛІВНИК
Теперішній час в'янучи
Минулий час в'янувши

Ілюстрації

83d36e9338717bb03ca7bfc33149a68b.jpeg

Джерела

1). Академічний тлумачний словник (1970—1980)

2).Словник синонімів Караванського

3). Орфографічний словник

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=В’янути&oldid=168545