Відмінності між версіями «Уважливий»
(→Джерела та література) |
(→Сучасні словники) |
||
| Рядок 18: | Рядок 18: | ||
1) Який сприймає або робить щось з увагою (у 1 знач.). || Який виражає увагу. || Який виконується з увагою (у 1 знач.). | 1) Який сприймає або робить щось з увагою (у 1 знач.). || Який виражає увагу. || Який виконується з увагою (у 1 знач.). | ||
2) Який виявляє увагу (у 2 знач.) до кого-небудь; прихильний, доброзичливий, турботливий. || Люб'язний, привітний. | 2) Який виявляє увагу (у 2 знач.) до кого-небудь; прихильний, доброзичливий, турботливий. || Люб'язний, привітний. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | '''''*[http://sum.in.ua/s/vazhlyvo Академічний тлумачний словник (1970—1980)]''''' | ||
| + | |||
| + | ''ВАЖЛИВО'', присл. | ||
| + | 1. у знач. присудк. сл. Має значення; істотно, потрібно. — Мене ви дійсне не знаєте, та це вже й не так важливо (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 32); — Ти не пригадуєш часом, якої вони пісні співали? Це важливо (Юрій Яновський, II, 1958, 63). | ||
| + | 2. діал. Поважно, велично. Начальник вийшов, буркнув два слівця До машиніста і пройшовсь важливо Здовж поїзду (Іван Франко, X, 1954, 195). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 19:26, 1 грудня 2016
Уважливий, -а, -е. 1) = Уважний. Знайшов уважливого слухача. Левиц. Пов. 261. 2) Съ удар. на з-мъ слогѣ: уважливий. Важный, серіозный. Класти сіно в стоги, се діло уважливе: можно й без обіду перебути, бо як дощ піде, а стіг не вивершений буде, то погано, треба поспішаться. Волч. у. (Лобод.).
Зміст
Сучасні словники
УВА́ЖЛИВИЙ (ВВА́ЖЛИВИЙ), а, е. Те саме, що уважний. Старші сестри вже вгамувались, притихли і були дуже вважливі до Зосі (Нечуй-Левицький, I, 1956, 209); Денис був з дитинства трудний син, неслухняний, свавільний.. Ллє хлопець вилюднів, виріс і став уважливим сином (Сенчм На Бат. горі, 1960, 139); В таких обопільних.. проявах уважливого, теплого ставлення одного до одного, по-моєму, повинні скрашуватись ще більше взаємини людей, міцніти їхній зв'язок (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 299).
Уважний -а, -е. 1) Який сприймає або робить щось з увагою (у 1 знач.). || Який виражає увагу. || Який виконується з увагою (у 1 знач.). 2) Який виявляє увагу (у 2 знач.) до кого-небудь; прихильний, доброзичливий, турботливий. || Люб'язний, привітний.
*Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ВАЖЛИВО, присл. 1. у знач. присудк. сл. Має значення; істотно, потрібно. — Мене ви дійсне не знаєте, та це вже й не так важливо (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 32); — Ти не пригадуєш часом, якої вони пісні співали? Це важливо (Юрій Яновський, II, 1958, 63). 2. діал. Поважно, велично. Начальник вийшов, буркнув два слівця До машиніста і пройшовсь важливо Здовж поїзду (Іван Франко, X, 1954, 195).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
- Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 364.
- Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
