Уважливий

Уважливий, -а, -е. 1) = Уважний. Знайшов уважливого слухача. Левиц. Пов. 261. 2) Съ удар. на з-мъ слогѣ: уважливий. Важный, серіозный. Класти сіно в стоги, се діло уважливе: можно й без обіду перебути, бо як дощ піде, а стіг не вивершений буде, то погано, треба поспішаться. Волч. у. (Лобод.).

Уважно слухати лекцію

Сучасні словники

• Академічний тлумачний словник (1970—1980)

УВА́ЖЛИВИЙ (ВВА́ЖЛИВИЙ), а, е. Те саме, що уважний. Старші сестри вже вгамувались, притихли і були дуже вважливі до Зосі (Нечуй-Левицький, I, 1956, 209); Денис був з дитинства трудний син, неслухняний, свавільний.. Ллє хлопець вилюднів, виріс і став уважливим сином (Сенчм На Бат. горі, 1960, 139); В таких обопільних.. проявах уважливого, теплого ставлення одного до одного, по-моєму, повинні скрашуватись ще більше взаємини людей, міцніти їхній зв'язок (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 299).

• Український тлумачний словник

Уважний -а, -е. 1) Який сприймає або робить щось з увагою (у 1 знач.). || Який виражає увагу. || Який виконується з увагою (у 1 знач.). 2) Який виявляє увагу (у 2 знач.) до кого-небудь; прихильний, доброзичливий, турботливий. || Люб'язний, привітний.

• Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ВАЖЛИВО, присл. 1. у знач. присудк. сл. Має значення; істотно, потрібно. — Мене ви дійсне не знаєте, та це вже й не так важливо (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 32); — Ти не пригадуєш часом, якої вони пісні співали? Це важливо (Юрій Яновський, II, 1958, 63). 2. діал. Поважно, велично. Начальник вийшов, буркнув два слівця До машиніста і пройшовсь важливо Здовж поїзду (Іван Франко, X, 1954, 195).

Ілюстрації

Див. також

• Людина
• Обманювати
• Віра

Джерела та література

1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 364.
2. Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
3. Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 280.

Зовнішні посилання

• Як бути уважним
• Що означає бути уважним?