Відмінності між версіями «Уважливий»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Джерела та література) |
|||
| Рядок 33: | Рядок 33: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | # Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 364. | ||
| + | # Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
Версія за 19:24, 1 грудня 2016
Уважливий, -а, -е. 1) = Уважний. Знайшов уважливого слухача. Левиц. Пов. 261. 2) Съ удар. на з-мъ слогѣ: уважливий. Важный, серіозный. Класти сіно в стоги, се діло уважливе: можно й без обіду перебути, бо як дощ піде, а стіг не вивершений буде, то погано, треба поспішаться. Волч. у. (Лобод.).
Зміст
Сучасні словники
УВА́ЖЛИВИЙ (ВВА́ЖЛИВИЙ), а, е. Те саме, що уважний. Старші сестри вже вгамувались, притихли і були дуже вважливі до Зосі (Нечуй-Левицький, I, 1956, 209); Денис був з дитинства трудний син, неслухняний, свавільний.. Ллє хлопець вилюднів, виріс і став уважливим сином (Сенчм На Бат. горі, 1960, 139); В таких обопільних.. проявах уважливого, теплого ставлення одного до одного, по-моєму, повинні скрашуватись ще більше взаємини людей, міцніти їхній зв'язок (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 299).
Уважний -а, -е. 1) Який сприймає або робить щось з увагою (у 1 знач.). || Який виражає увагу. || Який виконується з увагою (у 1 знач.). 2) Який виявляє увагу (у 2 знач.) до кого-небудь; прихильний, доброзичливий, турботливий. || Люб'язний, привітний.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
- Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 364.
- Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
