Відмінності між версіями «Водвуд»
(Створена сторінка: '''Водвуд, -да, '''''м. '''''= Одуд. '''Вх. Пч. II. 15. Категорія:Во) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | === Совник Грінченка === | ||
'''Водвуд, -да, '''''м. '''''= Одуд. '''Вх. Пч. II. 15. | '''Водвуд, -да, '''''м. '''''= Одуд. '''Вх. Пч. II. 15. | ||
[[Категорія:Во]] | [[Категорія:Во]] | ||
| + | |||
| + | === Сучасні словники === | ||
| + | * Кує зозуля, а її перебиває криклива іволга; гуде сумно водвуд (Мирний, III, 1954, 137); Прилетів водвуд і, розпустивши свій чуб, схожий на віяло, вклонився мені (Коп., Як вони.., 1961, 43). | ||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 642. | ||
| + | |||
| + | * Одуд = Ві́двуд — невеликий птах з довгим чубом, загнутим донизу дзьобом і яскравим строкатим забарвленням; вважався «нечистим» птахом (його ще називали смердю́ха, смердю́х, воня́к, ги́дко); у руки одуда не беруть; за бажання стати пташиним богом покараний Всевишнім як нахаба: «Бути тобі смердючим одудом. Лети й кричи: «Худо тут!»; стук одуда в кут хати — смерть, у вікно чи двері — на мороз або дощ; у людини виросте зоб, якщо дивитися на одуда; крик одуда «Худо тут, худо тут!» пророкує неврожай, а крик «Буду тут, буду тут!» — урожай. | ||
| + | |||
| + | Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 413. | ||
| + | === Ілюстрації === | ||
| + | http://pernatidruzi.org.ua/pictures/odudskuns/2.jpg | ||
| + | http://bird-ukraine.pp.ua/images/slideshow/Upupa%20epops/Upupa%20epops12.jpg | ||
| + | http://static.gazeta.ua/img/cache/gallery/231/231233_1_w_300.jpg | ||
| + | http://foto.ua/uploads/photos/341/341460_2.jpeg | ||
| + | === Цікаві факти === | ||
| + | Одуд — помітний птах і спрадавна згадується в різних літературних джерелах, у тому числі й священних писаннях — Корані та Біблії. У давньогрецькій міфології, згідно з творами стародавніх класиків, фракійській цар Терей, син бога війни Ареса і бістонської німфи, був перетворений на одуда після того, як спробував убити своїх дружин. У інгушів і чеченців до ухвалення ісламу одуд («тушол-котам») вважався священним птахом і символізував богиню весни, родючості й дітонародження Тушолі. Убити одуда можна було лише з дозволу жерця для ритуальних цілей, а його гніздо у дворі вважалося хорошою прикметою. | ||
| + | На честь цього виду птахів також названо астероїд 8586 Епопс. | ||
| + | === Медіа === | ||
| + | {{#ev:youtube|KGeD9H0woSw}} | ||
| + | {{#ev:youtube|YRNcgDpRkpg}} | ||
| + | === Посилання === | ||
| + | *[http://www.sovon.nl/ebcc/eoa/default.asp?species=8460 Мапа розповсюдження водвуда в Європі ] | ||
| + | *[http://www.vogelwarte.ch/db/sound/3360.mp3 Спів водвуда ] | ||
| + | *[http://pernatidruzi.org.ua/art.php?id=203 Водвуд (Upupa epops)] | ||
Версія за 23:10, 25 листопада 2016
Совник Грінченка
Водвуд, -да, м. = Одуд. Вх. Пч. II. 15.
Сучасні словники
- Кує зозуля, а її перебиває криклива іволга; гуде сумно водвуд (Мирний, III, 1954, 137); Прилетів водвуд і, розпустивши свій чуб, схожий на віяло, вклонився мені (Коп., Як вони.., 1961, 43).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 642.
- Одуд = Ві́двуд — невеликий птах з довгим чубом, загнутим донизу дзьобом і яскравим строкатим забарвленням; вважався «нечистим» птахом (його ще називали смердю́ха, смердю́х, воня́к, ги́дко); у руки одуда не беруть; за бажання стати пташиним богом покараний Всевишнім як нахаба: «Бути тобі смердючим одудом. Лети й кричи: «Худо тут!»; стук одуда в кут хати — смерть, у вікно чи двері — на мороз або дощ; у людини виросте зоб, якщо дивитися на одуда; крик одуда «Худо тут, худо тут!» пророкує неврожай, а крик «Буду тут, буду тут!» — урожай.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 413.
Ілюстрації
Цікаві факти
Одуд — помітний птах і спрадавна згадується в різних літературних джерелах, у тому числі й священних писаннях — Корані та Біблії. У давньогрецькій міфології, згідно з творами стародавніх класиків, фракійській цар Терей, син бога війни Ареса і бістонської німфи, був перетворений на одуда після того, як спробував убити своїх дружин. У інгушів і чеченців до ухвалення ісламу одуд («тушол-котам») вважався священним птахом і символізував богиню весни, родючості й дітонародження Тушолі. Убити одуда можна було лише з дозволу жерця для ритуальних цілей, а його гніздо у дворі вважалося хорошою прикметою. На честь цього виду птахів також названо астероїд 8586 Епопс.
