Відмінності між версіями «Лярва»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показані 18 проміжних версій 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
−
'''Ля́рва, -ви, '''''ж. ''Потаскуха. Чуб. І. 90. ''Ах ти паскудо, лярво безноса! ''Подольск. г. (Лат. Larvæ - привид, спочатку маска, личина [1] [2] [3] [4] [5] [6], пор. З сучасним італ. Larva - личинка або латинським же mascus - привид) - в давньоримській міфології душа (дух) померлого злого (за іншими відомостями - молодого [7]) людини, що приносить живим нещастя і смерть [8]. Можливо, мають відношення до ларам.
+
'''Ля́рва, -ви, '''''ж. ''Потаскуха. Чуб. І. 90. ''Ах ти паскудо, лярво безноса! ''Подольск. г.  
 +
[[Категорія:Ля]]
  
−
У давньогрецькій міфології аналогом давньоримської лярви був лемур, нічний дух (грец. Λεμούρια, лат. Lemures) [8], внаслідок чого в різних європейських мовах для цього духу можуть вживатися назви як лемур, так і лярва (подібно паралельного употребленіію імен Геракл / Геркулес , Гермес / Меркурій і ін.) у сучасному поетичному стилі російської мови слово лярва може вживатися як синонім слову маска.
+
'''Ля́рва, -ви, '''''ж. (Лат. Larvæ - привид, спочатку маска, личина, пор. З сучасним італ. Larva - личинка або латинським же mascus - привид) - в давньоримській міфології душа (дух) померлого злого (за іншими відомостями - молодого) людини, що приносить живим нещастя і смерть [8]. Можливо, мають відношення до ларам.
  
−
У стародавньому світі
+
У давньогрецькій міфології аналогом давньоримської лярви був лемур, нічний дух (грец. Λεμούρια, лат. Lemures), внаслідок чого в різних європейських мовах для цього духу можуть вживатися назви як лемур, так і лярва (подібно паралельного употребленіію імен Геракл / Геркулес , Гермес / Меркурій і ін.) у сучасному поетичному стилі російської мови слово лярва може вживатися як синонім слову маска.
  
−
Для запобігання загрози з боку лярв в Римі 9, 11 і 13 травня кожного року влаштовувалися спеціальні «очисні» нічні церемонії, т. Н. Лемурії або лемураліі [9], під час яких храми закривалися, а шлюби не укладалися [8].
+
===У стародавньому світі===
  
−
У Римі ( «Фастів», п. V) описаний особливий обряд. Глава сім'ї мав стати вночі і зробивши обмивання рук, брати в рот чорні боби, після кидати їх через плече і повторювати за дев'ять разів, що даними бобами він спокутує себе і своїх близьких. Після дії він був зобов'язаний дев'ять разів стукати в мідний таз і вимагати від лемурів покинути будинок. [10]
+
Для запобігання загрози з боку лярв в Римі 9, 11 і 13 травня кожного року влаштовувалися спеціальні «очисні» нічні церемонії, т. Н. Лемурії або лемураліі, під час яких храми закривалися, а шлюби не укладалися.
  
−
У середньовічну демонологію слово лярва перейшло з античності, де позначало привид трагічно загиблої людини [8] [11] [12]. Августин наводить думку Апулея, що після смерті злі люди стають ларве (лат. Laruas) [13].
+
У Римі  «Фастів», п. V) описаний особливий обряд. Глава сім'ї мав стати вночі і зробивши обмивання рук, брати в рот чорні боби, після кидати їх через плече і повторювати за дев'ять разів, що даними бобами він спокутує себе і своїх близьких. Після дії він був зобов'язаний дев'ять разів стукати в мідний таз і вимагати від лемурів покинути будинок.
  
−
Згідно «Словника грецької та римської міфології» (фр. Dictionnaire de la mythologie grecque et romaine, Larousse, 1998) [14] французького вченого Жоеля Шмідта (фр.) Лярви є душами людей, які скоїли тяжкі злочини, або людей, які не похованих належним чином . Лярви приймають вид відьом або скелетів, насилаючи на людей страх, нервові хвороби та епілепсію [14].
+
У середньовічну демонологію слово лярва перейшло з античності, де позначало привид трагічно загиблої людини. Августин наводить думку Апулея, що після смерті злі люди стають ларве (лат. Laruas).
  
−
В інших мовах
+
Згідно «Словника грецької та римської міфології» (фр. Dictionnaire de la mythologie grecque et romaine, Larousse, 1998) французького вченого Жоеля Шмідта (фр.) Лярви є душами людей, які скоїли тяжкі злочини, або людей, які не похованих належним чином . Лярви приймають вид відьом або скелетів, насилаючи на людей страх, нервові хвороби та епілепсію.
  
−
    У Венеції тип білої маски для громадян, що повторює правильні контури людського обличчя, носив назву larva або volto [7] [15] [16], простуючи до первісного значення слова личина.
+
===В інших мовах===
−
    У багатьох європейських мовах латинське слово larvæ вживається по відношенню до личинок комах (нім. Larve, англ. Larva, ісп. Larva, фр. Larve). Термін вперше введений Карлом Ліннеєм шляхом запозичення з латинської мови слова larvæ в своєму первинному значенні личина, маска.
+
У Венеції тип білої маски для громадян, що повторює правильні контури людського обличчя, носив назву larva або volto, простуючи до первісного значення слова личина.
−
    У слов'янських мовах слово личинка (біл. Лічинка, хорв. Ličinka, сербохорв. Ličinka, словен. Ličinka) є калькою, буквальним перекладом з лат. larva (личина, маска).
+
 
−
    Можливо, що ім'я Ляури (Laura), виючого і плаче духу з албанської міфології, що має вигляд зловмисної жінки, також походить від лат. larva.
+
У багатьох європейських мовах латинське слово larvæ вживається по відношенню до личинок комах (нім. Larve, англ. Larva, ісп. Larva, фр. Larve). Термін вперше введений Карлом Ліннеєм шляхом запозичення з латинської мови слова larvæ в своєму первинному значенні личина, маска.
−
[[Категорія:Ля]]
+
 
−
{{
+
У слов'янських мовах слово личинка (біл. Лічинка, хорв. Ličinka, сербохорв. Ličinka, словен. Ličinka) є калькою, буквальним перекладом з лат. larva (личина, маска).
−
subst
+
 
−
:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=інститут журналістики}}
+
Можливо, що ім'я Ляури (Laura), виючого і плаче духу з албанської міфології, що має вигляд зловмисної жінки, також походить від лат. larva.</sup>
 +
 
 +
==Сучасні словники==
 +
У кримінальному жаргоні слово лярва має два значення. Лярви можуть назвати повію, а також злодійку-зрадницю, яка видала своїх подільників, що може побічно відсилати до первісного змісту слова «лярва», як личина, маска, тобто зрадниця, яка ховалася під личиною «своєї».
 +
 
 +
У розмовній російській мові слово лярва може використовуватися як лайка по відношенню до жінки, що позначає розбещеність і нестриманість у зв'язках.
 +
 
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:90032776 full1338032436.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:33ккк.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Птпвтапота.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:385635 original.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 
 +
==Медіа==
 +
 
 +
==Див. також==
 +
https://www.youtube.com/watch?v=4iqvgr3gi18
 +
 
 +
==Джерела та література==
 +
http://jargon.ru/slova.php?id=12205
 +
 
 +
http://www.mythologys.ru/dict1/296.html
 +
 
 +
http://penelope.uchicago.edu/Thayer/E/Roman/Texts/secondary/SMIGRA*/Lemuralia.html
 +
 
 +
http://jesuschrist2012.narod.ru/books/stslov.htm
 +
 
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]]
 +
[[Категорія:Слова 2016 року]]

Поточна версія на 15:56, 17 листопада 2016

Ля́рва, -ви, ж. Потаскуха. Чуб. І. 90. Ах ти паскудо, лярво безноса! Подольск. г.

Ля́рва, -ви, ж. (Лат. Larvæ - привид, спочатку маска, личина, пор. З сучасним італ. Larva - личинка або латинським же mascus - привид) - в давньоримській міфології душа (дух) померлого злого (за іншими відомостями - молодого) людини, що приносить живим нещастя і смерть [8]. Можливо, мають відношення до ларам.

У давньогрецькій міфології аналогом давньоримської лярви був лемур, нічний дух (грец. Λεμούρια, лат. Lemures), внаслідок чого в різних європейських мовах для цього духу можуть вживатися назви як лемур, так і лярва (подібно паралельного употребленіію імен Геракл / Геркулес , Гермес / Меркурій і ін.) у сучасному поетичному стилі російської мови слово лярва може вживатися як синонім слову маска.

У стародавньому світі

Для запобігання загрози з боку лярв в Римі 9, 11 і 13 травня кожного року влаштовувалися спеціальні «очисні» нічні церемонії, т. Н. Лемурії або лемураліі, під час яких храми закривалися, а шлюби не укладалися.

У Римі «Фастів», п. V) описаний особливий обряд. Глава сім'ї мав стати вночі і зробивши обмивання рук, брати в рот чорні боби, після кидати їх через плече і повторювати за дев'ять разів, що даними бобами він спокутує себе і своїх близьких. Після дії він був зобов'язаний дев'ять разів стукати в мідний таз і вимагати від лемурів покинути будинок.

У середньовічну демонологію слово лярва перейшло з античності, де позначало привид трагічно загиблої людини. Августин наводить думку Апулея, що після смерті злі люди стають ларве (лат. Laruas).

Згідно «Словника грецької та римської міфології» (фр. Dictionnaire de la mythologie grecque et romaine, Larousse, 1998) французького вченого Жоеля Шмідта (фр.) Лярви є душами людей, які скоїли тяжкі злочини, або людей, які не похованих належним чином . Лярви приймають вид відьом або скелетів, насилаючи на людей страх, нервові хвороби та епілепсію.

В інших мовах

У Венеції тип білої маски для громадян, що повторює правильні контури людського обличчя, носив назву larva або volto, простуючи до первісного значення слова личина.

У багатьох європейських мовах латинське слово larvæ вживається по відношенню до личинок комах (нім. Larve, англ. Larva, ісп. Larva, фр. Larve). Термін вперше введений Карлом Ліннеєм шляхом запозичення з латинської мови слова larvæ в своєму первинному значенні личина, маска.

У слов'янських мовах слово личинка (біл. Лічинка, хорв. Ličinka, сербохорв. Ličinka, словен. Ličinka) є калькою, буквальним перекладом з лат. larva (личина, маска).

Можливо, що ім'я Ляури (Laura), виючого і плаче духу з албанської міфології, що має вигляд зловмисної жінки, також походить від лат. larva.</sup>

Сучасні словники

У кримінальному жаргоні слово лярва має два значення. Лярви можуть назвати повію, а також злодійку-зрадницю, яка видала своїх подільників, що може побічно відсилати до первісного змісту слова «лярва», як личина, маска, тобто зрадниця, яка ховалася під личиною «своєї».

У розмовній російській мові слово лярва може використовуватися як лайка по відношенню до жінки, що позначає розбещеність і нестриманість у зв'язках.

Ілюстрації

90032776 full1338032436.jpg 33ккк.jpg Птпвтапота.jpg 385635 original.jpg

Медіа

Див. також

https://www.youtube.com/watch?v=4iqvgr3gi18

Джерела та література

http://jargon.ru/slova.php?id=12205

http://www.mythologys.ru/dict1/296.html

http://penelope.uchicago.edu/Thayer/E/Roman/Texts/secondary/SMIGRA*/Lemuralia.html

http://jesuschrist2012.narod.ru/books/stslov.htm

Зовнішні посилання

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Лярва&oldid=156292