Відмінності між версіями «Подяка»
(→Див. також) |
(→Зовнішні посилання) |
||
| Рядок 42: | Рядок 42: | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]] | ||
[[Категорія:Слова 2016 року]] | [[Категорія:Слова 2016 року]] | ||
| + | [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B4%D1%8F%D1%87%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C "Вдячність" - тлумачення Вікі-порталу] | ||
Версія за 21:08, 12 листопада 2016
Подя́ка, -ки, ж. Благодарность. Ном. № 4611.
ЗмістСучасні словникиТлумачення слова у сучасних словниках1. Почуття вдячності за послугу, допомогу, зроблене добро і т. ін.; вияв цього почуття. "Я тепер тяжко слабую і навіть з подякою за книжку дуже опізнився" (Михайло Коцюбинський); "Поранені дивились на нього теплими очима, і в них світилася подяка (Василь Кучер, "Чорноморці"); // Слова, які виражають вдячність; спасибі. "Полтавці.. прохають мене висловити від них сердечну подяку Вам за дарунок" (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 122); "— Передайте від нас, севастопольців, щиру подяку і привітання вашим батькам і братам та сестрам" (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 545); // Офіційна позитивна оцінка чиєї-небудь діяльності, праці і т. ін. "За час служби у військовій частині Голубар кілька разів діставав у наказі по частині подяку за зразкову дисципліну й успіхи по службі" (Іван Ле, С. Голубар, 1950, 37); "Макару Івановичу я виніс подяку в наказі" (Олександр Корнійчук, II, 1955, 154). В подяку; На подяку; На знак подяки - на знак готовності віддячити за послугу або допомогу. "Окрім того, що набрав він На війні всього без ліку, Ще король йому в подяку Надгороду дав велику" (Леся Українка, I, 1951, 379); "Карпо підніс глухому чоловікові чарку.. Глухий кивнув головою на знак подяки" (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 417); Складати (скласти) подяку; рідше Віддавати (віддати) подяку (слово подяки) — висловлювати почуття вдячності. "Молодий хорунжий був творцем пам'ятника, і йому військо устами свойого [свого] підпоручика складало прилюдну подяку" (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 188); "О, недаремно йшли вони [бійці] в кривавий дим.. Квітуча, гомінка, склади подяку їм, Радянська Україно!" (Максим Рильський, II, 1960, 40); 2. Невизначена, необумовлена плата за яку-небудь послугу. [Хілон:] Учителю, прийми ж мою подяку... (Подає Антеєві гроші, добувши з калитки) (Леся Українка, III, 1952, 419); Бразд втішав людей, говорив, що за все це [покорм тіунів] вони сповна одержать подяку — дань на війні, честь від князя, славу на Русі (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 88). Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 763. Ілюстрації
Див. такожДжерела та література
Зовнішні посилання[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]] "Вдячність" - тлумачення Вікі-порталу |