Відмінності між версіями «Перебивати»

Версія за 18:40, 31 жовтня 2016

Перебива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. перебити, -б’ю, -єш, гл. 1) Перебивать, перебить, перешибить. Перебив... шаблю. Стор. МПр. 151. 2) Только сов. в. Перебить всѣхъ, убить, все побить. Сам ходжу, сам. Де діти подівав? Грім перебив, дощ потопив. Чуб. III. 104. 3) Одолѣвать, одолѣть въ битвѣ, въ бою. Їк я тебе переб’ю, то я буду старша. Гн. II. 221. 4) Мѣшать, помѣшать, перебивать, перебить (въ дѣлѣ, разговорѣ). Перебив йому брехати. Хто мені буде ділечко перебивать. Мил. 212.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПЕРЕБИВАТИ, аю, аєш, недок., ПЕРЕБИТИ, б'ю, б'єш, док., перех. 1. тільки док. Убити всіх або багатьох, одного за одним. — От примірно, в царя військо. Що б воно було, коли б усяк куди хотів, туди й пішов? ..Царя кожний би нехрист-бусурман у полон узяв, а таке військо поодинці перебили (Панас Мирний, IV, 1955, 220); На рейді стояв тритрубний броненосець, а попереду, як оса, гострий міноносець. Їхні команди повстали проти царського самодержавства, перебили своїх офіцерів і підняли червоний прапор (Петро Панч, Гарні хлопці, 1959, 15); — Ого! Оце то постріл! Та ви, бачу, голубе, за раз переб'єте все наше мисливське поголів'я (Іван Ле, В снопі.., 1960, 17). 2. Розділяти ударом надвоє; ударом ламати, пошкоджувати що-небудь. З наскоком Еней на Турна напустив, Оддячивши йому сто з оком, І вражу шаблю перебив (Іван Котляревський, I, 1952, 291); — Скільки народу пропало марно-марнісінько. Батогом обуха не переб'єш. Як було, так і лишилося... (Андрій Головко, II, 1957, 403); — Що ж там у тебе, Федоре? — Ногу перебило осколком (Василь Кучер, Голод, 1961, 117); // перен., розм. Переділити, перегородити що-небудь. Позабивали декілька вікон, велику світлицю перебили перегородками, наробили окремих захистів легеньких (Панас Мирний, III, 1954, 188). ♦ Перебити руки — розняти ударом руки, з'єднані двома особами на знак якої-небудь угоди. Дмитро Мотуз сів поруч з дідом. Дід подав йому руку. Старий пасічник Оникій перебив їм руки (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 194). 3. що, кому, перен. Яким-небудь втручанням, чим-небудь викликати припинення, порушувати вияв, розвиток, хід чого-небудь. Настя не хотіла перебивати Павлові танців і сиділа, і дивилась, як люди веселились (Леся Українка, III, 1952, 586); Помилка в композиції перебиває глядачеві насолоду від.. життєрадісної картини [кінокартини «Свято»] (Олександр Довженко, III, 1960, 104); Стук у вікно перебивав його думки. Він прислухається (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1948, 280); Кожен раз, тілько Галя розгуляється — доноситься до неї викрик братів і на який час переб'є гулянку, затривожить Галю (Панас Мирний, IV, 1955, 100); Василько спросоння позіхав. Йому перебили сон (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 302); // також без додатка і з інфін. Заважати кому-небудь щось робити. — Ви мені перебиваєте читати, — сказав [Харитін] (Нечуй-Левицький, III, 1956, 89); [Гаврило:] Може, до Наді підем? [Трохим:] У неї Микола, мабуть, сидить, нащо їм перебивати... (Олександр Корнійчук, II, 1955, 146); // у чому і без додатка. Перешкоджати кому-небудь здійснити, завершити щось. Вона була би дуже радо зарядила сходини зо Славком зараз тоді, як поздоровіла, та тільки перебила їй у цім її тітка, що якраз приїхала до неї (Лесь Мартович, Тв., 1954, 427); — Ви — художник?.. — Мрію стати художником. Вчився, війна перебила (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 127); // також без додатка, із сл. мова, слова, оповідання і т. ін. Перериваючи, не давати висловитись. — Василю! сядь лишень біля мене та слухай, не перебиваючи, що я тобі скажу (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 61); Іван перебивав Соломіїне оповідання та все поривався розповісти про свої пригоди (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 379); — То так було, — зачав Короп, але Гриць перебив: — Чекай, най я скажу! (Лесь Мартович, Тв., 1954, 66); Господаря річ перебивши раптового гурту поривисто наблизивсь поет: — Даруйте, хотів би я змовити слово (Микола Бажан, Роки, 1957, 277); // Починати звучати одночасно з іншим звуком. Лагідну музику хвиль перебивали хижі крики чайок (Максим Горький, Опов., перекл. Хуторяна, 1948, 85); Звуки двох віолончелей перебиває барабан (Юрій Яновський, V, 1959, 123); // Переважаючи силою, заглушувати, робити менш відчутним (неприємний запах, смак і т. ін.). — І страву з неї [дощової води] варите? — І страву варимо.. Тільки в борщ треба цибулі та часнику багато накришувати, щоб затхлість усю перебити... (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 29). ♦ Перебивати (перебити) голод — під'ївши, трохи вгамовувати голод. Працювали з ранку до вечора.. Приносив хто-небудь хліба, майстри похапцем, не кидаючи роботи, сяк-так перебивали голод (Степан Васильченко, II, 1959, 232); Перебивши голод якимись субтропічними щавлями та лопуцьками, хлопці вклалися спати у курені (Іван Ле, Клен. лист. 1960, 95). 4. Не давати придбати або одержати що-небудь, захопивши, купивши і т. ін. раніше або давши більшу ціну; перехоплювати. — Се баришівники [баришники] з-над російської границі.. Я їм перебив торг, то тепер вони не дарують мені (Іван Франко, VIII, 1952, 364); Дід Бережана перебив дідові Худика купівлю млина, давши за нього панові на пару сотень лей більше (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 113). ♦ Перебивати (перебити) дорогу кому — випереджати кого-небудь в чомусь: не давати кому-небудь здійснити якийсь намір. — Уже як пани зуби наострили на ту [хлопську] касу, то її з'їдять.., а ми перебиймо їм дорогу (Іван Франко, VII, 1951, 366); Перебивати (перебити) хліб кому — перехоплювати чий-небудь заробіток, займати призначене комусь місце роботи, чиюсь посаду. — На кого ж ви вчились? — Теж на вчителя! Мало не перебив ваш хліб, — білозубо засміявся Марко (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 131). 5. Розбивати все або багато чого-небудь, одне за одним. — Анцихристову посудину усю переб'є, [Радько], народ із кабака розжене (Квітка-Основ'яненко, II, 1955, 112); // також на що. Роздроблювати, подрібнювати що-небудь. Цокотів комбайн і на кукурудзяному масиві. Та ось «кукурудзяник» зупинився, і Снігур і робітники почули лайку.. — Хіба це робота? Качани перебиває на полову (Павло Автомонов, Щастя.., 1959, 86). 6. Збивати ще раз, повторно, роблячи більш пухким, пухнастим (про пух, пір'я, волос і т. ін.). Подушки на його ліжкові перебивала, — мов надуті, лежали вони, не видаючи ніде ні зморщечки, ні складочки, — пухкі та високії (Панас Мирний, III, 1954, 223); Взяла.. з полу Тихонів кожух і помостила в боки на лаві, і подушку перебила пухкенько — поклала в голову, застелила рядном (Андрій Головко, II, 1957, 112). 7. Забивати в інше місце. 8. Переносити зображення з одного матеріалу на інший. 9. спец. Оббивати заново (меблі).

"перебивати"

ПЕРЕ Словник синонімів Полюги: ПЕРЕБИВАТИ Орфографічний словник української мови: ПЕРЕБИВАТИ Словник синонімів: ПЕРЕБИВАТИ Українсько-російський словник: ПЕРЕБИВАТИ Фразеологічний словник української мови: ПЕРЕБИВАТИБИВАТИ (безпардонно втручатися в чиюсь розмову) переривати, перепиняти.

ПЕРЕБИВАТИ

перебива́ти дієслово недоконаного виду ПЕРЕБИВАТИ несов. - перебивати, сов. - перебити 1) перебивать, перебить; разг. перешибать, перешибить, переколачивать, переколотить; прерывать, прервать перебивати (кому) — (без прям. доп.) мешать, помешать (кому) - перебивати дорогу - перебити руки 2) (мебель, матрасы и т.п.) перебивать, перебить 3) (умерщвлять) мног. перебивать, перебить, побить сов. 4) (делать более пушистым; пышным) перебивать, перебить, взбивать, взбить 5) (переносить изображение на кальку) переводить, перевести ПЕРЕБИВАТИ

відбива́ти (відбира́ти, перебива́ти) / відби́ти (відібра́ти, переби́ти) хліб чий, у кого, від кого, рідко кому. Позбавляти кого-небудь заробітку, беручись за ту саму роботу. (Галя:) Я, каже, вивчу, як слід, якого хлопця, а він мені буде хліб одбивати... (Панас Мирний); І не криється баба (знахарка): тільки зачепи — вона тобі повну торбу розкаже, аби підхвалили. Ото слухають, слухають дівчата, та: “Бабо-бабо! От ми од вас хліба одіб’ємо — нащо все порозказували?” (Дніпрова Чайка); — На кого ж ви вчились? — Теж на вчителя! Мало не перебив ваш хліб,— білозубо засміявся Марко (М. Стельмах); // Перехоплювати чию-небудь роботу, чиїсь обов’язки, завдання і т. ін. Козаков, ревниво заздрячи танкістам, був однак щиро задоволений з того, що вони так прудко пішли вперед.— Хоч і відбивають наш “хліб”, але ж зате в Прагу встигнуть,— втішав він своїх “вовків” (О. Гончар).

перебива́ти / переби́ти доро́гу кому. Перешкоджати кому-небудь здійснити якийсь намір, переважно випереджаючи кого-небудь у чомусь. — Уже як пани зуби нагострили на ту (хлопську) касу, то її з’їдять.., а ми перебиймо їм дорогу (І. Франко).

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ПЕРЕБИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕБИ́ТИ, б’ю́, б’є́ш, док., перех.

1. тільки док. Убити всіх або багатьох, одного за одним. — От примірно, в царя військо. Що б воно було, коли б усяк куди хотів, туди й пішов? ..Царя кожний би нехрист-бусурман у полон узяв, а таке військо поодинці перебили (Мирний, IV, 1955, 220); На рейді стояв тритрубний броненосець, а попереду, як оса, гострий міноносець. Їхні команди повстали проти царського самодержавства, перебили своїх офіцерів і підняли червоний прапор (Панч, Гарні хлопці, 1959, 15); — Ого! Оце то постріл! Та ви, бачу, голубе, за раз переб’єте все наше мисливське поголів’я (Ле, В спопі.., 1960, 17).

2. Розділяти ударом надвоє; ударом ламати, пошкоджувати що-небудь. З наскоком Еней на Турна напустив, Оддячивши йому сто з оком, І вражу шаблю перебив (Котл., І, 1952, 291); — Скільки народу пропало марно-марнісінько. Батогом обуха не переб’єш. Як було, так і лишилося… (Головко, II, 1957, 403); — Що ж там у тебе, Федоре? — Ногу перебило осколком (Кучер, Голод, 1961, 117); // перен., розм. Переділити, перегородити що-небудь. Позабивали декілька вікон, велику світлицю перебили перегородками, наробили окремих захистів легеньких (Мирний, III, 1954, 188).

◊ Переби́ти ру́ки — розняти ударом руки, з’єднані двома особами на знак якої-небудь угоди. Дмитро Мотуз сів поруч з дідом. Дід подав йому руку. Старий пасічник Оникій перебив їм руки (Н.-Лев., IV, 1956, 194).

3. що, кому, перен. Яким-небудь втручанням, чим-небудь викликати припинення, порушувати вияв, розвиток, хід чого-небудь. Настя не хотіла перебивати Павлові танців і сиділа, і дивилась, як люди веселились (Л. Укр., III, 1952, 586); Помилка в композиції перебиває глядачеві насолоду від.. життєрадісної картини [кінокартини "Свято"] (Довж., III, 1960, 104); Стук у вікно перебиває його думки. Він прислухається (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 280); Кожен раз, тілько Галя розгуляється — доноситься до неї викрик братів і на який час переб’є гулянку, затривожить Галю (Мирний, IV, 1955, 100); Василько спросоння позіхав. Йому перебили сон (Хижияк, Д. Галицький, 1958, 302); // також без додатка і з інфін. Заважати кому-небудь щось робити. — Ви мені перебиваєте читати, — сказав [Xаритін] (Н.-Лев., III, 1956, 89); [Гаврило:] Може, до Наді підем? [Трохим:] У неї Микола, мабуть, сидить, нащо їм перебивати… (Корн., II, 1955, 146); // у чому і без додатка. Перешкоджати кому-небудь здійснити, завершити щось. Вона була би дуже радо зарядила сходини зо Славком зараз тоді, як поздоровіла, та тільки перебила їй у цім її тітка, що якраз приїхала до неї (Март., Тв., 1954, 427); — Ви — художник?.. — Мрію стати художником. Вчився, війна перебила (Ткач, Крута хвиля, 1956, 127); // також без додатка, із сл. мова, слова, оповідання і т. ін. Перериваючи, не давати висловитись. — Василю! сядь лишень біля мене та слухай, не перебиваючи, що я тобі скажу (Кв.-Осн., II, 1956, 61); Іван перебивав Соломіїне оповідання та все поривався розповісти про свої пригоди (Коцюб., І, 1955, 379); — То так було, — зачав Короп, але Гриць перебив: — Чекай, най я скажу! (Март., Тв., 1954, 66); Господаря річ перебивши раптово, До гурту поривисто наблизивсь поет: — Даруйте, хотів би я змовити слово (Бажан, Роки, 1957, 277); // Починати звучати одночасно з іншим звуком. Лагідну музику хвиль перебивали хижі крики чайок (Горький, Опов., перекл. Хуторяна, 1948, 85); Звуки двох віолончелей перебиває барабан (Ю. Янов., V, 1959, 123); // Переважаючи силою, заглушувати, робити менш відчутним (неприємний запах, смак і т. ін.). — І страву з неї [дощової води] варите? — І страву варимо… Тільки в борщ треба цибулі та часнику багато накришувати, щоб затхлість усю перебити… (Гончар, Таврія, 1952, 29).

◊ Перебива́ти (переби́ти) го́лод — під’ївши, трохи вгамовувати голод. Працювали з ранку до вечора.. Приносив хто-небудь хліба, майстри похапцем, не кидаючи роботи, сяк-так перебивали голод (Вас., II, 1959, 232); Перебивши голод якимись субтропічними щавлями та лопуцьками, хлопці вклалися спати у курені (Ле, Клен. лист, 1960, 95).

4. Не давати придбати або одержати що-небудь, захопивши, купивши і т. ін. раніше або давши більшу ціну; перехоплювати. — Се баришівники [баришники] з-над російської границі.. Я їм перебив торг, то тепер вони не дарують мені (Фр., VIII, 1952, 364); Дід Бережана перебив дідові Худика купівлю млина, давши за нього панові на пару сотень лей більше (Мур., Бук. повість, 1959, 113).

◊ Перебива́ти (переби́ти) доро́гу кому — випереджати кого-небудь в чомусь; не давати кому-небудь здійснити якийсь намір. — Уже як пани зуби наострили на ту [хлопську] касу, то її з’їдять.., а ми перебиймо їм дорогу (Фр., VII, 1951, 366); Перебива́ти (переби́ти) хліб кому — перехоплювати чий-небудь заробіток, займати призначене комусь місце роботи, чиюсь посаду. — На кого ж ви вчились? — Теж на вчителя! Мало не перебив ваш хліб, — білозубо засміявся Марко (Стельмах, Правда.., 1961, 131).

5. Розбивати все або багато чого-небудь, одне за одним. — Анцихристову посудину усю переб’є [Радько], народ із кабака розжене (Кв.-Осн., II, 1955, 112); // також на що. Роздроблювати, подрібнювати що-небудь. Цокотів комбайн і на кукурудзяному масиві. Та ось "кукурудзяник" зупинився, і Снігур і робітники почули лайку.. — Хіба це робота? Качани перебиває на полову (Автом., Щастя.., 1959, 86).

6. Збивати ще раз, повторно, роблячи більш пухким, пухнастим (про пух, пір’я, волос і т. ін.). Подушки на його ліжкові перебивала, — мов надуті, лежали вони, не видаючи ніде ні зморщечки, ні складочки, — пухкі та високі! (Мирний, III, 1954, 223); Взяла.. з полу Тихонів кожух і помостила в боки на лаві і подушку перебила пухкенько — поклала в голову, застелила рядном (Головко, II, 1957, 112).

Культурологічний словник

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

перебивати Перебивати, -ва́ю, -єш, сов. в. перебити, -б'ю, -єш, гл. 1) Перебивать, перебить, перешибить. Перебив... шаблю. Стор. МПр. 151. 2) Только сов. в. Перебить всѣхъ, убить, все побить. Сам ходжу, сам. — Де діти подівав? Грім перебив, дощ потопив. Чуб. III. 104. 3) Одолѣвать, одолѣть въ битвѣ, въ бою. Їк я тебе переб'ю, то я буду старша. Гн. II. 221. 4) Мѣшать, помѣшать, перебивать, перебить (въ дѣлѣ, разговорѣ). Перебив йому брехати. Хто мені буде ділечко перебивать. Мил. 212.

«Словники України on-line»

перебива́ти – дієслово недоконаного виду

________________________________________ Інфінітив перебива́ти

	однина	множина

Наказовий спосіб 1 особа перебива́ймо 2 особа перебива́й перебива́йте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа перебива́тиму перебива́тимемо, перебива́тимем 2 особа перебива́тимеш перебива́тимете 3 особа перебива́тиме перебива́тимуть ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС 1 особа перебива́ю перебива́ємо, перебива́єм 2 особа перебива́єш перебива́єте 3 особа перебива́є перебива́ють Активний дієприкметник

Дієприслівник перебива́ючи МИНУЛИЙ ЧАС чол. р. перебива́в перебива́ли жін. р. перебива́ла сер. р. перебива́ло

РУпедия Этимологический русскоязычный словарь

Все словари: БОЛЬШАЯ КОЛЛЕКЦИЯ СЛОВАРЕЙ

Іноземні словники

українська-англійська Словник

еребивати англійська переклад та визначення "перебивати", українська-англійська Словник онлайн

 додати переклад  

Переклад на англійська:

Less reliable translations

We don't have straight translations, but we think one of translations given below may be right. Be careful. (through: pl:przeszkadzać pl:przerywać ) stop (through: pl:przeszkadzać pl:przerywać ) disturb (through: pl:mieszać pl:przerywać ) interpose (through: pl:przeszkadzać pl:przerywać ) interrupt (through: pl:przeszkadzać pl:przerywać ) disrupt (through: pl:mieszać pl:przeszkadzać ) interfere (through: pl:przerywać ) cancel (through: pl:przeszkadzać ) annoy (through: pl:przerywać ) disconnect (through: pl:mieszać ) meddling (through: pl:przerywać ) intermit (through: pl:przeszkadzać ) encumber (through: pl:przeszkadzać ) hamper (through: pl:przerywać ) to break (through: pl:mieszać ) shag (through: pl:przerywać ) rupture (through: pl:mieszać ) knead (through: pl:przeszkadzać ) hinder (through: pl:mieszać ) mix up (through: pl:mieszać ) to combine (through: pl:przerywać ) cleave

ЯНДЕКС словари

1переривати — I а/ю, а/єш, недок., перерва/ти, ву/, ве/ш, док. 1) перех. Ривком, силою розділяти що небудь навпіл, на частини. || Роздирати кого , що небудь на шматки; шматувати. 2) перех. і неперех. Припиняти або порушувати дію, течію, розвиток чого небудь.… … Український тлумачний словник 2переривати — 1 дієслово недоконаного виду силою розділяти щось на частини; припиняти розвиток переривати 2 дієслово недоконаного виду рити все або чогось; розкидати речі … Орфографічний словник української мови 3зупиняти — я/ю, я/єш, недок., зупини/ти, иню/, и/ниш, док., перех. 1) Припиняти рух кого , чого небудь, примушувати когось або щось стати, спинитися. || Припиняти роботу машини, механізму тощо або підприємства і т. ін. || Перешкоджати просуванню вперед… … Український тлумачний словник 4зупинятися — я/юся, я/єшся, недок., зупини/тися, иню/ся, и/нишся, док. 1) Переставати рухатися, припиняти свій рух; ставати, спинятися. || Переставати битися (про серце). || Переставати працювати, функціонувати (про машину, механізм тощо або підприємство і т … Український тлумачний словник 5перериватися — I а/юся, а/єшся, недок., перерва/тися, ву/ся, ве/шся, док. 1) Розділятися навпіл, на частини під дією ривка, сили; розриватися. || Кінчатися, щоб через певний проміжок починатися знову (про масив, лінію, ряд предметів, розташованих один за одним … Український тлумачний словник 6припиняти — я/ю, я/єш, недок., припини/ти, пиню/, пи/ниш, док., перех. 1) Зупиняти рух кого , чого небудь, перев. на якийсь час. || у сполуч. зі сл. трохи. Змушувати кого , що небудь рухатися повільніше. || Змушувати кого небудь зупинятися (про щось). 2) у… … Український тлумачний словник 7розривати — I а/ю, а/єш, недок., розірва/ти, зірву/, зі/рве/ш, док. 1) перех. Різкими рухами, ривками розділяти на частини, шматки; роздирати. || Розпечатувати, відкривати (пакет, конверт, телеграму і т. ін.). || Робити рваним, дірявим (одяг, взуття). ||… … Український тлумачний словник 8абортувати — у/ю, у/єш, недок. і док. 1) перех., мед. Переривати вагітність оперативним втручанням; робити аборт. 2) неперех., біол. Народжувати недоношений плід, перев. мертвий (про тварин) … Український тлумачний словник 9будити — буджу/, бу/диш, недок., перех. 1) кого. Переривати, припиняти чий небудь сон, примушувати прокинутися. 2) перен. Збуджувати, спонукати до діяльності. || Викликати думки, мрії і т. ін. || на що. Закликати до чого небудь … Український тлумачний словник 10відокремлювати — юю, юєш, недок., відокре/мити, млю, миш; мн. відокре/млять: док., перех. 1) Роз єднуючи, розділяючи, брати частину від цілого. 2) Розділяючи, відмежовувати щось від чогось чим небудь. || Відмежовувати собою щось від чогось; бути межею між ким ,… … Український тлумачний словник 11задавлювати — юю, юєш, недок., рідко, задави/ти, давлю/, да/виш; мн. зада/влять; док., перех. 1) Придавлюючи або стискуючи кого небудь, навалюючись на когось, умертвляти. 2) Заподіювати смерть, стискуючи горло; душити. || розм. Викликати удушення (про хворобу … Український тлумачний словник 12заминатися — а/юся, а/єшся, недок., зам я/тися, мну/ся, мне/шся, док. 1) Відчувати збентеження, нерішучість і т. ін.; ніяковіти. || Переривати мову, замовкати на якийсь час від збентеження, нерішучості, ніяковості і т. ін. 2) тільки недок. Пас. до заминати 1) … Український тлумачний словник 13зачиняти — я/ю, я/єш, недок., зачини/ти, чиню/, чи/ниш, док., перех. 1) Прихиляти (двері, вікно і т. ін.), перешкоджаючи, припиняючи вхід, доступ у приміщення чи вихід назовні. || Прихиляти або замикати двері якого небудь приміщення. || рідко. Те саме, що… … Український тлумачний словник 14зачинятися — я/юся, я/єшся, недок., зачини/тися, чиню/ся, чи/нишся, док. 1) Прихилятися (про двері, вікно і т. ін.), перешкоджаючи, припиняючи вхід, доступ у приміщення чи вихід назовні. || Ставати недоступним для входу, проникнення всередину чи виходу… … Український тлумачний словник 15колошкати — аю, аєш, недок., перех., розм. 1) Те саме, що полохати. 2) Раптово порушувати спокій, переривати сон і т. ін.; турбувати. 3) рідко. Те саме, що кошлатити … Український тлумачний словник 16обривати — I а/ю, а/єш, недок., обірва/ти, ву/, ве/ш, док., перех. 1) Зривати, виривати що небудь кругом, звідусіль, одне за одним з чогось. || Знімати, зривати плоди. || Пошкоджувати, обламуючи, розриваючи. 2) Сильно натягуючи, шарпаючи, порушувати цілість … Український тлумачний словник 17обрізувати — ую, уєш і рідко обріза/ти, а/ю, а/єш, недок., обрі/зати, і/жу, і/жеш, док., перех. 1) Надрізуючи, вирівнювати краї або зменшувати розміри чого небудь. 2) Ріжучи, відділяти частину від цілого. || Зрізуючи, знімати плоди, листя і т. ін. з дерева,… … Український тлумачний словник 18осікати — а/ю, а/єш, недок., осікти/, осічу/, осіче/ш, док., перех. 1) розм., рідко. Те саме, що обсікати. 2) Різко зупиняти, переривати чиї небудь дії, намір, розмову і т. ін.; обривати, присаджувати … Український тлумачний словник 19перевертати — а/ю, а/єш, недок., переверну/ти, верну/, ве/рнеш, док., перех. 1) Повертати з одного боку на інший. || Повертати нижнім або протилежним боком догори. || Перекидати, валити набік. || Листати, гортаючи (сторінки, листки і т. ін.). || Розгрібати й… … Український тлумачний словник 20перегортати — а/ю, а/єш і рідше перего/ртувати, ую, уєш, недок., перегорну/ти, орну/, о/рнеш, док., перех. 1) Повертати, перекидати що небудь з одного боку на інший. || Повертати, перекидати один за одним, по черзі; гортати (звичайно сторінки книги, зошита,… …

Словари и энциклопедии на Академике

переривати это:

ТолкованиеПеревод переривати I -а́ю, -а́єш, недок., перерва́ти, -ву́, -ве́ш, док. 1) перех. Ривком, силою розділяти що-небудь навпіл, на частини. || Роздирати кого-, що-небудь на шматки; шматувати. 2) перех. і неперех. Припиняти або порушувати дію, течію, розвиток чого-небудь. || безос. || Не давши договорити, примушувати кого-небудь тимчасово або зовсім замовкнути; перебивати. || Робити тимчасовий перепочинок від чого-небудь, зупинку в чому-небудь.

II -а́ю, -а́єш, недок., перери́ти, -и́ю, -и́єш, док., перех. 1) Рити все чи багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. 2) розм. Перекидати, розкидати речі, папери і т. ін., роблячи обшук. || Переглядати, перебирати, ворушити все чи багато чого-небудь, шукаючи щось або наводячи порядок.

Ілюстрації