Перебивати

Перебива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. перебити, -б’ю, -єш, гл. 1) Перебивать, перебить, перешибить. Перебив... шаблю. Стор. МПр. 151. 2) Только сов. в. Перебить всѣхъ, убить, все побить. Сам ходжу, сам. Де діти подівав? Грім перебив, дощ потопив. Чуб. III. 104. 3) Одолѣвать, одолѣть въ битвѣ, въ бою. Їк я тебе переб’ю, то я буду старша. Гн. II. 221. 4) Мѣшать, помѣшать, перебивать, перебить (въ дѣлѣ, разговорѣ). Перебив йому брехати. Хто мені буде ділечко перебивать. Мил. 212.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПЕРЕБИВАТИ, аю, аєш, недок., ПЕРЕБИТИ, б'ю, б'єш, док., перех. 1. тільки док. Убити всіх або багатьох, одного за одним. — От примірно, в царя військо. Що б воно було, коли б усяк куди хотів, туди й пішов? ..Царя кожний би нехрист-бусурман у полон узяв, а таке військо поодинці перебили (Панас Мирний, IV, 1955, 220); На рейді стояв тритрубний броненосець, а попереду, як оса, гострий міноносець. Їхні команди повстали проти царського самодержавства, перебили своїх офіцерів і підняли червоний прапор (Петро Панч, Гарні хлопці, 1959, 15); — Ого! Оце то постріл! Та ви, бачу, голубе, за раз переб'єте все наше мисливське поголів'я (Іван Ле, В снопі.., 1960, 17). 2. Розділяти ударом надвоє; ударом ламати, пошкоджувати що-небудь. З наскоком Еней на Турна напустив, Оддячивши йому сто з оком, І вражу шаблю перебив (Іван Котляревський, I, 1952, 291); — Скільки народу пропало марно-марнісінько. Батогом обуха не переб'єш. Як було, так і лишилося... (Андрій Головко, II, 1957, 403); — Що ж там у тебе, Федоре? — Ногу перебило осколком (Василь Кучер, Голод, 1961, 117); // перен., розм. Переділити, перегородити що-небудь. Позабивали декілька вікон, велику світлицю перебили перегородками, наробили окремих захистів легеньких (Панас Мирний, III, 1954, 188). ♦ Перебити руки — розняти ударом руки, з'єднані двома особами на знак якої-небудь угоди. Дмитро Мотуз сів поруч з дідом. Дід подав йому руку. Старий пасічник Оникій перебив їм руки (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 194). 3. що, кому, перен. Яким-небудь втручанням, чим-небудь викликати припинення, порушувати вияв, розвиток, хід чого-небудь. Настя не хотіла перебивати Павлові танців і сиділа, і дивилась, як люди веселились (Леся Українка, III, 1952, 586); Помилка в композиції перебиває глядачеві насолоду від.. життєрадісної картини [кінокартини «Свято»] (Олександр Довженко, III, 1960, 104); Стук у вікно перебивав його думки. Він прислухається (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1948, 280); Кожен раз, тілько Галя розгуляється — доноситься до неї викрик братів і на який час переб'є гулянку, затривожить Галю (Панас Мирний, IV, 1955, 100); Василько спросоння позіхав. Йому перебили сон (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 302); // також без додатка і з інфін. Заважати кому-небудь щось робити. — Ви мені перебиваєте читати, — сказав [Харитін] (Нечуй-Левицький, III, 1956, 89); [Гаврило:] Може, до Наді підем? [Трохим:] У неї Микола, мабуть, сидить, нащо їм перебивати... (Олександр Корнійчук, II, 1955, 146); // у чому і без додатка. Перешкоджати кому-небудь здійснити, завершити щось. Вона була би дуже радо зарядила сходини зо Славком зараз тоді, як поздоровіла, та тільки перебила їй у цім її тітка, що якраз приїхала до неї (Лесь Мартович, Тв., 1954, 427); — Ви — художник?.. — Мрію стати художником. Вчився, війна перебила (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 127); // також без додатка, із сл. мова, слова, оповідання і т. ін. Перериваючи, не давати висловитись. — Василю! сядь лишень біля мене та слухай, не перебиваючи, що я тобі скажу (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 61); Іван перебивав Соломіїне оповідання та все поривався розповісти про свої пригоди (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 379); — То так було, — зачав Короп, але Гриць перебив: — Чекай, най я скажу! (Лесь Мартович, Тв., 1954, 66); Господаря річ перебивши раптового гурту поривисто наблизивсь поет: — Даруйте, хотів би я змовити слово (Микола Бажан, Роки, 1957, 277); // Починати звучати одночасно з іншим звуком. Лагідну музику хвиль перебивали хижі крики чайок (Максим Горький, Опов., перекл. Хуторяна, 1948, 85); Звуки двох віолончелей перебиває барабан (Юрій Яновський, V, 1959, 123); // Переважаючи силою, заглушувати, робити менш відчутним (неприємний запах, смак і т. ін.). — І страву з неї [дощової води] варите? — І страву варимо.. Тільки в борщ треба цибулі та часнику багато накришувати, щоб затхлість усю перебити... (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 29). ♦ Перебивати (перебити) голод — під'ївши, трохи вгамовувати голод. Працювали з ранку до вечора.. Приносив хто-небудь хліба, майстри похапцем, не кидаючи роботи, сяк-так перебивали голод (Степан Васильченко, II, 1959, 232); Перебивши голод якимись субтропічними щавлями та лопуцьками, хлопці вклалися спати у курені (Іван Ле, Клен. лист. 1960, 95). 4. Не давати придбати або одержати що-небудь, захопивши, купивши і т. ін. раніше або давши більшу ціну; перехоплювати. — Се баришівники [баришники] з-над російської границі.. Я їм перебив торг, то тепер вони не дарують мені (Іван Франко, VIII, 1952, 364); Дід Бережана перебив дідові Худика купівлю млина, давши за нього панові на пару сотень лей більше (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 113). ♦ Перебивати (перебити) дорогу кому — випереджати кого-небудь в чомусь: не давати кому-небудь здійснити якийсь намір. — Уже як пани зуби наострили на ту [хлопську] касу, то її з'їдять.., а ми перебиймо їм дорогу (Іван Франко, VII, 1951, 366); Перебивати (перебити) хліб кому — перехоплювати чий-небудь заробіток, займати призначене комусь місце роботи, чиюсь посаду. — На кого ж ви вчились? — Теж на вчителя! Мало не перебив ваш хліб, — білозубо засміявся Марко (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 131). 5. Розбивати все або багато чого-небудь, одне за одним. — Анцихристову посудину усю переб'є, [Радько], народ із кабака розжене (Квітка-Основ'яненко, II, 1955, 112); // також на що. Роздроблювати, подрібнювати що-небудь. Цокотів комбайн і на кукурудзяному масиві. Та ось «кукурудзяник» зупинився, і Снігур і робітники почули лайку.. — Хіба це робота? Качани перебиває на полову (Павло Автомонов, Щастя.., 1959, 86). 6. Збивати ще раз, повторно, роблячи більш пухким, пухнастим (про пух, пір'я, волос і т. ін.). Подушки на його ліжкові перебивала, — мов надуті, лежали вони, не видаючи ніде ні зморщечки, ні складочки, — пухкі та високії (Панас Мирний, III, 1954, 223); Взяла.. з полу Тихонів кожух і помостила в боки на лаві, і подушку перебила пухкенько — поклала в голову, застелила рядном (Андрій Головко, II, 1957, 112). 7. Забивати в інше місце. 8. Переносити зображення з одного матеріалу на інший. 9. спец. Оббивати заново (меблі).

"Словопедія"

ПЕРЕ Словник синонімів Полюги: ПЕРЕБИВАТИ Орфографічний словник української мови: ПЕРЕБИВАТИ Словник синонімів: ПЕРЕБИВАТИ Українсько-російський словник: ПЕРЕБИВАТИ Фразеологічний словник української мови: ПЕРЕБИВАТИБИВАТИ (безпардонно втручатися в чиюсь розмову) переривати, перепиняти.

ПЕРЕБИВАТИ

перебива́ти дієслово недоконаного виду ПЕРЕБИВАТИ несов. - перебивати, сов. - перебити 1) перебивать, перебить; разг. перешибать, перешибить, переколачивать, переколотить; прерывать, прервать перебивати (кому) — (без прям. доп.) мешать, помешать (кому) - перебивати дорогу - перебити руки 2) (мебель, матрасы и т.п.) перебивать, перебить 3) (умерщвлять) мног. перебивать, перебить, побить сов. 4) (делать более пушистым; пышным) перебивать, перебить, взбивать, взбить 5) (переносить изображение на кальку) переводить, перевести

ПЕРЕБИВАТИ

відбива́ти (відбира́ти, перебива́ти) / відби́ти (відібра́ти, переби́ти) хліб чий, у кого, від кого, рідко кому. Позбавляти кого-небудь заробітку, беручись за ту саму роботу. (Галя:) Я, каже, вивчу, як слід, якого хлопця, а він мені буде хліб одбивати... (Панас Мирний); І не криється баба (знахарка): тільки зачепи — вона тобі повну торбу розкаже, аби підхвалили. Ото слухають, слухають дівчата, та: “Бабо-бабо! От ми од вас хліба одіб’ємо — нащо все порозказували?” (Дніпрова Чайка); — На кого ж ви вчились? — Теж на вчителя! Мало не перебив ваш хліб,— білозубо засміявся Марко (М. Стельмах); // Перехоплювати чию-небудь роботу, чиїсь обов’язки, завдання і т. ін. Козаков, ревниво заздрячи танкістам, був однак щиро задоволений з того, що вони так прудко пішли вперед.— Хоч і відбивають наш “хліб”, але ж зате в Прагу встигнуть,— втішав він своїх “вовків” (О. Гончар).

перебива́ти / переби́ти доро́гу кому. Перешкоджати кому-небудь здійснити якийсь намір, переважно випереджаючи кого-небудь у чомусь. — Уже як пани зуби нагострили на ту (хлопську) касу, то її з’їдять.., а ми перебиймо їм дорогу (І. Франко).

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ПЕРЕБИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕБИ́ТИ, б’ю́, б’є́ш, док., перех.

1. тільки док. Убити всіх або багатьох, одного за одним. — От примірно, в царя військо. Що б воно було, коли б усяк куди хотів, туди й пішов? ..Царя кожний би нехрист-бусурман у полон узяв, а таке військо поодинці перебили (Мирний, IV, 1955, 220); На рейді стояв тритрубний броненосець, а попереду, як оса, гострий міноносець. Їхні команди повстали проти царського самодержавства, перебили своїх офіцерів і підняли червоний прапор (Панч, Гарні хлопці, 1959, 15); — Ого! Оце то постріл! Та ви, бачу, голубе, за раз переб’єте все наше мисливське поголів’я (Ле, В спопі.., 1960, 17).

2. Розділяти ударом надвоє; ударом ламати, пошкоджувати що-небудь. З наскоком Еней на Турна напустив, Оддячивши йому сто з оком, І вражу шаблю перебив (Котл., І, 1952, 291); — Скільки народу пропало марно-марнісінько. Батогом обуха не переб’єш. Як було, так і лишилося… (Головко, II, 1957, 403); — Що ж там у тебе, Федоре? — Ногу перебило осколком (Кучер, Голод, 1961, 117); // перен., розм. Переділити, перегородити що-небудь. Позабивали декілька вікон, велику світлицю перебили перегородками, наробили окремих захистів легеньких (Мирний, III, 1954, 188).

◊ Переби́ти ру́ки — розняти ударом руки, з’єднані двома особами на знак якої-небудь угоди. Дмитро Мотуз сів поруч з дідом. Дід подав йому руку. Старий пасічник Оникій перебив їм руки (Н.-Лев., IV, 1956, 194).

3. що, кому, перен. Яким-небудь втручанням, чим-небудь викликати припинення, порушувати вияв, розвиток, хід чого-небудь. Настя не хотіла перебивати Павлові танців і сиділа, і дивилась, як люди веселились (Л. Укр., III, 1952, 586); Помилка в композиції перебиває глядачеві насолоду від.. життєрадісної картини [кінокартини "Свято"] (Довж., III, 1960, 104); Стук у вікно перебиває його думки. Він прислухається (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 280); Кожен раз, тілько Галя розгуляється — доноситься до неї викрик братів і на який час переб’є гулянку, затривожить Галю (Мирний, IV, 1955, 100); Василько спросоння позіхав. Йому перебили сон (Хижияк, Д. Галицький, 1958, 302); // також без додатка і з інфін. Заважати кому-небудь щось робити. — Ви мені перебиваєте читати, — сказав [Xаритін] (Н.-Лев., III, 1956, 89); [Гаврило:] Може, до Наді підем? [Трохим:] У неї Микола, мабуть, сидить, нащо їм перебивати… (Корн., II, 1955, 146); // у чому і без додатка. Перешкоджати кому-небудь здійснити, завершити щось. Вона була би дуже радо зарядила сходини зо Славком зараз тоді, як поздоровіла, та тільки перебила їй у цім її тітка, що якраз приїхала до неї (Март., Тв., 1954, 427); — Ви — художник?.. — Мрію стати художником. Вчився, війна перебила (Ткач, Крута хвиля, 1956, 127); // також без додатка, із сл. мова, слова, оповідання і т. ін. Перериваючи, не давати висловитись. — Василю! сядь лишень біля мене та слухай, не перебиваючи, що я тобі скажу (Кв.-Осн., II, 1956, 61); Іван перебивав Соломіїне оповідання та все поривався розповісти про свої пригоди (Коцюб., І, 1955, 379); — То так було, — зачав Короп, але Гриць перебив: — Чекай, най я скажу! (Март., Тв., 1954, 66); Господаря річ перебивши раптово, До гурту поривисто наблизивсь поет: — Даруйте, хотів би я змовити слово (Бажан, Роки, 1957, 277); // Починати звучати одночасно з іншим звуком. Лагідну музику хвиль перебивали хижі крики чайок (Горький, Опов., перекл. Хуторяна, 1948, 85); Звуки двох віолончелей перебиває барабан (Ю. Янов., V, 1959, 123); // Переважаючи силою, заглушувати, робити менш відчутним (неприємний запах, смак і т. ін.). — І страву з неї [дощової води] варите? — І страву варимо… Тільки в борщ треба цибулі та часнику багато накришувати, щоб затхлість усю перебити… (Гончар, Таврія, 1952, 29).

◊ Перебива́ти (переби́ти) го́лод — під’ївши, трохи вгамовувати голод. Працювали з ранку до вечора.. Приносив хто-небудь хліба, майстри похапцем, не кидаючи роботи, сяк-так перебивали голод (Вас., II, 1959, 232); Перебивши голод якимись субтропічними щавлями та лопуцьками, хлопці вклалися спати у курені (Ле, Клен. лист, 1960, 95).

4. Не давати придбати або одержати що-небудь, захопивши, купивши і т. ін. раніше або давши більшу ціну; перехоплювати. — Се баришівники [баришники] з-над російської границі.. Я їм перебив торг, то тепер вони не дарують мені (Фр., VIII, 1952, 364); Дід Бережана перебив дідові Худика купівлю млина, давши за нього панові на пару сотень лей більше (Мур., Бук. повість, 1959, 113).

◊ Перебива́ти (переби́ти) доро́гу кому — випереджати кого-небудь в чомусь; не давати кому-небудь здійснити якийсь намір. — Уже як пани зуби наострили на ту [хлопську] касу, то її з’їдять.., а ми перебиймо їм дорогу (Фр., VII, 1951, 366); Перебива́ти (переби́ти) хліб кому — перехоплювати чий-небудь заробіток, займати призначене комусь місце роботи, чиюсь посаду. — На кого ж ви вчились? — Теж на вчителя! Мало не перебив ваш хліб, — білозубо засміявся Марко (Стельмах, Правда.., 1961, 131).

5. Розбивати все або багато чого-небудь, одне за одним. — Анцихристову посудину усю переб’є [Радько], народ із кабака розжене (Кв.-Осн., II, 1955, 112); // також на що. Роздроблювати, подрібнювати що-небудь. Цокотів комбайн і на кукурудзяному масиві. Та ось "кукурудзяник" зупинився, і Снігур і робітники почули лайку.. — Хіба це робота? Качани перебиває на полову (Автом., Щастя.., 1959, 86).

6. Збивати ще раз, повторно, роблячи більш пухким, пухнастим (про пух, пір’я, волос і т. ін.). Подушки на його ліжкові перебивала, — мов надуті, лежали вони, не видаючи ніде ні зморщечки, ні складочки, — пухкі та високі! (Мирний, III, 1954, 223); Взяла.. з полу Тихонів кожух і помостила в боки на лаві і подушку перебила пухкенько — поклала в голову, застелила рядном (Головко, II, 1957, 112).

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

перебивати Перебивати, -ва́ю, -єш, сов. в. перебити, -б'ю, -єш, гл. 1) Перебивать, перебить, перешибить. Перебив... шаблю. Стор. МПр. 151. 2) Только сов. в. Перебить всѣхъ, убить, все побить. Сам ходжу, сам. — Де діти подівав? Грім перебив, дощ потопив. Чуб. III. 104. 3) Одолѣвать, одолѣть въ битвѣ, въ бою. Їк я тебе переб'ю, то я буду старша. Гн. II. 221. 4) Мѣшать, помѣшать, перебивать, перебить (въ дѣлѣ, разговорѣ). Перебив йому брехати. Хто мені буде ділечко перебивать. Мил. 212.

«Словники України on-line»

перебива́ти – дієслово недоконаного виду

Інфінітив перебива́ти

однина множина Наказовий спосіб 1 особа перебива́ймо 2 особа перебива́й перебива́йте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа перебива́тиму перебива́тимемо, перебива́тимем 2 особа перебива́тимеш перебива́тимете 3 особа перебива́тиме перебива́тимуть ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС 1 особа перебива́ю перебива́ємо, перебива́єм 2 особа перебива́єш перебива́єте 3 особа перебива́є перебива́ють Активний дієприкметник

Дієприслівник перебива́ючи МИНУЛИЙ ЧАС чол. р. перебива́в перебива́ли жін. р. перебива́ла сер. р. перебива́ло

Іноземні словники

ЯНДЕКС словари

перебивать гл. фразы

общ. break; kill; interrupt; catch; interjaculate (восклицанием); heckle; nick in; nip in; throw out; spoil (one's appetite - чей-л. аппетит Anglophile); cut off (Arleyn); interpose; snap up (говорящего); talk over each other (e.g., "I hate it when people on TV talk over each other" Рина Грант); talk over (Игорь Миг); beat up again pillow, feather bed, etc (impf of перебить Gruzovik); jam (impf of перебить Gruzovik); intercept (impf of перебить Gruzovik); outbid (impf of перебить Gruzovik); snatch up (impf of перебить Gruzovik); slaughter (impf of перебить Gruzovik); slay (impf of перебить Gruzovik); smash (impf of перебить Gruzovik); beat (impf of перебить Gruzovik); nail in another place (impf of перебить Gruzovik); nail somewhere else (impf of перебить Gruzovik)

дип. interrupt (говорящего) Макаров heckle (оратора, исполнителя и т.п.) меб. reupholster (impf of перебить Gruzovik) радио. blank out разг. mouth off (VLZ_58) сл. pop off тех. break in

перебивать: 37 фраз в 12 тематиках | в начало Авиация 1 Мебель 1 Автомобильный термин 1 Общая лексика 23 Американизм 1 Переносный смысл 1 Военный термин 1 Разговорное выражение 2 Карточный термин 1 Сленг 2 Макаров 2 Экономика 1

Словари и энциклопедии на Академике

1перебивати — а/ю, а/єш, недок., переби/ти, б ю/, б є/ш, док., перех. 1) тільки док. Убити всіх чи багатьох, одного за одним. 2) Розділяти ударом надвоє; ударом ламати, пошкоджувати що небудь. || перен., розм. Переділити, перегородити що небудь. •• Переби/ти… …

Український тлумачний словник 2перебивати — I = перебити (заважати говорити), переривати, перервати, перепиняти, перепинити, перечіплювати, перечіпати, перечепити; перехоплювати, перехопити, переймати, перейняти (уступаючи в розмову) II ▶ див. заважати, заглушати 1), копіювати 1) …

Словник синонімів української мови 3перебивати — дієслово недоконаного виду …

Орфографічний словник української мови 4перебаранчати — а/ю, а/єш, недок., розм. 1) кому, у чому і з інфін. Те саме, що заважати. 2) також без додатка. Перебивати, не даючи говорити … Український тлумачний словник 5перебивання — я, с. Дія за знач. перебивати і стан за знач. перебиватися 4) … Український тлумачний словник 6перебиватися — а/юся, а/єшся, недок., переби/тися, б ю/ся, б є/шся, док. 1) Ставати пошкодженим, зруйнованим і т. ін.; ламатися. 2) Розбиватися (про все або про велику кількість чого небудь). 3) перен. Через якесь втручання припинятися, порушуватися (про вияв,… … Український тлумачний словник 7перебити — див. перебивати … Український тлумачний словник 8переводити — I перев одити джу, диш, недок., перевести/, веду/, веде/ш; мин. ч. переві/в, вела/, вело/; док., перех. 1) на (через) що і без додатка.Ведучи або супроводжуючи кого небудь, переправляти, допомагати перейти через щось, на протилежний бік чогось.… … Український тлумачний словник 9переймати — а/ю, а/єш, недок., перейня/ти, перейму/, пере/ймеш, док., перех. 1) Зупиняти те, що рухається, перехоплювати його по дорозі, звичайно беручи в руки. || Брати щось із чиїх небудь рук у свої; перекладати з однієї руки в іншу. || Не даючи договорити … Український тлумачний словник 10перепиняти — я/ю, я/єш, недок., перепини/ти, пиню/, пи/ниш, док., перех. 1) також без додатка.Затримувати, зупиняти кого , що небудь на дорозі, виходячи, вибігаючи назустріч або перетинаючи шлях. || перев. зі сл. путь, дорога, шлях і т. ін. Ставати на заваді; … Український тлумачний словник 11переривати — I а/ю, а/єш, недок., перерва/ти, ву/, ве/ш, док. 1) перех. Ривком, силою розділяти що небудь навпіл, на частини. || Роздирати кого , що небудь на шматки; шматувати. 2) перех. і неперех. Припиняти або порушувати дію, течію, розвиток чого небудь.… … Український тлумачний словник 12перестрелювати — юю, юєш, недок., перестре/лити, лю, лиш, док., перех., рідко. 1) Перебивати щось пострілом; прострілювати. 2) Стріляючи, влучати далі або вище чого небудь … Український тлумачний словник 13перехоплювати — юю, юєш, недок., перехопи/ти, хоплю/, хо/пиш; мн. перехо/плять; док. 1) перех.Зупинити кого , що небудь під час руху. || Затримувати те, що тече. || Наздоганяти у дорозі з метою затримання. || Зустрічати, йдучи напереріз (під час полювання або… … Український тлумачний словник 14перечіплювати — юю, юєш і діал. перечіпа/ти, а/ю, а/єш, недок., перечепи/ти, чеплю/, че/пиш; мн. перече/плять; док. 1) перех.Чіпляти що небудь на інше місце. || Чіпляючи, переміщати через що небудь, надавати іншого положення. 2) перех. і без додатка, розм.… … Український тлумачний словник 15заважати — завадити (бути на перешкоді кому / чому н., ставати перешкодою в чомусь), перешкоджати, перешкодити, шкодити, перебивати, перебити …

Словник синонімів української мови 16заглушати — 1) = заглушувати, заглушити (робити звук нечутним / менш чутним), глушити, приглушувати, приглушити, притишувати, притишити, притлумлювати, притлумляти, притлумити, тлумити; забивати, забити, покривати, покрити, перекривати, перекрити, перебивати … Словник синонімів української мови 17копіювати — 1) (робити копію з чогось), відтворювати, повторювати, імітувати, дублювати; перебивати, перебити, переводити, перевести (переносити малюнок, креслення тощо на що н.); змальовувати, змалювати, перемальовувати, перемалювати (малювати з якогось… … Словник синонімів української мови 18перебити — див. перебивати … Словник синонімів української мови 19переймати — I = перейняти (кого що зупиняти, затримувати, завертати назад); перепиняти, перепинити (зупиняти, ідучи назустріч / перетинаючи шлях); перехоплювати, перехопити (швидко / силою); перестрівати, перестрі(ну)ти, перестрічати (зустрівши); займати,… … Словник синонімів української мови 20перейняти — I = переймати (що від кого й без додатка навчитися чого н. від когось, спостерігаючи за ним), перебрати, перебирати, набратися, набиратися; запозичити, запозичати, запозичувати, підхопити, підхоплювати (зробити своїм надбанням) II ▶ див.… …

Ілюстрації

Медіа

[1]

Цікаві факти

Інфінітив перебива́ти

однина множина Наказовий спосіб 1 особа перебива́ймо 2 особа перебива́й перебива́йте

МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа перебива́тиму перебива́тимемо, перебива́тимем 2 особа перебива́тимеш перебива́тимете 3 особа перебива́тиме перебива́тимуть

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС 1 особа перебива́ю перебива́ємо, перебива́єм 2 особа перебива́єш перебива́єте 3 особа перебива́є перебива́ють Активний дієприкметник

Дієприслівник перебива́ючи МИНУЛИЙ ЧАС чол. р. перебива́в перебива́ли жін. р. перебива́ла сер. р. перебива́ло Активний дієприкметник

Пасивний дієприкметник

Безособова форма

Дієприслівник перебива́вши

Словник синонімів ЗАВАЖА́ТИ (бути на перешкоді кому-, чому-небудь, ставати перешкодою в чомусь), ПЕРЕШКОДЖА́ТИ, ШКО́ДИТИ, ПЕРЕБИВА́ТИ, ПЕРЕБАРАНЧА́ТИрозм., ПЕРЕ́ЧИТИрідше, СУПЕРЕ́ЧИТИрідше. - Док.: зава́дити, перешко́дити, зашко́дити, пошко́дити, переби́ти. Велика батьківська шапка насунулась йому аж на ніс і заважала бачити (О. Довженко); Недалека подорож, однак, усе відкладалась: то заважали якісь дрібниці, то побутовіклопоти (С. Журахович); Просуватись далі заважав наріжний будинок протилежного кварталу, що виходив фасадом на саме перехрестя (О. Гончар); - Учора головний інженер сказав мені, що здійсненню пропозиції інженера Розенберга.. перешкоджає ще й устаткування цеху (Ю. Шовкопляс); - Ви мені перебиваєте читати, - сказав [Харитін] (І. Нечуй-Левицький); А читаючи повісті, вона поминала ті місця, де обмальовувались чудові вигляди натури, аж сердилась, що вони перебаранчають їй слідкувати за оповіданням про людей (І. Нечуй-Левицький); Парася, не підіймаючи очей, рішуче заявила батькові: - Тату, не перечте нашому щастю (Ю. Збанацький); Івась почав їй суперечити: коли вона опускала ложку у миску набрати страви, він попереджав її і одбирав її ложку (Панас Мирний).

ЗАГЛУША́ТИ (робити звук нечутним або менш чутним), ЗАГЛУ́ШУВАТИ, ГЛУШИ́ТИ, ПРИГЛУ́ШУВАТИ, ПРИТИ́ШУВАТИ, ПРИТЛУ́МЛЮВАТИ, ПРИТЛУМЛЯ́ТИрозм., ТЛУМИ́ТИрідше, ПРИГОЛО́МШУВАТИрідко; ЗАБИВА́ТИ, ПОКРИВА́ТИ, ПЕРЕКРИВА́ТИ, ПЕРЕБИВА́ТИ, ПЕРЕКРИ́КУВАТИ (один звук іншим). - Док.: заглуши́ти, приглуши́ти, прити́шити, притлуми́ти, затлуми́ти, приголо́мшити, заби́ти, покри́ти, перекри́ти, переби́ти, перекрича́ти. Птахи кружляли над плавнями цілими хмарами і так верещали, що заглушали навіть шум плавнів (М. Коцюбинський); Охрім ішов тихими коридорами, по чистих пухнастих килимах, що заглушували кроки (В. Кучер); Вітер не давав говорити, - він викрадав слова, уривав фрази, глушив або перекручував звуки розмови (М. Трублаїні); Туман приглушував звуки. Бійці йшли безшумно, немов тіні (Я. Качура); Леле! Хвиля тлумить крик рибалки гучний (Леся Українка); Літній вечір спускався сивим соколом додолу, прохолоджував зрошених потом бадіків, приголомшував співи .. пастухів (Марко Черемшина); Як грюкне з шести гармат вибух - громом забив враз його голос (М. Старицький); Крики гайвороння покривали всі інші голоси надвечірнього степу (О. Ільченко); Говорила Антоніна Петрівна, й голос її, глибокий, оксамитовий, перекривав легенький гамір за столом (Є. Гуцало); Гук оркестру зверху на бульварі перебивав гук музик внизу, коло літнього театру (І. Нечуй-Левицький).

КОПІЮВА́ТИ (робити копію з чогось); ПЕРЕБИВА́ТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ (переносити малюнок, креслення і т. ін. на що-небудь); ЗМАЛЬО́ВУВАТИ, ПЕРЕМАЛЬО́ВУВАТИ (малювати з якогось зразка). - Док.: скопіюва́ти, переби́ти, перевести́, змалюва́ти, перемалюва́ти. Написав я йому [слова] на грифельній дошці, звелів копіювати (С. Васильченко); Знаєш, як діти переводять малюнки на інший папір, накладаючи їх на шибку в вікні? (Леся Українка); - Не заперечуєте, я перемалюю вашу схему? (С. Голованівський).

ПЕРЕБИВА́ТИ (заважати говорити), ПЕРЕРИВА́ТИ, ПЕРЕПИНЯТИ, ПЕРЕЧІ́ПЛЮВАТИрозм., ПЕРЕЧІПА́ТИрозм., ПЕРЕБАРАНЧА́ТИрозм.; ПЕРЕХО́ПЛЮВАТИрозм., ПЕРЕЙМА́ТИрозм. (вступаючи в розмову). - Док.: переби́ти, перерва́ти, перепини́ти, перечепи́ти, перехопи́ти, перейня́ти. Іван перебивав Соломіїне оповідання та все поривався розповісти про свої пригоди (М. Коцюбинський); Ватаг кілька разів переривав оповідача, просячи зупинитись докладніше на тім чи іншім епізоді (В. Гжицький); Всі слухали надзвичайно уважно та цікаво, часом перепиняючи Демида та просячи щось вияснити (Б. Грінченко); [Дзюба:] Коли будете перечіплювати, я перестану розказувати (І. Кочерга); - Та ось не перебаранчайте! Доказуй уже, Мусію, свою притчу (А. Головко); Говорили всі, перехоплюючи один одного (М. Коцюбинський); [Анна:] У мріях все дозволено. А потім... [Долорес (переймає):] ... Однак щасливий лицар зліз на гору і доступив руки і серця панни (Леся Українка).

ПЕРЕНО́СИТИ (відтворювати щось графічно), ПЕРЕВО́ДИТИ, ПЕРЕБИВА́ТИ. - Док.: перенести́, перевести́, переби́ти. Ці квіти він переносить пензлем на скриню (П. Колесник); - Я гадаю, що копір [копіювальник] переведе точно лінії різання на деталь (П. Автомонов); З просвітленої сторінки прозирає бляклий малюнок. Дослідник.. перебиває величезного лева (з газети).

ПРИПИНЯ́ТИ (зупиняти рух, дію, розвиток кого-, чого-небудь, часто на якийсь час), ПОРУ́ШУВАТИ, ПЕРЕРИВА́ТИ, ПОРИВА́ТИрідше,ПЕРЕБИВА́ТИ, ПЕРЕСІКА́ТИрозм.,ПОРУША́ТИдіал. - Док.: припини́ти, пору́шити, перерва́ти, порва́ти, переби́ти, пересікти́. Петрусь .. жартом, кинутим ніби між іншим, але дуже вчасно, припиняв іноді суперечку, що переростала в конфлікт (П. Дорошко); Зарості зменшують швидкість течії, перешкоджають судноплавству, порушують нормальну циркуляцію води (з журналу); Більш як на тиждень я не маю права переривати подорожі при білеті прямому (Леся Українка); Марусяк саме в сю хвилю їв щось. Ґаздині ніяково було перебивати їду, і вона хотіла було заждати (Г. Хоткевич); Микола Павлович пересік, як здавалося йому й досі, початок роману Ганни Михайлівни (Л. Яновська).

Словник фразеологізмів перебива́ти / переби́ти доро́гу кому. Перешкоджати кому-небудь здійснити якийсь намір, переважно випереджаючи кого-небудь у чомусь. — Уже як пани зуби нагострили на ту [хлопську] касу, то її з’їдять.., а ми перебиймо їм дорогу (І. Франко). відбива́ти (відбира́ти, перебива́ти) / відби́ти (відібра́ти, переби́ти) хліб чий, у кого, від кого, рідко кому. Позбавляти кого-небудь заробітку, беручись за ту саму роботу. [Галя:] Я, каже, вивчу, як слід, якого хлопця, а він мені буде хліб одбивати... (Панас Мирний); І не криється баба [знахарка]: тільки зачепи — вона тобі повну торбу розкаже, аби підхвалили. Ото слухають, слухають дівчата, та: “Бабо-бабо! От ми од вас хліба одіб’ємо — нащо все порозказували?” (Дніпрова Чайка); — На кого ж ви вчились? — Теж на вчителя! Мало не перебив ваш хліб,— білозубо засміявся Марко (М. Стельмах); // Перехоплювати чию-небудь роботу, чиїсь обов’язки, завдання і т. ін. Козаков, ревниво заздрячи танкістам, був однак щиро задоволений з того, що вони так прудко пішли вперед.— Хоч і відбивають наш “хліб”, але ж зате в Прагу встигнуть,— втішав він своїх “вовків” (О. Гончар).