Відмінності між версіями «Виборний»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(jihni)
 
(не показано 2 проміжні версії ще одного учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Виборни́й, -а, -е. '''1) Отмѣнный, отборный. ''Там то личко рум'янеє, ще й слова виборні. ''Грин. III. 163. ''Збірає женців та все виборнії, хлопці, дівчата та все молодії. ''АД. І. 81. 2) и '''виборний '''= '''Виборовий'''.  
 
'''Виборни́й, -а, -е. '''1) Отмѣнный, отборный. ''Там то личко рум'янеє, ще й слова виборні. ''Грин. III. 163. ''Збірає женців та все виборнії, хлопці, дівчата та все молодії. ''АД. І. 81. 2) и '''виборний '''= '''Виборовий'''.  
−
[[Категорія:Ви]]
 
  
−
==Сучасні словники==
+
#Стос. до виборів. ''..'''виборне''' начало в організаціях партії повинно бути проведене знизу догори.. (Ленін, 10, 1949, 136);''' Виборна''' агітація у приміщенні для виборів під час подачі голосів не допускається (Положення про вибори до ВР УРСР, 1946, 13).''
−
[http://slovopedia.org.ua/49/53393/356048.html '''Бджола''']
+
#Який визначається, обирається голосуванням на якусь посаду або для виконання певних обов'язків.'' Вся запорізька старшина була '''виборною'''; перевибори старшини відбувалися щороку (Історія УРСР, I, 1953, 341); Дільниця нараховувала постійного складу чоловік п'ять членів партії, потрібний був партійний організатор, '''виборна''' особа в маленькому колективі (Юрій Яновський, II, 1954, 98); ''
−
*'''ли́пнути, як (мов, ні́би''' і т. ін.) '''бджо́ли (му́хи) до ме́ду''' до кого—чого. Виявляти свою приязнь до когось або великий інтерес до кого-, чого-небудь; намагатися бути біля об’єкта своєї уваги. Дівчата липли до його (нього), '''як бджоли до меду''' (І. Нечуй-Левицький); Цікаві панночки посаг розглядають.. Так вони і липнуть до того, '''як мухи до меду'''! (Марко Вовчок); На вечорниці почала ходити (Оленка). Парубки липли до неї, '''як мухи до меду''' (Р. Іваничук).
+
#Заміщуваний шляхом виборів, а не шляхом призначення.'' Він належав до тієї категорії людей на селі, які вважають себе народженими для різних '''виборних''' посад (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 342).''
−
*'''як бджо́ли у ву́лику''', зі сл. гуді́ти, густи́. Одночасно дуже голосно розмовляти, створюючи загальний гомін. Народ гомонить, гуде, '''як бджоли в улику''' (І. Нечуй-Левицький); Пані Розумиха ставила пляшки та печеню. Гості гули, я'''к бджоли у вулику''' (М. Лазорський).
+
#У знач. ім. виборний, ного, чол. ''Особа, обрана голосуванням для виконання певних обов'язків. Більш як десять громад з ближчої й дальшої околиці прислали до Тухлі своїх '''виборних''' на громадську раду (Іван Франко, VI, 1951, 38); '''Виборні''' такими орлиними очима дивилися на світ, давали кожному свою досвідчену раду (Костянтин Гордієнко, Чужу ниву.., 1939, 102);''  
−
*'''як (Бо́жа) бджола́''', зі сл. труди́тись, працюва́ти і под. Дуже напружено, посилено. — Пийте,велелепая кумо! — всміхнувся піп пані Килині,— бо ви сьогодні заслужили, істинно так, '''як Божа бджола''', потрудились (М. Лазорський).
+
#Виборні, них, мн., іст., розм.'' Те саме, що '''Виборні''' козаки. І виборних, і підпомощних, І простих, і старших вельможних, Хто ні попавсь, того і товк (Іван Котляревський, I, 1952, 226); ''
−
*'''як (мов, ні́би''' і т. ін.) '''бджіл у ву́лику'''. Дуже багато, безліч. Приходжу до клубу колгоспного, а там людей, '''ніби бджіл у вулику''' (І. Сочивець). '''як бджіл по весні́'''. У неї планів, '''як бджіл по весні''' (З усн. мови).
+
#Помічник старости.'' [Наталка:] Не рівняйте мене, пане '''Bиборний''', з городянками: я не вередую і не перебираю женихами (Іван Котляревський, II, 1953, 20).''  
 +
#Добірний, добраний за якою-небудь ознакою.'' — Моє пиво з пахощами... І пахощі в мене не абиякі, а з '''виборних''' найвиборніші (Марко Вовчок, VI, 1956, 290); Зашуміло гроно Гостей '''виборних''' (Максим Рильський, Марина, 1944, 28).''
 +
[[Категорія:Ви]]

Поточна версія на 20:12, 18 жовтня 2016

Виборни́й, -а, -е. 1) Отмѣнный, отборный. Там то личко рум'янеє, ще й слова виборні. Грин. III. 163. Збірає женців та все виборнії, хлопці, дівчата та все молодії. АД. І. 81. 2) и виборний = Виборовий.

  1. Стос. до виборів. ..виборне начало в організаціях партії повинно бути проведене знизу догори.. (Ленін, 10, 1949, 136); Виборна агітація у приміщенні для виборів під час подачі голосів не допускається (Положення про вибори до ВР УРСР, 1946, 13).
  2. Який визначається, обирається голосуванням на якусь посаду або для виконання певних обов'язків. Вся запорізька старшина була виборною; перевибори старшини відбувалися щороку (Історія УРСР, I, 1953, 341); Дільниця нараховувала постійного складу чоловік п'ять членів партії, потрібний був партійний організатор, виборна особа в маленькому колективі (Юрій Яновський, II, 1954, 98);
  3. Заміщуваний шляхом виборів, а не шляхом призначення. Він належав до тієї категорії людей на селі, які вважають себе народженими для різних виборних посад (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 342).
  4. У знач. ім. виборний, ного, чол. Особа, обрана голосуванням для виконання певних обов'язків. Більш як десять громад з ближчої й дальшої околиці прислали до Тухлі своїх виборних на громадську раду (Іван Франко, VI, 1951, 38); Виборні такими орлиними очима дивилися на світ, давали кожному свою досвідчену раду (Костянтин Гордієнко, Чужу ниву.., 1939, 102);
  5. Виборні, них, мн., іст., розм. Те саме, що Виборні козаки. І виборних, і підпомощних, І простих, і старших вельможних, Хто ні попавсь, того і товк (Іван Котляревський, I, 1952, 226);
  6. Помічник старости. [Наталка:] Не рівняйте мене, пане Bиборний, з городянками: я не вередую і не перебираю женихами (Іван Котляревський, II, 1953, 20).
  7. Добірний, добраний за якою-небудь ознакою. — Моє пиво з пахощами... І пахощі в мене не абиякі, а з виборних найвиборніші (Марко Вовчок, VI, 1956, 290); Зашуміло гроно Гостей виборних (Максим Рильський, Марина, 1944, 28).
Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Виборний&oldid=152371