Виборний
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Виборни́й, -а, -е. 1) Отмѣнный, отборный. Там то личко рум'янеє, ще й слова виборні. Грин. III. 163. Збірає женців та все виборнії, хлопці, дівчата та все молодії. АД. І. 81. 2) и виборний = Виборовий.
- Стос. до виборів. ..виборне начало в організаціях партії повинно бути проведене знизу догори.. (Ленін, 10, 1949, 136); Виборна агітація у приміщенні для виборів під час подачі голосів не допускається (Положення про вибори до ВР УРСР, 1946, 13).
- Який визначається, обирається голосуванням на якусь посаду або для виконання певних обов'язків. Вся запорізька старшина була виборною; перевибори старшини відбувалися щороку (Історія УРСР, I, 1953, 341); Дільниця нараховувала постійного складу чоловік п'ять членів партії, потрібний був партійний організатор, виборна особа в маленькому колективі (Юрій Яновський, II, 1954, 98);
- Заміщуваний шляхом виборів, а не шляхом призначення. Він належав до тієї категорії людей на селі, які вважають себе народженими для різних виборних посад (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 342).
- У знач. ім. виборний, ного, чол. Особа, обрана голосуванням для виконання певних обов'язків. Більш як десять громад з ближчої й дальшої околиці прислали до Тухлі своїх виборних на громадську раду (Іван Франко, VI, 1951, 38); Виборні такими орлиними очима дивилися на світ, давали кожному свою досвідчену раду (Костянтин Гордієнко, Чужу ниву.., 1939, 102);
- Виборні, них, мн., іст., розм. Те саме, що Виборні козаки. І виборних, і підпомощних, І простих, і старших вельможних, Хто ні попавсь, того і товк (Іван Котляревський, I, 1952, 226);
- Помічник старости. [Наталка:] Не рівняйте мене, пане Bиборний, з городянками: я не вередую і не перебираю женихами (Іван Котляревський, II, 1953, 20).
- Добірний, добраний за якою-небудь ознакою. — Моє пиво з пахощами... І пахощі в мене не абиякі, а з виборних найвиборніші (Марко Вовчок, VI, 1956, 290); Зашуміло гроно Гостей виборних (Максим Рильський, Марина, 1944, 28).
