Відмінності між версіями «Злість»
(Створена сторінка: '''Злість, зло́сти, '''''ж. ''1) Злость. К. Іов. 48. Чуб. ІІІ. 356. ''І од злости зубами скрегоче. ''Шевч....) |
|||
| (не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Злість, зло́сти, '''''ж. ''1) Злость. К. Іов. 48. Чуб. ІІІ. 356. ''І од злости зубами скрегоче. ''Шевч. 21. ''Зо злості болять кості. ''Ном. № 2934. ''На злість моїй жінці нехай мене б’ють. ''Ном. № 2813. 2) Зло. — '''учинити'''. Сдѣлать зло. ''Ой ви, чумаченьки, ой ви, молоденькі, не вчиніте злости: поховайте моє тіло, щоб не розніс ворон кости. ''Нп. | '''Злість, зло́сти, '''''ж. ''1) Злость. К. Іов. 48. Чуб. ІІІ. 356. ''І од злости зубами скрегоче. ''Шевч. 21. ''Зо злості болять кості. ''Ном. № 2934. ''На злість моїй жінці нехай мене б’ють. ''Ном. № 2813. 2) Зло. — '''учинити'''. Сдѣлать зло. ''Ой ви, чумаченьки, ой ви, молоденькі, не вчиніте злости: поховайте моє тіло, щоб не розніс ворон кости. ''Нп. | ||
[[Категорія:Зл]] | [[Категорія:Зл]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | ЗЛІСТЬ, злбеті, жін. | ||
| + | |||
| + | 1. Почуття недоброзичливості; злоба (у 1 знач.). Було й так, що пан.. бив [хлопця].. Гірко прийшлося хлопцеві таке життя, злість накипіла в молодому серці (Панас Мирний, I, 1949, 261); Тимко стояв, знявши картуза, і чорна грудка злості на брата розтавала у його серці (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 349). | ||
| + | |||
| + | 2. Почуття роздратування, гніву, досади; розлюченість. Вона замітала горниці й кидала стільцями од злості (Нечуй-Левицький, II, 1956, 78); Він заговорив роздратовано, із злістю: — Вже донесли (Олесь Донченко, V, 1957, 555). | ||
| + | ♦ Злість бере (брала, взяла, забирає і т. ін.) — те саме, що Зло бере (брало, взяло, забирає і т. ін.) (див. зло 1). Навіть злість брала, що Іван так побивається дуже за нею (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 339); Починала забирати злість. Скільки роботи, а воно [сонце], як нарочищо, світить (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 14); Зганяти (згонити, зігнати, зогнити) злість див. зганяти; Зривати (зірвати) свою злість див. зривати; Ковтати злість див. ковтати; На злість — те саме, що На зло (диз. зло 1). Молоді й посивілі Карнавалять на. вулиці там [у Севільї]: Не тому, що безжурне дозвілля, А навмисне — на злість ворогам! (Ігор Муратов, Осінні сурми, 1964, 11); Як (наче і т. ін.) на злість — те саме, що Як (наче і т. ін.) на зло (див. зло 1). Погода тут, як на злість, бридка — іде сніг і зараз розтає, вітер противний (Леся Українка, V, 1956, 323). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 595. | ||
| + | ===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]=== | ||
| + | ЗЛІСТЬ | ||
| + | (почуття недоброзичливості) злоба, лють, (особлива осоружність) розм. шал, жовч. | ||
| + | |||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
| + | |||
| + | ЗЛІСТЬ, зло́сті, ж. | ||
| + | |||
| + | 1. Почуття недоброзичливості; злоба (у 1 знач.). Було й так, що пан.. бив [хлопця].. Гірко прийшлося хлопцеві таке життя, злість накипіла в молодому серці (Мирний, І, 1949, 261); Тимко стояв, знявши картуза, і чорна грудка злості на брата розтавала у його серці (Тют., Вир, 1964, 349). | ||
| + | |||
| + | 2. Почуття роздратування, гніву, досади; розлюченість. Вона замітала горниці й кидала стільцями од злості (Н.-Лев., II, 1956, 78); Він заговорив роздратовано, із злістю: — Вже донесли (Донч., V, 1957, 555). | ||
| + | |||
| + | ◊ Злість бере́ (бра́ла, взяла́, забира́є і т. ін) — те саме, що Зло бере́ (бра́ло, взяло́, забира́є і т. ін.) (див. зло1). Навіть злість брала, що Іван так побивається дуже за нею (Коцюб., II, 1955, 339); Починала забирати злість. Скільки роботи, а воно [сонце], як нарочито, світить (Ле, Ю. Кудря, 1956, 14); Зганя́ти (зго́нити, зігна́ти, зогна́ти) злість див. зганя́ти; Зрива́ти (зірва́ти) свою́ злі́сть див. зрива́ти; Ковта́ти злість див. ковта́ти; На злість — те саме, що На зло (див. зло1). Молоді й посивілі Карнавалять на вулиці там [у Севільї]: Не тому, що безжурне дозвілля, А навмисне — на злість ворогам! (Мур., Осінні сурми, 1964, 11); Як (на́че і т. ін.) на злість — те саме, що Як (на́че і т. ін.) на зло (див. зло1). Погода тут, як на злість, бридка — іде сніг і зараз розтає, вітер противний (Л. Укр., V, 1956, 323). | ||
| + | |||
| + | ==Іноземні словники== | ||
| + | ===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]=== | ||
| + | Кратко | ||
| + | Подробно | ||
| + | Все примеры злість | ||
| + | перевод с украинского на русский | ||
| + | Существительное ж (род. злості) — злость, злоба; (состояние) озлобление, ожесточение | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: злість 2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Злість_3.jpg |x140px]] | ||
| + | |||
| + | |} | ||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube| S9gYGvC4Dt4}} | ||
| + | |||
| + | ===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]=== | ||
| + | Злість — почуття недоброзичливості; злоба. Почуття роздратування, гніву, досади; розлюченість. Це почуття виражає сильну емоцію, яка спрямовується на певний об'єкт. | ||
| + | Емоція виникає як специфічна реакція на ситуацію, що перешкоджає у задоволенні потреби. Злість може бути пов'язаною з отриманою психологічною травмою. | ||
| + | Злість, в залежності від ситуації, може як заважати людині («засліплювати» її розум), так і мобілізувати її можливості. | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2015 року]] | ||
Поточна версія на 23:24, 26 листопада 2015
Злість, зло́сти, ж. 1) Злость. К. Іов. 48. Чуб. ІІІ. 356. І од злости зубами скрегоче. Шевч. 21. Зо злості болять кості. Ном. № 2934. На злість моїй жінці нехай мене б’ють. Ном. № 2813. 2) Зло. — учинити. Сдѣлать зло. Ой ви, чумаченьки, ой ви, молоденькі, не вчиніте злости: поховайте моє тіло, щоб не розніс ворон кости. Нп.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЗЛІСТЬ, злбеті, жін.
1. Почуття недоброзичливості; злоба (у 1 знач.). Було й так, що пан.. бив [хлопця].. Гірко прийшлося хлопцеві таке життя, злість накипіла в молодому серці (Панас Мирний, I, 1949, 261); Тимко стояв, знявши картуза, і чорна грудка злості на брата розтавала у його серці (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 349).
2. Почуття роздратування, гніву, досади; розлюченість. Вона замітала горниці й кидала стільцями од злості (Нечуй-Левицький, II, 1956, 78); Він заговорив роздратовано, із злістю: — Вже донесли (Олесь Донченко, V, 1957, 555). ♦ Злість бере (брала, взяла, забирає і т. ін.) — те саме, що Зло бере (брало, взяло, забирає і т. ін.) (див. зло 1). Навіть злість брала, що Іван так побивається дуже за нею (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 339); Починала забирати злість. Скільки роботи, а воно [сонце], як нарочищо, світить (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 14); Зганяти (згонити, зігнати, зогнити) злість див. зганяти; Зривати (зірвати) свою злість див. зривати; Ковтати злість див. ковтати; На злість — те саме, що На зло (диз. зло 1). Молоді й посивілі Карнавалять на. вулиці там [у Севільї]: Не тому, що безжурне дозвілля, А навмисне — на злість ворогам! (Ігор Муратов, Осінні сурми, 1964, 11); Як (наче і т. ін.) на злість — те саме, що Як (наче і т. ін.) на зло (див. зло 1). Погода тут, як на злість, бридка — іде сніг і зараз розтає, вітер противний (Леся Українка, V, 1956, 323). Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 595.
"Словопедія"
ЗЛІСТЬ (почуття недоброзичливості) злоба, лють, (особлива осоружність) розм. шал, жовч.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ЗЛІСТЬ, зло́сті, ж.
1. Почуття недоброзичливості; злоба (у 1 знач.). Було й так, що пан.. бив [хлопця].. Гірко прийшлося хлопцеві таке життя, злість накипіла в молодому серці (Мирний, І, 1949, 261); Тимко стояв, знявши картуза, і чорна грудка злості на брата розтавала у його серці (Тют., Вир, 1964, 349).
2. Почуття роздратування, гніву, досади; розлюченість. Вона замітала горниці й кидала стільцями од злості (Н.-Лев., II, 1956, 78); Він заговорив роздратовано, із злістю: — Вже донесли (Донч., V, 1957, 555).
◊ Злість бере́ (бра́ла, взяла́, забира́є і т. ін) — те саме, що Зло бере́ (бра́ло, взяло́, забира́є і т. ін.) (див. зло1). Навіть злість брала, що Іван так побивається дуже за нею (Коцюб., II, 1955, 339); Починала забирати злість. Скільки роботи, а воно [сонце], як нарочито, світить (Ле, Ю. Кудря, 1956, 14); Зганя́ти (зго́нити, зігна́ти, зогна́ти) злість див. зганя́ти; Зрива́ти (зірва́ти) свою́ злі́сть див. зрива́ти; Ковта́ти злість див. ковта́ти; На злість — те саме, що На зло (див. зло1). Молоді й посивілі Карнавалять на вулиці там [у Севільї]: Не тому, що безжурне дозвілля, А навмисне — на злість ворогам! (Мур., Осінні сурми, 1964, 11); Як (на́че і т. ін.) на злість — те саме, що Як (на́че і т. ін.) на зло (див. зло1). Погода тут, як на злість, бридка — іде сніг і зараз розтає, вітер противний (Л. Укр., V, 1956, 323).
Іноземні словники
ЯНДЕКС словари
Кратко Подробно Все примеры злість перевод с украинского на русский Существительное ж (род. злості) — злость, злоба; (состояние) озлобление, ожесточение
Ілюстрації
|
|
Медіа
Матеріал з Вікіпедії
Злість — почуття недоброзичливості; злоба. Почуття роздратування, гніву, досади; розлюченість. Це почуття виражає сильну емоцію, яка спрямовується на певний об'єкт. Емоція виникає як специфічна реакція на ситуацію, що перешкоджає у задоволенні потреби. Злість може бути пов'язаною з отриманою психологічною травмою. Злість, в залежності від ситуації, може як заважати людині («засліплювати» її розум), так і мобілізувати її можливості.
