Відмінності між версіями «Ошаліти»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Ошаліти, -лію, -єш, '''''гл. ''Ошалѣть. Чуб. І. 249. ''Ой хиба б я ошаліла, щоб я тебе не любила? ''Чу...)
 
(Іноземні словники)
 
(не показано 2 проміжні версії 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Ошаліти, -лію, -єш, '''''гл. ''Ошалѣть. Чуб. І. 249. ''Ой хиба б я ошаліла, щоб я тебе не любила? ''Чуб. V. 378.  
 
'''Ошаліти, -лію, -єш, '''''гл. ''Ошалѣть. Чуб. І. 249. ''Ой хиба б я ошаліла, щоб я тебе не любила? ''Чуб. V. 378.  
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 +
 +
ОШАЛІТИ, ію, ієш, док., розм. Стати шаленим, втратити здатність нормально міркувати, діяти; одуріти. [Наталка:] Ти, мені здається, побувавши довго в городі, ошалів і зовсім не тим став, що був (Іван Котляревський, II, 1953, 36); — Від цих побоїв я ошалів, раптом вирвав з нар дошку й сам кинувся з криком на ворогів (Петро Козланюк, Весн. шум, 1952, 106).
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 836.
 +
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
 +
ОШАЛІТИ
 +
ошалі́ти
 +
дієслово доконаного виду
 +
розм.
 +
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
 +
 +
ОШАЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Стати шаленим, втратити здатність нормально міркувати, діяти; одуріти. [Наталка:] Ти, мені здається, побувавши довго в городі, ошалів і зовсім не тим став, що був (Котл., II, 1953, 36); — Від цих побоїв я ошалів, раптом вирвав з нар дошку й сам кинувся з криком на ворогів (Козл., Весн. шум, 1952, 106).
 +
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 836.
 +
Ошаліти, лію, єш, гл. Ошалѣть. Чуб. І. 249. Ой хиба б я ошаліла, щоб я тебе не любила? Чуб. V. 378.
 +
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 83.
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Ошаліти.jpg |x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Ошаліти1.jpg |x140px]]
 +
 +
|}
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 +
[[Категорія:Слова 2015 року]]
 
[[Категорія:Ош]]
 
[[Категорія:Ош]]

Поточна версія на 14:06, 26 листопада 2015

Ошаліти, -лію, -єш, гл. Ошалѣть. Чуб. І. 249. Ой хиба б я ошаліла, щоб я тебе не любила? Чуб. V. 378.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ОШАЛІТИ, ію, ієш, док., розм. Стати шаленим, втратити здатність нормально міркувати, діяти; одуріти. [Наталка:] Ти, мені здається, побувавши довго в городі, ошалів і зовсім не тим став, що був (Іван Котляревський, II, 1953, 36); — Від цих побоїв я ошалів, раптом вирвав з нар дошку й сам кинувся з криком на ворогів (Петро Козланюк, Весн. шум, 1952, 106). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 836.

"Словопедія"

ОШАЛІТИ ошалі́ти дієслово доконаного виду розм.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ОШАЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Стати шаленим, втратити здатність нормально міркувати, діяти; одуріти. [Наталка:] Ти, мені здається, побувавши довго в городі, ошалів і зовсім не тим став, що був (Котл., II, 1953, 36); — Від цих побоїв я ошалів, раптом вирвав з нар дошку й сам кинувся з криком на ворогів (Козл., Весн. шум, 1952, 106). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 836. Ошаліти, лію, єш, гл. Ошалѣть. Чуб. І. 249. Ой хиба б я ошаліла, щоб я тебе не любила? Чуб. V. 378. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 83.

Ілюстрації

Ошаліти.jpg Ошаліти1.jpg