Відмінності між версіями «Німіти»
(не показані 3 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 21: | Рядок 21: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Nimitu001.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Nimitu002.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Nimitu003.jpg|x140px]] |
− | + | ||
|} | |} | ||
+ | |||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|l9m8bfZhJEs}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== |
Поточна версія на 00:54, 26 листопада 2015
Німі́ти, -мі́ю, -єш, гл. Нѣмѣть. Мати дивиться на неї, од злости німіє. Шевч. 23. Поле німіє. Шевч. Біль німіє трохи.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
1) НІМІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок.
1. Втрачати здатність говорити. Мати дивиться на неї, Од злості німіє (Шевч., І, 1951, 167); Чирва раптом німіє, дивиться розширеними з жаху очима (Мик., І, 1957, 93); * Образно. Реве, лютує Візантія, Руками берег достає; Достала, зикнула, встає… І на ножах в крові німіє (Шевч., І, 1951, 202).
2. перен. Втрачати чутливість, заклякати. У мисливців німіли від морозу ноги (Трубл., Лахтак, 1953, 55); Б’є, рубає кригу й Вутанька. Гострі крижані скалки залізом стріляють в обличчя, щемлять, німіють від болю мокрі, розчервонілі руки (Гончар, II, 1959, 163).
3. перен. Сповнюватися тишею. Сонце заходить, гори чорніють. Пташечка тихне, поле німіє (Шевч., II, 1953, 20); Місто німіє, гасить світло і покривається сном (Мирний, III, 1954, 150); // Ставати нерухомим (про море). Котовський заходив у море по коліна в найдужчий дванадцятибальний шторм — і хвилі опадали, а море німіло в мертвому штилі (Смолич, V, 1959, 28).
Німі́є се́рце (душа́) — кого-небудь охоплюють великі переживання, хвилювання у зв’язку з чим-небудь. Замерзли груди в бідняка, Душа німіла з переляку (Граб., І, 1959, 207); Коли їхали через знайоме місто.., серце його боляче стискалось і німіло (Кол., Терен.., 1959, 368).
2) Німіти, мі́ю, єш, гл. Нѣмѣть. Мати дивиться на неї, од злости німіє. Шевч. 23. Поле німіє. Шевч. Біль німіє трохи.
Ілюстрації
![]() |
![]() |
![]() |
Медіа
Див. також
Джерела та література
1. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 425.
2. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 567.