Відмінності між версіями «Пчола»
(Створена сторінка: '''Пчола, -ли, '''''ж. ''= '''Бджола. '''Ум. '''Пчілка. '''''Пчілка вкусила. ''Грин. III. 313. Категорія:Пч) |
|||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | ==Словник Грінченка== | ||
| + | |||
'''Пчола, -ли, '''''ж. ''= '''Бджола. '''Ум. '''Пчілка. '''''Пчілка вкусила. ''Грин. III. 313. | '''Пчола, -ли, '''''ж. ''= '''Бджола. '''Ум. '''Пчілка. '''''Пчілка вкусила. ''Грин. III. 313. | ||
[[Категорія:Пч]] | [[Категорія:Пч]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | <big>'''[http://sum.in.ua/s/pchola Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]'''</big> | ||
| + | |||
| + | '''ПЧОЛА''', ''и, жін., діал''. [http://sum.in.ua/s/bdzhola Бджола]. Запашні цвіти круг мене і трава висока, мотилі літають, пчоли жужжать [дзижчать] по цвітах (Іван Франко, I, 1955, 115); — Ти на пчіл поглянь: Є робучії, Але й трутні є Неминучії (Степан Руданський, Тв., 1956, 67). | ||
| + | |||
| + | ==Інші значення== | ||
| + | |||
| + | Назва '''бджолa''' на позначення медоносної комахи, що збирає квітковий нектар і переробляє його на мед відома у всіх слов'янських мовах ''(пор.: укр. бджолa, рос. пчелa,білорус. пчалa, пол. pszczola, полаб. сеlа, болг. пчелa, серб. пчeла, хорват. пчeла)''."''Словник староукраїнської мови XIV-XV ст''." фіксує лексемубчелa (пчелa) на позначення приміщень, у яких жили бджоли (колод, дуплянок, вуликів). Наприклад: А такожє от того сєла да нє дадоут намъ ни сторожи, и ни дєсћтиноу от пчелы [І: 133]. | ||
| + | Слово бджолa належить до праслов'янського лексичного фонду, первісне значення якого: ''"ті, що гудуть"'' [28: 4-39]. У російській мові на позначення цієї медоносної комахи крім назви пчелa Кокойло О.В. засвідчив ще назви медов; ця та муха. В українській мові зазначені терміни мають інше значення, зокрема - муха є загальною назвою поширеної комахи ряду двокрилих, що є переносником збудників заразних хвороб [2: 545], а слово медов; ца вживається на позначення багаторічної трав'янистої рослини, листя якої використовують з лікувальною метою як заспокійливий засіб [4: 430; 13:291-292], медов;ця (медвяна роса) - солодкий сік, який виступає на поверхні листків і стебел рослин під час відомих метеорологічних умов [4: 430; 21:333], а саме - під діянням різкої зміни температури дня і ночі, здебільшого з'являється сухими ранками. Її часто називають паддю, хоча Українська сільськогосподарська енциклопедія фіксує, що ця назва не зовсім правильна, оскільки медвяна роса - це продукт рослинного походження [27: 300-301,451]. В українській мові відома також назва бджоли ''" божа муха".'' | ||
| + | БДЖОЛА́, и́, ж. Медоносна комаха, що збирає квітковий нектар і переробляє його на мед. Ведмідь мед достає з дерева, а його бджоли кусають (Вовчок, VI, 1956, 244); Збирають світлі, золоті меди Веселокрилі та прозорі бджоли (Рильський, І, 1956, 64); * У порівн. Народ гомонить, гуде, як бджоли є улику (Н.-Лев., III, 1956, 278); Він товкся в саду з ранку й до ночі, як та молода бджола (Гончар, Таврія, 1952, 244). | ||
| + | |||
| + | '''Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 117.''' | ||
| + | |||
| + | '''БДЖОЛА́''', ''и́, ж.'' Медоносна комаха, що збирає квітковий нектар і переробляє його на мед. Ведмідь мед достає з дерева, а його бджоли кусають (Вовчок, VI, 1956, 244); Збирають світлі, золоті меди Веселокрилі та прозорі бджоли (Рильський, І, 1956, 64); * У порівн. Народ гомонить, гуде, як бджоли є улику (Н.-Лев., III, 1956, 278); Він товкся в саду з ранку й до ночі, як та молода бджола (Гончар, Таврія, 1952, 244). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | |||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pchola1.jpg|x240px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pchola2.jpg|x240px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pchola3.jpg|x240px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pchola4.jpg|x240px]] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2015 року]] | ||
Поточна версія на 16:49, 22 листопада 2015
Словник Грінченка
Пчола, -ли, ж. = Бджола. Ум. Пчілка. Пчілка вкусила. Грин. III. 313.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПЧОЛА, и, жін., діал. Бджола. Запашні цвіти круг мене і трава висока, мотилі літають, пчоли жужжать [дзижчать] по цвітах (Іван Франко, I, 1955, 115); — Ти на пчіл поглянь: Є робучії, Але й трутні є Неминучії (Степан Руданський, Тв., 1956, 67).
Інші значення
Назва бджолa на позначення медоносної комахи, що збирає квітковий нектар і переробляє його на мед відома у всіх слов'янських мовах (пор.: укр. бджолa, рос. пчелa,білорус. пчалa, пол. pszczola, полаб. сеlа, болг. пчелa, серб. пчeла, хорват. пчeла)."Словник староукраїнської мови XIV-XV ст." фіксує лексемубчелa (пчелa) на позначення приміщень, у яких жили бджоли (колод, дуплянок, вуликів). Наприклад: А такожє от того сєла да нє дадоут намъ ни сторожи, и ни дєсћтиноу от пчелы [І: 133]. Слово бджолa належить до праслов'янського лексичного фонду, первісне значення якого: "ті, що гудуть" [28: 4-39]. У російській мові на позначення цієї медоносної комахи крім назви пчелa Кокойло О.В. засвідчив ще назви медов; ця та муха. В українській мові зазначені терміни мають інше значення, зокрема - муха є загальною назвою поширеної комахи ряду двокрилих, що є переносником збудників заразних хвороб [2: 545], а слово медов; ца вживається на позначення багаторічної трав'янистої рослини, листя якої використовують з лікувальною метою як заспокійливий засіб [4: 430; 13:291-292], медов;ця (медвяна роса) - солодкий сік, який виступає на поверхні листків і стебел рослин під час відомих метеорологічних умов [4: 430; 21:333], а саме - під діянням різкої зміни температури дня і ночі, здебільшого з'являється сухими ранками. Її часто називають паддю, хоча Українська сільськогосподарська енциклопедія фіксує, що ця назва не зовсім правильна, оскільки медвяна роса - це продукт рослинного походження [27: 300-301,451]. В українській мові відома також назва бджоли " божа муха". БДЖОЛА́, и́, ж. Медоносна комаха, що збирає квітковий нектар і переробляє його на мед. Ведмідь мед достає з дерева, а його бджоли кусають (Вовчок, VI, 1956, 244); Збирають світлі, золоті меди Веселокрилі та прозорі бджоли (Рильський, І, 1956, 64); * У порівн. Народ гомонить, гуде, як бджоли є улику (Н.-Лев., III, 1956, 278); Він товкся в саду з ранку й до ночі, як та молода бджола (Гончар, Таврія, 1952, 244).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 117.
БДЖОЛА́, и́, ж. Медоносна комаха, що збирає квітковий нектар і переробляє його на мед. Ведмідь мед достає з дерева, а його бджоли кусають (Вовчок, VI, 1956, 244); Збирають світлі, золоті меди Веселокрилі та прозорі бджоли (Рильський, І, 1956, 64); * У порівн. Народ гомонить, гуде, як бджоли є улику (Н.-Лев., III, 1956, 278); Він товкся в саду з ранку й до ночі, як та молода бджола (Гончар, Таврія, 1952, 244).
Ілюстрації
|
|
|
|
