Пчола

Словник Грінченка

Пчола, -ли, ж. = Бджола. Ум. Пчілка. Пчілка вкусила. Грин. III. 313.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПЧОЛА, и, жін., діал. Бджола. Запашні цвіти круг мене і трава висока, мотилі літають, пчоли жужжать [дзижчать] по цвітах (Іван Франко, I, 1955, 115); — Ти на пчіл поглянь: Є робучії, Але й трутні є Неминучії (Степан Руданський, Тв., 1956, 67).

Інші значення

Назва бджолa на позначення медоносної комахи, що збирає квітковий нектар і переробляє його на мед відома у всіх слов'янських мовах (пор.: укр. бджолa, рос. пчелa,білорус. пчалa, пол. pszczola, полаб. сеlа, болг. пчелa, серб. пчeла, хорват. пчeла)."Словник староукраїнської мови XIV-XV ст." фіксує лексемубчелa (пчелa) на позначення приміщень, у яких жили бджоли (колод, дуплянок, вуликів). Наприклад: А такожє от того сєла да нє дадоут намъ ни сторожи, и ни дєсћтиноу от пчелы [І: 133]. Слово бджолa належить до праслов'янського лексичного фонду, первісне значення якого: "ті, що гудуть" [28: 4-39]. У російській мові на позначення цієї медоносної комахи крім назви пчелa Кокойло О.В. засвідчив ще назви медов; ця та муха. В українській мові зазначені терміни мають інше значення, зокрема - муха є загальною назвою поширеної комахи ряду двокрилих, що є переносником збудників заразних хвороб [2: 545], а слово медов; ца вживається на позначення багаторічної трав'янистої рослини, листя якої використовують з лікувальною метою як заспокійливий засіб [4: 430; 13:291-292], медов;ця (медвяна роса) - солодкий сік, який виступає на поверхні листків і стебел рослин під час відомих метеорологічних умов [4: 430; 21:333], а саме - під діянням різкої зміни температури дня і ночі, здебільшого з'являється сухими ранками. Її часто називають паддю, хоча Українська сільськогосподарська енциклопедія фіксує, що ця назва не зовсім правильна, оскільки медвяна роса - це продукт рослинного походження [27: 300-301,451]. В українській мові відома також назва бджоли " божа муха". БДЖОЛА́, и́, ж. Медоносна комаха, що збирає квітковий нектар і переробляє його на мед. Ведмідь мед достає з дерева, а його бджоли кусають (Вовчок, VI, 1956, 244); Збирають світлі, золоті меди Веселокрилі та прозорі бджоли (Рильський, І, 1956, 64); * У порівн. Народ гомонить, гуде, як бджоли є улику (Н.-Лев., III, 1956, 278); Він товкся в саду з ранку й до ночі, як та молода бджола (Гончар, Таврія, 1952, 244).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 117.

БДЖОЛА́, и́, ж. Медоносна комаха, що збирає квітковий нектар і переробляє його на мед. Ведмідь мед достає з дерева, а його бджоли кусають (Вовчок, VI, 1956, 244); Збирають світлі, золоті меди Веселокрилі та прозорі бджоли (Рильський, І, 1956, 64); * У порівн. Народ гомонить, гуде, як бджоли є улику (Н.-Лев., III, 1956, 278); Він товкся в саду з ранку й до ночі, як та молода бджола (Гончар, Таврія, 1952, 244).

Ілюстрації