Відмінності між версіями «Селище»
Рядок 32: | Рядок 32: | ||
'''СЕЛИЩЕ'''- СЕЛО; (міського типу) СОВ. поселення, оселя, виселок. | '''СЕЛИЩЕ'''- СЕЛО; (міського типу) СОВ. поселення, оселя, виселок. | ||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
==Іноземні словники== | ==Іноземні словники== | ||
Рядок 72: | Рядок 58: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
− | {{#ev:youtube| | + | {{#ev:youtube|XZwax_S__eQ}} |
{{#ev:youtube|9O7LxDZ8VtU}} | {{#ev:youtube|9O7LxDZ8VtU}} | ||
{{#ev:youtube|pG4kPzXngvQ}} | {{#ev:youtube|pG4kPzXngvQ}} |
Версія за 21:05, 20 листопада 2015
Селище, -ща, с. 1) Селеніе. Веселі селища в гаях. Шевч. 2) Мѣсто, гдѣ было село. На селищі найшов шага. Канев. у. Викликали чамбули гординські і робили селищами села українські. К. Дз. 68.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СЕЛИЩЕ, -а, сер. 1. Населений пункт у сільській місцевості; село. Дніпро, Україну згадаєм, Веселі селища в гаях, Могили-гори на степах — І веселенько заспіваєм... (Тарас Шевченко, II, 1963, 424); Тихо в гаї і в селищі, Спить ще оболонь, Вже погас у попелищі Наш нічний огонь (Іван Франко, XIII, 1954, 179); На значній віддалі від шосе Брянський і Черниш помітили дахи гірського селища (Олесь Гончар, III, 1959, 89).
// Місце розташування кочівників, будівельних загонів, розвідувальних партій і т. ін. У пишній зелені луків за чверть години виросло селище з легких юрт (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 113); Для вивчення Антарктики Радянський уряд організував там добре устатковану станцію, де за короткий строк виросло ціле селище «Мирний» (Наука і життя, 8, 1956, 24).
2. Населений пункт міського типу, розташований поблизу міста або фабрики, заводу тощо. Було вже нерано. Селище тонуло в темряві. Тільки шахта і естакада рясно світилися вогнями (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 215); Поблизу тісно скупчились хатки старого робітничого селища (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 5); На місці сучасних сіл поступово створюватимуться впорядковані селища міського типу, в яких використовуватимуться досягнення сучасного комунального і культурно-побутового обслуговування (Комуніст України, 1, 1968, 26).
3. архл. Залишки стародавнього неукріпленого поселення.
У зв'язку з рухом сарматів на захід привертають увагу городища і селища нижнього Дніпра (Археологія, VIII, 1953, 63).
4. у знач. ім. вірні, них, мн., рел. Про людей, які неухильно дотримуються догматів якоїсь віри, релігії; правовірні. [Прісцілла:] Не можна, друже, нам, християнам, слухати прохання [не ходити на зібрання], бо то ж інакше половина вірних одкинутися мусила б од віри (Леся Українка, II, 1951, 381); На небі, кажуть папи, для вірних, для римо-католиків — самий рай... (Остап Вишня, I, 1956, 456).
5.рідко. Місце, де колись було село. Як ото пройшла чутка по всій Україні, по Волині і Подолії, що Палій скликав людей на старі українські селища, то і посунулись до Хвастова [Фастова] люди з усіх усюд (Данило Мордовець, I, 1958, 135).
Орфографічний словник української мови
'Се́лище -іменник середнього роду.
Словник синонімів Полюги
СЕЛИЩЕ- СЕЛО; (міського типу) СОВ. поселення, оселя, виселок.
Іноземні словники
Украинско-русский словарь
селище, -а, поселок, деревушка, поселение, селение, селище, деревня, село
Онлайн-словник українсько-англійський ABBYY Lingvo
Селище с settlement; (село) village
Ілюстрації
Медіа
Поезія
(Олена Бондар)
ЦЕ ЦІКАВО! ФРАЗЕОЛОГІЗМИ
Фразеологічний словник української мови
ві́рне (пе́вне) о́ко (в ло́бі). Хто-небудь добре орієнтується на місцевості, вміє правильно оцінювати, визначати щось. — У мене в лобі око вірне. Я будь-яку ділянку прикину вздовж та поперек на око і скажу, скільки якої породи буде в ній (М. Стельмах); Око в нього було певне, серце міцне. Долав він шляхи невтомно (Л. Первомайський).
ві́рний собі́. Який завжди дотримується власних принципів, поглядів, переконань, звичок тощо, не відступає від них. Антін пішов у долину. Він був вірний собі. На Катеринину пораду — вдатися до багатіїв — тільки промовчав, а в голові в нього була інша думка: піти до заможніх господарів (С. Чорнобривець); Вбивство парламентарів було провокаційним викликом. Армія вандалів, загнана у безвихідь, залишалась і тут вірною собі (О. Гончар).