Відмінності між версіями «Свербигуз»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
Рядок 23: | Рядок 23: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Свербига.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Свербига.jpg|x140px]] | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bunias orientalis.jpg|x140px]] | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:275px-202 Bunias orientalis.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:265px-Bunias orientalis.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:265px-Bunias orientalis.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Свербига восточная.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Свербига восточная.jpg|x140px]] |
Версія за 18:41, 25 жовтня 2015
Зміст
Словник Грінченка
Свербигуз, -за, м. 1) Часто чешущій задницу. 2) Раст. Torilis Antrysous Gaert. ЗЮЗО. I. 139.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СВЕРБИГУ́З, а, чол., бот. (Bunias, L.). Рід дво- або багаторічних трав'янистих рослин родини хрестоцвітих, листки яких вживають у їжу.
Українсько-російський словник
СВЕРБИГУЗ
см. свербига
E-slovnik - Тлумачний словник української мови
-а, ч.
1) бот. Рід дво- чи багаторічних трав'янистих рослин родини хрестоцвітих.
2) розм. Той, хто часто чеше сідниці.