Відмінності між версіями «Свербигуз»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Українсько-російський словник) |
(→E-slovnik - Тлумачний словник української мови) |
||
Рядок 15: | Рядок 15: | ||
-а, ''ч.'' | -а, ''ч.'' | ||
'''1)''' бот. Рід дво- чи багаторічних трав'янистих рослин родини хрестоцвітих. | '''1)''' бот. Рід дво- чи багаторічних трав'янистих рослин родини хрестоцвітих. | ||
+ | |||
'''2)''' розм. Той, хто часто чеше сідниці. | '''2)''' розм. Той, хто часто чеше сідниці. | ||
Версія за 18:33, 25 жовтня 2015
Зміст
Словник Грінченка
Свербигуз, -за, м. 1) Часто чешущій задницу. 2) Раст. Torilis Antrysous Gaert. ЗЮЗО. I. 139.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СВЕРБИГУ́З, а, чол., бот. (Bunias, L.). Рід дво- або багаторічних трав'янистих рослин родини хрестоцвітих, листки яких вживають у їжу.
Українсько-російський словник
СВЕРБИГУЗ
см. свербига
E-slovnik - Тлумачний словник української мови
-а, ч. 1) бот. Рід дво- чи багаторічних трав'янистих рослин родини хрестоцвітих.
2) розм. Той, хто часто чеше сідниці.