Відмінності між версіями «Рапак»
(Створена сторінка: '''Рапак, -ка, '''''м. ''Птица дергачъ. Вх. Лем. 459. Категорія:Ра) |
|||
| (не показано 2 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Рапак, -ка, '''''м. ''Птица дергачъ. Вх. Лем. 459. | '''Рапак, -ка, '''''м. ''Птица дергачъ. Вх. Лем. 459. | ||
| + | |||
| + | == Сучасні словники == | ||
| + | |||
| + | '''[http://sum.in.ua/s/derkach Академічний тлумачний словник (1970—1980)]''' | ||
| + | |||
| + | ДЕРКАЧ 1, а, чол. Невеликий перелітний птах з жовтувато-бурим оперенням, який відзначається характерним скрипучим криком. Не співає соловейко, Лиш деркач дере, Вмерла вже весна кохана, Жаль мене бере (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 347); Висока трава чіплялася за ноги, скрипів деркач, кумкали жаби, але Сава Петрович нічого цього не помічав (Олесь Донченко, VI, 1957, 175); * У порівняннях. Брехач — як деркач: усе дерчить (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 189). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 252.) | ||
| + | |||
| + | ДЕРКАЧ 2, а, чол. | ||
| + | |||
| + | 1. Стертий віник. Весела загадка сміється, Що із брехні спекла калач, — Як свіжий — віником він зветься, А як пристаріє — деркач (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 317); Він.. пильно обтрусив старим деркачем великі й довгі, аж за коліно, чоботи й пішов до хати (Григорій Епік, Тв., 1958, 395); * У порівняннях. Посіклася пишна грива, Мов деркач зробився хвіст (Сергій Воскрекасенко, З перцем!, 1957, 62). | ||
| + | |||
| + | 2. перен. Про щось обсмикане, обірване. — Треба вже, — заговорив панотець, — набрати для неї додільне платтячко, де ж їй ходити таким деркачем! (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 73); З мерзлої землі вставали деркачі брудного, дорідного, торішнього бур'яну (Іван Ле, Мої листи, 1945, 183). | ||
| + | |||
| + | '''[http://slovopedia.org.ua/35/53408/178515.html Орфографічний словник української мови]''' | ||
| + | |||
| + | Рапа́к | ||
| + | іменник чоловічого роду, істота | ||
| + | деркач - птах | ||
| + | діал. | ||
| + | |||
| + | == Ілюстрації == | ||
| + | |||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Рапак.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Рапак2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Derkach_velikiy.jpg|x140px]] | ||
| + | |||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | == Медіа == | ||
| + | |||
| + | {{#ev:youtube| DCzO4F9YOnk}} | ||
| + | |||
[[Категорія:Ра]] | [[Категорія:Ра]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
Поточна версія на 21:40, 7 грудня 2014
Рапак, -ка, м. Птица дергачъ. Вх. Лем. 459.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ДЕРКАЧ 1, а, чол. Невеликий перелітний птах з жовтувато-бурим оперенням, який відзначається характерним скрипучим криком. Не співає соловейко, Лиш деркач дере, Вмерла вже весна кохана, Жаль мене бере (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 347); Висока трава чіплялася за ноги, скрипів деркач, кумкали жаби, але Сава Петрович нічого цього не помічав (Олесь Донченко, VI, 1957, 175); * У порівняннях. Брехач — як деркач: усе дерчить (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 189). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 252.)
ДЕРКАЧ 2, а, чол.
1. Стертий віник. Весела загадка сміється, Що із брехні спекла калач, — Як свіжий — віником він зветься, А як пристаріє — деркач (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 317); Він.. пильно обтрусив старим деркачем великі й довгі, аж за коліно, чоботи й пішов до хати (Григорій Епік, Тв., 1958, 395); * У порівняннях. Посіклася пишна грива, Мов деркач зробився хвіст (Сергій Воскрекасенко, З перцем!, 1957, 62).
2. перен. Про щось обсмикане, обірване. — Треба вже, — заговорив панотець, — набрати для неї додільне платтячко, де ж їй ходити таким деркачем! (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 73); З мерзлої землі вставали деркачі брудного, дорідного, торішнього бур'яну (Іван Ле, Мої листи, 1945, 183).
Орфографічний словник української мови
Рапа́к іменник чоловічого роду, істота деркач - птах діал.
Ілюстрації
|
|
|
