Відмінності між версіями «Млинок»
(→Словник Грінченка) |
(→Словник української мови .Сучасний Академічний словник.) |
||
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
'''Млино́к, -нка́, '''''м. ''1) Ум. отъ '''млин. Млинко́м піти'''. Вертѣться, двигаясь. (Листочок) ''пішов млинком за вітром. ''Св. Л. 273. 2) Вѣялка. ''У кого є більше збіжа, той має до чищеня куплений млинок. ''Шух. І. 166. Ум. '''Млиночок. ''' | '''Млино́к, -нка́, '''''м. ''1) Ум. отъ '''млин. Млинко́м піти'''. Вертѣться, двигаясь. (Листочок) ''пішов млинком за вітром. ''Св. Л. 273. 2) Вѣялка. ''У кого є більше збіжа, той має до чищеня куплений млинок. ''Шух. І. 166. Ум. '''Млиночок. ''' | ||
| − | + | ||
| + | == Словник української мови .Сучасний Академічний словник. == | ||
| + | |||
1. Зменш. до млин. На річечці якійсь маленькій Стояв собі млинок, і в нім Мірошник жив (Євген Гребінка, I, 1957, 69). | 1. Зменш. до млин. На річечці якійсь маленькій Стояв собі млинок, і в нім Мірошник жив (Євген Гребінка, I, 1957, 69). | ||
Версія за 22:39, 1 грудня 2014
Зміст
Словник Грінченка
Млино́к, -нка́, м. 1) Ум. отъ млин. Млинко́м піти. Вертѣться, двигаясь. (Листочок) пішов млинком за вітром. Св. Л. 273. 2) Вѣялка. У кого є більше збіжа, той має до чищеня куплений млинок. Шух. І. 166. Ум. Млиночок.
Словник української мови .Сучасний Академічний словник.
1. Зменш. до млин. На річечці якійсь маленькій Стояв собі млинок, і в нім Мірошник жив (Євген Гребінка, I, 1957, 69). 2. Машинка, пристосування для розмелювання яких-небудь зерен. [Тьотя Сима:] Та невже у вас млинок є кав'ярний. Дайте, рідний, хоч на день, а то сил немає товкти [каву] в ступці (Іван Кочерга, II, 1956, 430). 3. Те саме, що віялка. У кого є більше збіжа [збіжжя], той має до чищення куплений млинок (Словник Грінченка); На цей крик позбігалися зі всіх сторін слуги, .. поспішав щосили опорошений від млинка економ (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 88). 4. Іграшка з пристроєм, який крутиться від вітру. Зверху на хлівці млинок поставив [Митько]. Повійне вітрець — млинок і почне лопотіти (Олесь Донченко, Пісня.., 1947, 37); * У порівняннях. Колеса з лотерейними білетами закрутились, як млинки (Леся Українка, III, 1952, 621); // у знач. присл. млинком. Дуже швидко. Юра танцював на одній нозі, диким вереском оглашаючи подвір'я, і крутився млинком (Юрій Смолич, II, 1958, 20).
Фразеологічний словник
... І ставок, і млинок, і вишневий садок". (2) "Ой не хочу хатки, ані сіна жатки, Ні ставка, ні млинка, ні вишневого садка. (2) Ой ти, старий дідура, і зогнувся, як дуга, А я, молоденька, гуляти раденька". ...
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Додаткові дані
'''Млин — споруда, що розмелює зерно на борошно за допомогою вітряної, водяної, парової та іншої енергії.
Зміст [сховати] 1 Історія 2 Див. також 3 Джерела 4 Посилання Історія[ред. • ред. код]
Мірошник на пам'ятнику Т. Шевченку в місті Харків Вітря́к — млин, що використовує силу вітру як джерело енергії, і використовуються для того, щоб молоти зерно, а також в деяких місцевостях для перепомпування води, молочення зерна, розпилу деревини.
Все починалось з розмолу зерна. Європейські культури широко використовували зернові культури (пшениця, ячмінь, жито посівне, гречка звичайна). Стигле зерно збирали і мололи на борошно важкими кам'яними жорнами. Використовувалась енергія людей.
Винахід і створення водяних та вітрових млинів — важливий етап розвитку інженерного знання. Одне кіло зерна на борошно жорнами вручну могли змолоти за 1—2 години, бо зерно мололи переважно жінки та старші діти. Водяний та вітровий млин мололи за чверть години мішок зерна. Наявний прогрес, що почався з 16 ст., хоча й потребував платні. Тому кожне село мало власний млин. Велике село або старовинне місто мали декілька млинів.
Водяний млин залежав від потічка або річки. За типом колеса розрізнялись: Середньобійне колесо Підливне колесо Середньобійне колесо повертала вода, що падала зверху, тому воно було найбільш ефективним в роботі. Найменш ефективним було підливне колесо, куди подавалась вода з невеликої висоти, а колесо поверталось повільно. Розміри колеса могли бути різними, в Британії середній водяний млин 19 століття мав діаметр три метри. За допомогою зубчастого механізму колесо поєднували з жорнами. Жорна і борошно від негоди ховали в приміщені. Приміщення млина могли бути дерев'яними та кам'яними. В Західній Європі будували як дерев'яні, так і кам'яні млини. Кам'яний млин розділяли на виробничу та житлову зони-кімнати, де мешкав мірошник (мельник), один або з родиною. такий млин міг мати два поверхи і комори для зберігання зерна й готового борошна.
Млин ставав своєрідним сільським центром, бо мав шляхи для підвозу зерна та вивозу готового борошна. Млин і мірошник — персонажі багатьох легенд і народних оповідань (згодом театральних вистав на їх основі), пов'язаних із ворожбою та нечистою силою.
В старовинних поселеннях старий млин розбирали і новий будували на тому ж місці, але вже за новими технологіями та з нових будівельних матеріалів. Деякі млини мали 400—600 років безперервного існування.
Дерев'яний, двоповерховий, водяний млин у Полоцьку. Фото Прокудіна-Горського 1912 р. Див. також[ред. • ред. код] Млинарство Вітряк Водяний млин Млинар, Мірошник, Мельник Млин (машина, апарат для подрібнення) Джерела[ред. • ред. код] Млин у Великому тлумачному словнику сучасної української мови на Lingvo.ua Посилання[ред. • ред. код] "Млини України"[неавторитетне джерело]
Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її верифіковуваності. Допоможіть покращити цю статтю, додавши посилання на надійні джерела! Матеріал без джерел може бути підданний сумніву та вилучений. (травень 2014)
Технології Це незавершена стаття з технології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Млини
Категорії: Статті з посиланнями на неавторитетні джерелаБорошномельна промисловість Млини Млинарство.
</sup>Текст у верхньому індексіТекст у верхньому індексіТекст нижнього індексу
