Відмінності між версіями «Молоти»
(Створена сторінка: '''Моло́ти, мелю́, -леш, '''''гл. ''1) Молоть. ''Ой на горі, на Самборі крутий камінь меле. Молов ба...) |
(→Медіа) |
||
| (не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Моло́ти, мелю́, -леш, '''''гл. ''1) Молоть. ''Ой на горі, на Самборі крутий камінь меле. Молов батько не віючи, пекла мати не сіючи. ''Ном. № 6057. 2) Молоть, болтать, нести вздоръ. ''Казна що меле, аби не мовчати. Таке меле, що і купи не держиться. ''Чуб. І. 248. 3)''' Молоти хвосто́м'''. Махать хвостомъ. ''Кабан закопався в землю да й хвостиком меле. ''Рудч. Ск. І. 22. | '''Моло́ти, мелю́, -леш, '''''гл. ''1) Молоть. ''Ой на горі, на Самборі крутий камінь меле. Молов батько не віючи, пекла мати не сіючи. ''Ном. № 6057. 2) Молоть, болтать, нести вздоръ. ''Казна що меле, аби не мовчати. Таке меле, що і купи не держиться. ''Чуб. І. 248. 3)''' Молоти хвосто́м'''. Махать хвостомъ. ''Кабан закопався в землю да й хвостиком меле. ''Рудч. Ск. І. 22. | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | МОЛОТИ, мелю, мелеш, недок., перех. і без додатка. | ||
| + | 1. Перетворювати на борошно зерно, роздрібнюючи, розтираючи його. Млин меле, мука буде; язик меле, біда буде (Номис, 1864, № 1124); — Що маєш молоти? — завзято вигукував мельник. — Маємо кукурудзу... — пхались до нього дівки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 355); Скільки разів ходила і їздила вона до цих вітряків; поскрипуючи, вони мололи їй зерно і на чорний хліб, і на разову паску (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 36); | ||
| + | // Роздрібнюючи, розтираючи що-небудь, перетворювати на порошок. Мати рве на городі росисту цибулю, меле пляшкою сіль і кладе з сухою паляницею до торби-рукава... (Григорій Косинка, Новели, 1962, 13); Лариса насаджувала квіти, .. молола каву, вишивала гладдю і хрестиком (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 12); Хто аж давився та запихався пирогами, хто, мов на жорнах, молов на зубах смачні хрящі смаженої риби (Панас Мирний, III, 1954, 288); * Образно. Поставили на стіл вареників макітру І пляшку — свашку всіх мирян. «А нум, мірошнику, молоть без вітру», — Сказав, шуткуючи, Дем'ян (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 155); * У порівняннях. Говорить, як млин меле. | ||
| + | 2. перен., фам. Верзти нісенітницю; теревенити. [Одарка:] Годі казна-що молоти! Краще ти мені борошна позич (Панас Мирний, V, 1955, 234); — Пани, ох! Наїхали, будуть землю ділити... — Яку землю? Що ти мелеш! (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 23); — Ти, Льоньку, кинь дурниці молоти (Вадим Собко, Любов, 1935, 81). | ||
| + | ♦ Молоти хвостиком — махати хвостиком. Кабан закопався в землю да й хвостиком меле (Словник Грінченка); Молоти язиком див. язик; Ні кувати ні молоти див. кувати 1. | ||
| + | |||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
| + | МОЛО́ТИ, мелю́, ме́леш, недок., перех. і без додатка. | ||
| + | 1. Перетворювати на борошно зерно, роздрібнюючи, розтираючи його. Млин меле, мука буде; язик меле, біда буде (Номис, 1864, № 1124); — Що маєш молоти? — завзято вигукував мельник. — Маємо кукурудзу… — пхались до нього дівки (Коцюб., II, 1955, 355); Скільки разів ходила і їздила вона до цих вітряків; поскрипуючи, вони мололи їй зерно І на чорний хліб, І на разову паску (Стельмах, Хліб… 1959, 36); // Роздрібнюючи, розтираючи що-небудь, перетворювати на порошок. Мати рве на. городі росисту цибулю, меле пляшкою сіль і кладе з сухою паляницею до торби-рукава… (Кос., Новели, 1962, 13); Лариса насаджувала квіти, .. молола каву, вишивала гладдю і хрестиком (Руд., Остання шабля, 1959, 12); Хто аж давився та запихався пирогами, хто, мов на жорнах, молов на зубах смачні хрящі смаженої риби (Мирний, III, 1954, 288); * Образно. Поставили на стіл вареників макітру І пляшку — свашку всіх мирян. "А нум, мірошнику, молоть без вітру", — Сказав, шуткуючи, Дем’ян (Гл., Вибр., 1951, 155); * У порівн. Говорить, як млин. меле. | ||
| + | 2. перен., фам. Верзти нісенітницю; теревенити. [Одарка:] Годі казна-що молоти! Краще ти мені борошна позич (Мирний, V, 1955, 234); — Пани, ох! Наїхали, будуть землю ділити…. — Яку землю? Що ти мелеш! (Коцюб., II, 1955, 23); — Ти, Льоньку, кинь дурниці молоти (Собко, Любов, 1935, 81). | ||
| + | ◊ Моло́ти хво́стиком — махати хвостиком. Кабан закопався в землю да й хвостиком меле (Сл. Гр.); Моло́ти язико́м див. язи́к; Ні кува́ти ні моло́ти див. кува́ти1. | ||
| + | Моло́ти, мелю́, леш, гл. | ||
| + | 1) Молоть. Ой на горі, на Самборі крутий камінь меле. Молов батько не віючи, пекла мати не сіючи. Ном. № 6057. | ||
| + | 2) Молоть, болтать, нести вздоръ. Ка-зна що меле, аби не мовчати. Таке меле, що і купи не держиться. Чуб. І. 248. | ||
| + | 3) Молоти хвосто́м. Махать хвостомъ. Кабан закопався в землю да й хвостиком меле. Рудч. Ск. І. 22. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: 44.jpg |x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Image-5151.jpg |x140px]] | ||
| + | |||
| + | |} | ||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube| AurgZS0cZqE}} | ||
| + | [https://www.youtube.com/watch?v=AurgZS0cZqE] | ||
| + | |||
| + | ==Цікаві факти== | ||
| + | === Як молоти каву? === | ||
| + | Є досить варіантів зробити це, але який самий зручний і ефективний? | ||
| + | Більше читайте тут: [http://yak-vsi.com/705118-yak-moloti-kavu.html] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
[[Категорія:Мо]] | [[Категорія:Мо]] | ||
Поточна версія на 20:11, 30 листопада 2014
Моло́ти, мелю́, -леш, гл. 1) Молоть. Ой на горі, на Самборі крутий камінь меле. Молов батько не віючи, пекла мати не сіючи. Ном. № 6057. 2) Молоть, болтать, нести вздоръ. Казна що меле, аби не мовчати. Таке меле, що і купи не держиться. Чуб. І. 248. 3) Молоти хвосто́м. Махать хвостомъ. Кабан закопався в землю да й хвостиком меле. Рудч. Ск. І. 22.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
МОЛОТИ, мелю, мелеш, недок., перех. і без додатка. 1. Перетворювати на борошно зерно, роздрібнюючи, розтираючи його. Млин меле, мука буде; язик меле, біда буде (Номис, 1864, № 1124); — Що маєш молоти? — завзято вигукував мельник. — Маємо кукурудзу... — пхались до нього дівки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 355); Скільки разів ходила і їздила вона до цих вітряків; поскрипуючи, вони мололи їй зерно і на чорний хліб, і на разову паску (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 36); // Роздрібнюючи, розтираючи що-небудь, перетворювати на порошок. Мати рве на городі росисту цибулю, меле пляшкою сіль і кладе з сухою паляницею до торби-рукава... (Григорій Косинка, Новели, 1962, 13); Лариса насаджувала квіти, .. молола каву, вишивала гладдю і хрестиком (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 12); Хто аж давився та запихався пирогами, хто, мов на жорнах, молов на зубах смачні хрящі смаженої риби (Панас Мирний, III, 1954, 288); * Образно. Поставили на стіл вареників макітру І пляшку — свашку всіх мирян. «А нум, мірошнику, молоть без вітру», — Сказав, шуткуючи, Дем'ян (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 155); * У порівняннях. Говорить, як млин меле. 2. перен., фам. Верзти нісенітницю; теревенити. [Одарка:] Годі казна-що молоти! Краще ти мені борошна позич (Панас Мирний, V, 1955, 234); — Пани, ох! Наїхали, будуть землю ділити... — Яку землю? Що ти мелеш! (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 23); — Ти, Льоньку, кинь дурниці молоти (Вадим Собко, Любов, 1935, 81). ♦ Молоти хвостиком — махати хвостиком. Кабан закопався в землю да й хвостиком меле (Словник Грінченка); Молоти язиком див. язик; Ні кувати ні молоти див. кувати 1.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
МОЛО́ТИ, мелю́, ме́леш, недок., перех. і без додатка.
1. Перетворювати на борошно зерно, роздрібнюючи, розтираючи його. Млин меле, мука буде; язик меле, біда буде (Номис, 1864, № 1124); — Що маєш молоти? — завзято вигукував мельник. — Маємо кукурудзу… — пхались до нього дівки (Коцюб., II, 1955, 355); Скільки разів ходила і їздила вона до цих вітряків; поскрипуючи, вони мололи їй зерно І на чорний хліб, І на разову паску (Стельмах, Хліб… 1959, 36); // Роздрібнюючи, розтираючи що-небудь, перетворювати на порошок. Мати рве на. городі росисту цибулю, меле пляшкою сіль і кладе з сухою паляницею до торби-рукава… (Кос., Новели, 1962, 13); Лариса насаджувала квіти, .. молола каву, вишивала гладдю і хрестиком (Руд., Остання шабля, 1959, 12); Хто аж давився та запихався пирогами, хто, мов на жорнах, молов на зубах смачні хрящі смаженої риби (Мирний, III, 1954, 288); * Образно. Поставили на стіл вареників макітру І пляшку — свашку всіх мирян. "А нум, мірошнику, молоть без вітру", — Сказав, шуткуючи, Дем’ян (Гл., Вибр., 1951, 155); * У порівн. Говорить, як млин. меле. 2. перен., фам. Верзти нісенітницю; теревенити. [Одарка:] Годі казна-що молоти! Краще ти мені борошна позич (Мирний, V, 1955, 234); — Пани, ох! Наїхали, будуть землю ділити…. — Яку землю? Що ти мелеш! (Коцюб., II, 1955, 23); — Ти, Льоньку, кинь дурниці молоти (Собко, Любов, 1935, 81). ◊ Моло́ти хво́стиком — махати хвостиком. Кабан закопався в землю да й хвостиком меле (Сл. Гр.); Моло́ти язико́м див. язи́к; Ні кува́ти ні моло́ти див. кува́ти1. Моло́ти, мелю́, леш, гл. 1) Молоть. Ой на горі, на Самборі крутий камінь меле. Молов батько не віючи, пекла мати не сіючи. Ном. № 6057. 2) Молоть, болтать, нести вздоръ. Ка-зна що меле, аби не мовчати. Таке меле, що і купи не держиться. Чуб. І. 248. 3) Молоти хвосто́м. Махать хвостомъ. Кабан закопався в землю да й хвостиком меле. Рудч. Ск. І. 22.
Ілюстрації
|
|
Медіа
Цікаві факти
Як молоти каву?
Є досить варіантів зробити це, але який самий зручний і ефективний? Більше читайте тут: [2]
