Відмінності між версіями «Історія»
(→Сучасні словники) |
|||
(не показано 4 проміжні версії 3 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
+ | ==Словник Бориса Грінченка== | ||
'''Істо́рія, -рії, '''''ж. ''Исторія. К. Гр. Кв. III. Шевч. 214. | '''Істо́рія, -рії, '''''ж. ''Исторія. К. Гр. Кв. III. Шевч. 214. | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | '''ІСТОРІЯ''' | + | Тлумачення слова у сучасних словниках |
+ | ===[http://sum.in.ua/s/istorija Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
+ | '''ІСТОРІЯ''', ї, жін. | ||
− | 1. тільки одн. | + | '''1.''' тільки одн. Закономірний, послідовний розвиток дійсності; зміни в дійсності, у процесі життя. Історію творять тепер самостійно мільйони і десятки мільйонів людей (Ленін, 27, 1951, 133); Історія летить невпинним маховим колесом (Гнат Хоткевич, II, 1966, 69); Соціалізм неминуче восторжествує в цілому світі. До його повної перемоги веде закономірний поступальний розвиток історії (Радянська Україна, 24.XI 1960, 1). |
♦ Колесо історії повертати назад (зупиняти і т. ін.) див. колесо. | ♦ Колесо історії повертати назад (зупиняти і т. ін.) див. колесо. | ||
− | 2. тільки одн., чого. Процес розвитку, зміна чого-небудь; події в процесі життя народу, його певної частини тощо. Тяжко, тяжко мені стало, Так, мов я читаю Історію України (Тарас Шевченко, I, 1951, 249); Оце маю Вам подати одну сторінку з історії переселення на Сибір, може цікаво, то надрукуєте (Леся Українка, V, 1956, 69); — Ось місце те, зв'язане з історією усієї Гуцульщини, Довбуша! (Гнат Хоткевич, II, 1966, 408); Він ходить і ходить по кімнаті, .. увесь поринає в задавнену ворожнечу між людьми і паном, в історію села (Михайло Стельмах, І, 1962, 352). | + | '''2.''' тільки одн., чого. Процес розвитку, зміна чого-небудь; події в процесі життя народу, його певної частини тощо. Тяжко, тяжко мені стало, Так, мов я читаю Історію України (Тарас Шевченко, I, 1951, 249); Оце маю Вам подати одну сторінку з історії переселення на Сибір, може цікаво, то надрукуєте (Леся Українка, V, 1956, 69); — Ось місце те, зв'язане з історією усієї Гуцульщини, Довбуша! (Гнат Хоткевич, II, 1966, 408); Він ходить і ходить по кімнаті, .. увесь поринає в задавнену ворожнечу між людьми і паном, в історію села (Михайло Стельмах, І, 1962, 352). |
▲ Історія хвороби — медичний документ про стан здоров'я хворого, який заповнює лікар від початку лікування до його закінчення. В кожному кабінеті, а їх було три, сиділи лікарі — приймали хворих. На кожного писалася історія хвороби (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 50). | ▲ Історія хвороби — медичний документ про стан здоров'я хворого, який заповнює лікар від початку лікування до його закінчення. В кожному кабінеті, а їх було три, сиділи лікарі — приймали хворих. На кожного писалася історія хвороби (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 50). | ||
− | 3. тільки одн. Сукупність фактів і подій, які належать до минулого. Я брав навмисне «об'єктивні» теми, ніби з історії, або з чужого мені соціального осередку (Леся Українка, III, 1952, 690); — Розмовляв з найстарішими людьми села, які вже між небом і землею ходять. Надзвичайно самобутні є типи. А скільки життя, живої історії збереглося в їхній пам'яті! (Михайло Стельмах, I, 1962, 275). | + | '''3.''' тільки одн. Сукупність фактів і подій, які належать до минулого. Я брав навмисне «об'єктивні» теми, ніби з історії, або з чужого мені соціального осередку (Леся Українка, III, 1952, 690); — Розмовляв з найстарішими людьми села, які вже між небом і землею ходять. Надзвичайно самобутні є типи. А скільки життя, живої історії збереглося в їхній пам'яті! (Михайло Стельмах, I, 1962, 275). |
♦ Входити (увійти) в історію див. входити; Відійти в історію — перестати існувати; зникнути. | ♦ Входити (увійти) в історію див. входити; Відійти в історію — перестати існувати; зникнути. | ||
− | 4. тільки одн. Наука про загальний розвиток того чи іншого народу, країни або всього суспільства. Я був учителем вищої початкової школи.. Викладав фізику, природознавство, географію, історію, гімнастику (Олександр Довженко, I, 1958, 14). | + | '''4.''' тільки одн. Наука про загальний розвиток того чи іншого народу, країни або всього суспільства. Я був учителем вищої початкової школи.. Викладав фізику, природознавство, географію, історію, гімнастику (Олександр Довженко, I, 1958, 14). |
− | 5. тільки одн. Наука, що вивчає хід розвитку, послідовні зміни якої-небудь галузі природи, культури, знання. Найбільше діалектологія пов'язана з курсом історії мови (Нариси з діалектології української мови, 1955, 5); Історія літератури. | + | '''5.''' тільки одн. Наука, що вивчає хід розвитку, послідовні зміни якої-небудь галузі природи, культури, знання. Найбільше діалектологія пов'язана з курсом історії мови (Нариси з діалектології української мови, 1955, 5); Історія літератури. |
− | 6. Оповідання, розповідь про кого-, що-небудь. А вже історій різних цікавих знає Марія Іванівна — годі й казати (Олександр Копиленко, Вибр., 1953, 532); Цікаві історії нам Вася теплими вечорами розповідав (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 29). | + | '''6.''' Оповідання, розповідь про кого-, що-небудь. А вже історій різних цікавих знає Марія Іванівна — годі й казати (Олександр Копиленко, Вибр., 1953, 532); Цікаві історії нам Вася теплими вечорами розповідав (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 29). |
− | 7. розм. Подія, пригода, випадок і т. ін. Після якоїсь гучної.. історії Якима.. випровадили з університету (Нечуй-Левицький, I, 1956, 182); Всім [співробітникам] була звісна трагікомічна історія, як заграничний політик прийшов до наступника престолу (Іван Франко, IV, 1950, 38); Зіньку дуже вразила історія біля купальні. Якщо Прохор зважився на такий вчинок, значить, ..не любить він її (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 156); | + | '''7.''' розм. Подія, пригода, випадок і т. ін. Після якоїсь гучної.. історії Якима.. випровадили з університету (Нечуй-Левицький, I, 1956, 182); Всім [співробітникам] була звісна трагікомічна історія, як заграничний політик прийшов до наступника престолу (Іван Франко, IV, 1950, 38); Зіньку дуже вразила історія біля купальні. Якщо Прохор зважився на такий вчинок, значить, ..не любить він її (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 156); |
// Події, факти тощо, пов'язані з ким-, чим-небудь. Все село знало цю історію з Одаркою Мамотівною, як Васюта закохався в неї, а вона його водила-водила та й пішла в Чорновус за багатиря (Борис Грінченко, II, 1963, 349); Давлячись словами і захлинаючись від обурення, парубок розповідає історію діда Дуная (Михайло Стельмах, I, 1962, 438). | // Події, факти тощо, пов'язані з ким-, чим-небудь. Все село знало цю історію з Одаркою Мамотівною, як Васюта закохався в неї, а вона його водила-водила та й пішла в Чорновус за багатиря (Борис Грінченко, II, 1963, 349); Давлячись словами і захлинаючись від обурення, парубок розповідає історію діда Дуная (Михайло Стельмах, I, 1962, 438). | ||
♦ Вічна (звичайна, відвічна, стара) історія — про те, що повторюється; те саме. Знову вийшла стара історія: вважався на одному факультеті, а лекції слухав на іншому (Олександр Довженко, I, 1958, 21); Історія з географією, жарт. — несподіване ускладнення, несподівана неприємність. | ♦ Вічна (звичайна, відвічна, стара) історія — про те, що повторюється; те саме. Знову вийшла стара історія: вважався на одному факультеті, а лекції слухав на іншому (Олександр Довженко, I, 1958, 21); Історія з географією, жарт. — несподіване ускладнення, несподівана неприємність. | ||
− | == | + | ===[http://slovopedia.org.ua/29/53382/12146.html УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)]=== |
− | [ | + | '''ІСТОРІЯ''' |
− | + | Процес розвитку суспільства або природи в минулому; наука про історичні події; як наукова дисципліна займається встановленням і поясненням подій, суспільних і культурних явищ; має свій обсяг, методологію і практику; поділяється за хронологічним критерієм (напр., і. стародавнього світу, середньовіччя, нова, новітня) і предметним (і. політична, держави і права, соціальна, економічна, культури, мистецтва, ідеології, науки, матеріальної культури, а також допоміжні історичні дисципліни). | |
− | [[Зображення: | + | ===[http://slovopedia.org.ua/35/53382/96546.html Орфографічний словник української мови]=== |
+ | '''Істо́рія''' - іменник жіночого роду | ||
+ | |||
+ | ===[http://slovopedia.org.ua/36/53382/240766.html Словник іншомовник слів]=== | ||
+ | '''Історія;''' ж. (гр., оповідь про минулі події, дослідження, знання) | ||
+ | #Закономірний, послідовний розвиток дійсності; зміни у дійсності, у процесі життя. | ||
+ | #Процес розвитку, зміна чогось; події у житті народу; перебіг. | ||
+ | #Сукупність фактів і подій минулого. | ||
+ | #Наука, що вивчає хід розвитку природи, культури, знання. | ||
+ | #Наука про загальний розвиток народу, країни, суспільства | ||
+ | #Оповідання, розповідь про щось, когось. | ||
+ | #Подія, пригода, випадок. | ||
+ | |||
+ | ===[http://slovopedia.org.ua/38/53382/380338.html Eкономічна енциклопедія]=== | ||
+ | '''ІСТОРІЯ''' рос. история | ||
+ | #Всякий прогрес розвитку в природі й суспільстві. | ||
+ | #Наука, що вивчає в хронологічній послідовності хід розвитку людського суспільства та його закономірності. | ||
+ | |||
+ | ===[http://slovopedia.org.ua/41/53382/265999.html Словник синонімів]=== | ||
+ | '''ІСТОРІЯ''' | ||
+ | *(процес змін) розгортання подій, розвиток, перебіг <н. хвороби>; | ||
+ | *(людства) опис розвитку; | ||
+ | *(вчорашній день) минуле, минувшина; | ||
+ | *(розповідь) оповідь, оповідання, повість, р. оповідка, жм. побрехенька; | ||
+ | *(життєва) пригода, приключка, випадок, епізод, ж. придибенція; | ||
+ | *(неприємна) халепа; | ||
+ | *(давня) праісторія. | ||
+ | |||
+ | ===[http://slovopedia.org.ua/42/53382/283208.html Словник іншомовних слів Мельничука]=== | ||
+ | '''Істо́рія''' - (від грец. ίστορία – оповідь про минулі події, дослідження, знання) | ||
+ | #Всякий процес розвитку в природі й суспільстві. | ||
+ | #Наука, що вивчає в хронологічній послідовності хід розвитку людського суспільства та його закономірності. | ||
+ | |||
+ | ===[http://slovopedia.org.ua/47/53382/319217.html Українсько-російський словник]=== | ||
+ | '''ІСТОРІЯ''' - история | ||
+ | |||
+ | ===[http://slovopedia.org.ua/49/53382/358070.html Фразеологічний словник української мови]=== | ||
+ | '''ІСТОРІЯ''' | ||
+ | *відійти́ / відхо́дити в мину́ле (в істо́рію). Безповоротно минути, пройти, зникнути. “Ой там збиралась бідна голота До корчми гулять...” Співав тоді оцієї молодий парубок-наймит, і в минуле одійшли ті прокляті роки (О. Донченко); // Забутися. Все, що снилось — говорилось, Не відходило в минуле... (М. Рильський); // Перестати вживатися, використовуватися. Відійшли в минуле постоли, полотняні штани, виткані з семірки (І. Цюпа). | ||
+ | *вли́пнути в істо́рію (в ха́ле́пу). Стати, виявитися причетним до якоїсь неприємної справи. Язик мій заплітався, я нічого не міг до ладу пояснити їй і вже сердився сам на себе, що взагалі влип у цю історію (Є. Гуцало); — Невже вас батько не навчив, як треба жити в світі? Влипли по самі вуха в цю халепу, то хто ж має вас задарма тягнути звідти? (М. Стельмах). | ||
+ | *впи́сувати / вписа́ти в істо́рію золоти́ми лі́терами. Увічнювати. Золотими літерами вписують в історію Коліївщину — велике народно-визвольне повстання селян Правобережної України проти польсько-шляхетського гніту (З журналу). впи́саний в істо́рію золоти́ми лі́терами. — Пам’ятай, батьку, що наші імена вже вписані в історію золотими літерами (О. Довженко). впи́суватися в істо́рію золоти́ми лі́терами, пас. Національні герої та народні месники України в наше духовне життя входили спочатку через фольклор, потім через художню літературу, і вже тільки після цього їхні імена вписувалися золотими літерами в історію (З газети). | ||
+ | *поверну́лося ко́лесо істо́рії, книжн. Сталися зміни в чому-небудь. (Назар Петрович:) Що зробиш? Повернулося колесо історії. Так що тобі, хлопче, мабуть, доведеться схопити гарбуза. (Сергій:) Хай так. Я хочу почути це від неї самої (Л. Дмитерко). | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Scnjhsz.png|x185px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Історія_1.jpg|x185px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:116526_or.jpg|x185px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Istoria.jpg|x185px]] | ||
+ | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
{{#ev:youtube|RzyzwKNyaUw}} | {{#ev:youtube|RzyzwKNyaUw}} | ||
+ | {{#ev:youtube|G2zwz9Gzyf8}} | ||
+ | |||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
+ | *[[Історик]] | ||
====Цікаві факти==== | ====Цікаві факти==== | ||
[http://rama.com.ua/ukrayina-nadzvichayna-30-neymovirnih-faktiv-pro-ukrayinu-yaki-nihto-ne-znav/ '''Факти про Україну'''] | [http://rama.com.ua/ukrayina-nadzvichayna-30-neymovirnih-faktiv-pro-ukrayinu-yaki-nihto-ne-znav/ '''Факти про Україну'''] | ||
Рядок 61: | Рядок 117: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
− | + | *[http://rama.com.ua/ukrayina-nadzvichayna-30-neymovirnih-faktiv-pro-ukrayinu-yaki-nihto-ne-znav/ Україна надзвичайна] | |
+ | {{subst:Шаблон:Словник Грінченка | ||
+ | і сучасність|підрозділ=Інститут суспільства}} | ||
− | |||
− | |||
− | |||
[[Категорія:Іс,Їс]] | [[Категорія:Іс,Їс]] | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] |
Поточна версія на 09:48, 14 червня 2014
Зміст
- 1 Словник Бориса Грінченка
- 2 Сучасні словники
- 2.1 Академічний тлумачний словник (1970—1980)
- 2.2 УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)
- 2.3 Орфографічний словник української мови
- 2.4 Словник іншомовник слів
- 2.5 Eкономічна енциклопедія
- 2.6 Словник синонімів
- 2.7 Словник іншомовних слів Мельничука
- 2.8 Українсько-російський словник
- 2.9 Фразеологічний словник української мови
- 3 Ілюстрації
- 4 Медіа
- 5 Див. також
- 6 Зовнішні посилання
Словник Бориса Грінченка
Істо́рія, -рії, ж. Исторія. К. Гр. Кв. III. Шевч. 214.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ІСТОРІЯ, ї, жін.
1. тільки одн. Закономірний, послідовний розвиток дійсності; зміни в дійсності, у процесі життя. Історію творять тепер самостійно мільйони і десятки мільйонів людей (Ленін, 27, 1951, 133); Історія летить невпинним маховим колесом (Гнат Хоткевич, II, 1966, 69); Соціалізм неминуче восторжествує в цілому світі. До його повної перемоги веде закономірний поступальний розвиток історії (Радянська Україна, 24.XI 1960, 1).
♦ Колесо історії повертати назад (зупиняти і т. ін.) див. колесо.
2. тільки одн., чого. Процес розвитку, зміна чого-небудь; події в процесі життя народу, його певної частини тощо. Тяжко, тяжко мені стало, Так, мов я читаю Історію України (Тарас Шевченко, I, 1951, 249); Оце маю Вам подати одну сторінку з історії переселення на Сибір, може цікаво, то надрукуєте (Леся Українка, V, 1956, 69); — Ось місце те, зв'язане з історією усієї Гуцульщини, Довбуша! (Гнат Хоткевич, II, 1966, 408); Він ходить і ходить по кімнаті, .. увесь поринає в задавнену ворожнечу між людьми і паном, в історію села (Михайло Стельмах, І, 1962, 352).
▲ Історія хвороби — медичний документ про стан здоров'я хворого, який заповнює лікар від початку лікування до його закінчення. В кожному кабінеті, а їх було три, сиділи лікарі — приймали хворих. На кожного писалася історія хвороби (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 50).
3. тільки одн. Сукупність фактів і подій, які належать до минулого. Я брав навмисне «об'єктивні» теми, ніби з історії, або з чужого мені соціального осередку (Леся Українка, III, 1952, 690); — Розмовляв з найстарішими людьми села, які вже між небом і землею ходять. Надзвичайно самобутні є типи. А скільки життя, живої історії збереглося в їхній пам'яті! (Михайло Стельмах, I, 1962, 275).
♦ Входити (увійти) в історію див. входити; Відійти в історію — перестати існувати; зникнути.
4. тільки одн. Наука про загальний розвиток того чи іншого народу, країни або всього суспільства. Я був учителем вищої початкової школи.. Викладав фізику, природознавство, географію, історію, гімнастику (Олександр Довженко, I, 1958, 14).
5. тільки одн. Наука, що вивчає хід розвитку, послідовні зміни якої-небудь галузі природи, культури, знання. Найбільше діалектологія пов'язана з курсом історії мови (Нариси з діалектології української мови, 1955, 5); Історія літератури.
6. Оповідання, розповідь про кого-, що-небудь. А вже історій різних цікавих знає Марія Іванівна — годі й казати (Олександр Копиленко, Вибр., 1953, 532); Цікаві історії нам Вася теплими вечорами розповідав (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 29).
7. розм. Подія, пригода, випадок і т. ін. Після якоїсь гучної.. історії Якима.. випровадили з університету (Нечуй-Левицький, I, 1956, 182); Всім [співробітникам] була звісна трагікомічна історія, як заграничний політик прийшов до наступника престолу (Іван Франко, IV, 1950, 38); Зіньку дуже вразила історія біля купальні. Якщо Прохор зважився на такий вчинок, значить, ..не любить він її (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 156); // Події, факти тощо, пов'язані з ким-, чим-небудь. Все село знало цю історію з Одаркою Мамотівною, як Васюта закохався в неї, а вона його водила-водила та й пішла в Чорновус за багатиря (Борис Грінченко, II, 1963, 349); Давлячись словами і захлинаючись від обурення, парубок розповідає історію діда Дуная (Михайло Стельмах, I, 1962, 438).
♦ Вічна (звичайна, відвічна, стара) історія — про те, що повторюється; те саме. Знову вийшла стара історія: вважався на одному факультеті, а лекції слухав на іншому (Олександр Довженко, I, 1958, 21); Історія з географією, жарт. — несподіване ускладнення, несподівана неприємність.
УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)
ІСТОРІЯ
Процес розвитку суспільства або природи в минулому; наука про історичні події; як наукова дисципліна займається встановленням і поясненням подій, суспільних і культурних явищ; має свій обсяг, методологію і практику; поділяється за хронологічним критерієм (напр., і. стародавнього світу, середньовіччя, нова, новітня) і предметним (і. політична, держави і права, соціальна, економічна, культури, мистецтва, ідеології, науки, матеріальної культури, а також допоміжні історичні дисципліни).
Орфографічний словник української мови
Істо́рія - іменник жіночого роду
Словник іншомовник слів
Історія; ж. (гр., оповідь про минулі події, дослідження, знання)
- Закономірний, послідовний розвиток дійсності; зміни у дійсності, у процесі життя.
- Процес розвитку, зміна чогось; події у житті народу; перебіг.
- Сукупність фактів і подій минулого.
- Наука, що вивчає хід розвитку природи, культури, знання.
- Наука про загальний розвиток народу, країни, суспільства
- Оповідання, розповідь про щось, когось.
- Подія, пригода, випадок.
Eкономічна енциклопедія
ІСТОРІЯ рос. история
- Всякий прогрес розвитку в природі й суспільстві.
- Наука, що вивчає в хронологічній послідовності хід розвитку людського суспільства та його закономірності.
Словник синонімів
ІСТОРІЯ
- (процес змін) розгортання подій, розвиток, перебіг <н. хвороби>;
- (людства) опис розвитку;
- (вчорашній день) минуле, минувшина;
- (розповідь) оповідь, оповідання, повість, р. оповідка, жм. побрехенька;
- (життєва) пригода, приключка, випадок, епізод, ж. придибенція;
- (неприємна) халепа;
- (давня) праісторія.
Словник іншомовних слів Мельничука
Істо́рія - (від грец. ίστορία – оповідь про минулі події, дослідження, знання)
- Всякий процес розвитку в природі й суспільстві.
- Наука, що вивчає в хронологічній послідовності хід розвитку людського суспільства та його закономірності.
Українсько-російський словник
ІСТОРІЯ - история
Фразеологічний словник української мови
ІСТОРІЯ
- відійти́ / відхо́дити в мину́ле (в істо́рію). Безповоротно минути, пройти, зникнути. “Ой там збиралась бідна голота До корчми гулять...” Співав тоді оцієї молодий парубок-наймит, і в минуле одійшли ті прокляті роки (О. Донченко); // Забутися. Все, що снилось — говорилось, Не відходило в минуле... (М. Рильський); // Перестати вживатися, використовуватися. Відійшли в минуле постоли, полотняні штани, виткані з семірки (І. Цюпа).
- вли́пнути в істо́рію (в ха́ле́пу). Стати, виявитися причетним до якоїсь неприємної справи. Язик мій заплітався, я нічого не міг до ладу пояснити їй і вже сердився сам на себе, що взагалі влип у цю історію (Є. Гуцало); — Невже вас батько не навчив, як треба жити в світі? Влипли по самі вуха в цю халепу, то хто ж має вас задарма тягнути звідти? (М. Стельмах).
- впи́сувати / вписа́ти в істо́рію золоти́ми лі́терами. Увічнювати. Золотими літерами вписують в історію Коліївщину — велике народно-визвольне повстання селян Правобережної України проти польсько-шляхетського гніту (З журналу). впи́саний в істо́рію золоти́ми лі́терами. — Пам’ятай, батьку, що наші імена вже вписані в історію золотими літерами (О. Довженко). впи́суватися в істо́рію золоти́ми лі́терами, пас. Національні герої та народні месники України в наше духовне життя входили спочатку через фольклор, потім через художню літературу, і вже тільки після цього їхні імена вписувалися золотими літерами в історію (З газети).
- поверну́лося ко́лесо істо́рії, книжн. Сталися зміни в чому-небудь. (Назар Петрович:) Що зробиш? Повернулося колесо історії. Так що тобі, хлопче, мабуть, доведеться схопити гарбуза. (Сергій:) Хай так. Я хочу почути це від неї самої (Л. Дмитерко).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Цікаві факти
- Українці, а саме конструкторське бюро Антонова, розробили літак із найбільшою у світі вантажопідйомністю — Ан-225 «Мрія». Спочатку він проектувався для транспортування космічних кораблів. Наразі «Мрія» виконує комерційні вантажні перевезення.
- Автор першої в світі Конституції – український політичний і громадський діяч Пилип Орлик. 5 квітня 1710 р. його обрали гетьманом Запорізького війська. У цей же день Пилип Орлик оголосив «Конституцію прав і свобод війська Запорізького». У США Конституцію прийняли в 1787 р., у Франції та Польщі — тільки в 1791 р.
- Перший рамковий вулик винайдено в Україні у 1814 р. Петром Прокоповичем. Україна в останні роки впевнено зберігає місце в трійці світових лідерів з виробництва меду. Випереджаючи країни Європи за обсягами виробництва меду в кілька разів, Україна є одночасно першою в світі з виробництва меду на душу населення (1,5 кг).
- В Україні найбільші в світі запаси марганцевої руди – 2,3 млрд т, або близько 11% від усього світового запасу.
- Найбільші чоловічі монастирі йменуються Лаврами. Статус Лаври мають лише шість монастирів у світі. Три з них знаходяться в Україні. Це Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра в Києві, що отримала цей статус ще у 1598 р., Свято-Успенська Лавра в м. Почаїв і Святогірська Свято-Успенська Лавра на Донеччині.
- Найстарішим навчальним закладом Східної Європи вважається Києво-Могилянська академія (1615 р.).
- Перша гасова лампа винайдена у м. Львові працівниками аптеки «Під золотою зіркою» Ігнатієм Лукасевичем та Яном Зехом у 1853 р. Того ж року у львівському шпиталі була проведена перша хірургічна операція при освітленні гасовою лампою. Згодом гасова лампа була представлена на міжнародній виставці в Мюнхені, винахід був відзначений там спеціальною грамотою.
- Пам’ятники відомому українському поетові Тарасу Шевченку встановлені в 1200 місцях по всьому світові.
- Станція метро «Арсенальна» у Києві — найглибша у світі. Вона проходить під землею на глибині 105 м. Станцію біля будівлі парламенту побудували в 1960 р., однією з перших. За деякими даними, у тунелях біля «Арсенальної» є таємні схованки для політичної верхівки.
- Український духовий інструмент трембіта — найдовший духовий музичний інструмент у світі.
Зовнішні посилання
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут суспільства}}