Відмінності між версіями «Гадя»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Ілюстрації)
 
(не показані 3 проміжні версії цього учасника)
Рядок 19: Рядок 19:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x160px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:44057_1.jpg|x160px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x160px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:I_(1).jpg|x160px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x160px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:I_(2).jpg|x160px]]  
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x160px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:I.jpg|x160px]]
 
|}
 
|}
  

Поточна версія на 21:17, 13 січня 2014

Гадя, -дяти, с. 1) Змѣенышъ, змѣиное отродье. Федьк. 2) Гадє сліпе. Рыба Petromyzon fluv. Шух. I. 24.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ГАДЯ, яти, сер., розм.

1. Маля гада (у 1 знач.).

2. перен., зневажл. Про злу підступну молоду людину. — Гадає [Григорій], що як Сава візьме його гадя, його Рахірку, то ми таки зараз відділимо йому половину нашої землі (Ольга Кобилянська, II, 1956, 39).

Орфографічний словник української мови

гадя́ – іменник середнього роду, істота

Ілюстрації

44057 1.jpg I (1).jpg I (2).jpg I.jpg

Медіа

Зовнішні посилання