Відмінності між версіями «Фара»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Фара, -ри, '''''ж. ''Первый изъ семи классовъ духовныхъ училищъ и семинарій. Сим. 175. [[Катего...)
 
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Фара, -ри, '''''ж. ''Первый изъ семи классовъ духовныхъ училищъ и семинарій. Сим. 175.  
 
'''Фара, -ри, '''''ж. ''Первый изъ семи классовъ духовныхъ училищъ и семинарій. Сим. 175.  
 +
==Сучасні словники==
 +
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D1%80%D0%B0_(%D1%85%D1%80%D0%B0%D0%BC)'''Фара']
 +
*  Фара, Фарний костел — старосвітське означення міського парафіяльного костелу, свідчення середньовічної традиції. Фари будували, зазвичай, поблизу ринків.
 +
Нині фарним костелом називають найстарший костел у місті чи головний храм деканату. В біскупських містах назва вживається стосовно другої після катедри святині. Інколи означення фара вживається безпосередньо до території парафії.
 +
В німецькомовному середовищі означення фарний костел (нім. Stadtkirche) вживається головних євангелістських храмів не виключно середньовічного походження.
 +
 +
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|https://www.google.com.ua/search?q=%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BB&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ei=Y163UtzhCYHl4wTgg4HgBg&ved=0CAcQ_AUoAQ&biw=1366&bih=666#facrc=_&imgdii=_&imgrc=5Y6JvGEcASENDM%3A%3BrEafU6ctiVQcbM%3Bhttp%253A%252F%252Fupload.wikimedia.org%252Fwikipedia%252Fuk%252Fe%252Fee%252F%2525D0%2525A2%2525D1%252580%2525D0%2525B8%2525D0%2525BD%2525D1%252596%2525D1%252582%2525D0%2525B0%2525D1%252580%2525D1%252581%2525D1%25258C%2525D0%2525BA%2525D0%2525B8%2525D0%2525B9_%2525D0%2525BA%2525D0%2525BE%2525D1%252581%2525D1%252582%2525D0%2525B5%2525D0%2525BB_%2525D1%252583_%2525D0%25259A%2525D0%2525B0%2525D0%2525BC'%2525D1%25258F%2525D0%2525BD%2525D1%252586%2525D1%252596.jpg%3Bhttp%253A%252F%252Fuk.wikipedia.org%252Fwiki%252F%2525D0%2525A4%2525D0%2525B0%2525D0%2525B9%2525D0%2525BB%253A%2525D0%2525A2%2525D1%252580%2525D0%2525B8%2525D0%2525BD%2525D1%252596%2525D1%252582%2525D0%2525B0%2525D1%252580%2525D1%252581%2525D1%25258C%2525D0%2525BA%2525D0%2525B8%2525D0%2525B9_%2525D0%2525BA%2525D0%2525BE%2525D1%252581%2525D1%252582%2525D0%2525B5%2525D0%2525BB_%2525D1%252583_%2525D0%25259A%2525D0%2525B0%2525D0%2525BC'%2525D1%25258F%2525D0%2525BD%2525D1%252586%2525D1%252596.jpg%3B1970%3B1477;"| [[Зображення:Фара1.jpg|x140px]]
 +
|https://www.google.com.ua/search?q=%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BB&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ei=Y163UtzhCYHl4wTgg4HgBg&ved=0CAcQ_AUoAQ&biw=1366&bih=666#facrc=_&imgdii=_&imgrc=-4TBOGXZ56O5xM%3A%3BJxF6vGqaB28xWM%3Bhttp%253A%252F%252Fwww.tourdnepr.com%252Fimages%252Fstories%252Fcathedrals%252FChurch_St_Nicholas_1_1.jpg%3Bhttp%253A%252F%252Fwww.tourdnepr.com%252Fcontent%252Fview%252F589%252F510%252F%3B537%3B804;"| [[Зображення:Фара2.jpg|x140px]]
 +
|https://www.google.com.ua/search?q=%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BB&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ei=Y163UtzhCYHl4wTgg4HgBg&ved=0CAcQ_AUoAQ&biw=1366&bih=666#facrc=_&imgdii=_&imgrc=ueV451aAhK8SLM%3A%3BXyfDaqbF6YHSCM%3Bhttp%253A%252F%252Fzamki-kreposti.com.ua%252Fi%252F397%252Fdrogob-kostel-0.jpg%3Bhttp%253A%252F%252Fzamki-kreposti.com.ua%252Flvovskaya-oblast%252Fvoznesenskij-kostel-gorod-drogobych%252F%3B898%3B750;"| [[Зображення:Фара3.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
 +
==Див. також==
 +
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%B0%D0%BC].
 +
* Храм — архітектурна споруда, призначена для здійснення богослужінь і релігійних обрядів.
 +
Слово "храм" запозичено українською мовою з церковнослов'янської, в якій воно мало значення "будинок, будівля, житло, дім". Відповідне давньоруське слово з повноголоссям, що й досі збереглося в українській мові — це "хором(и)". У зв'язку з тим, що слово "храм" у значенні "дім" вживалося здебільшого у релігійних текстах, воно набуло значення "Божий дім, церква, храм".
 +
 +
 +
*Значення храмів часто набагато ширше культових функцій, що ними виконуються і релігійних ідей, які він втілює. У символіці архітектури та декоративного оздоблення храмів розкриваються уявлення про Всесвіт, в багатьох епохах (особливо - в середні століття в Європі) храми були місцем громадських зборів, урочистих церемоній, мали меморіальний характер. Монументальні будівлі храми, що розташовані у вузлових точках міста, мали велике містобудівне значення й виділялися з-поміж рядової забудови.
 +
*Типи храмів та історія їх розвитку обумовлені, окрім культових вимог, та загальним розвитком архітектури й будівельної техніки у різних народів у різних країнах. Архітектура храмів (святині, християнської церкви, мусульманської мечеті, іудаїстської синагоги, буддійського храму) історично видозмінювалося відповідно до розвитку зодчества в різних країнах і набувала яскраву національну своєрідність.
 +
У багатьох країнах світу, будівлі храмів, що є визначними пам'ятками національного зодчества, знаходяться під охороною держави.
 +
Деякі противники традиційних релігійних течій заперечують необхідність особливих культових споруд (храмів, будинків молитви, мечетей тощо).
 +
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 
[[Категорія:Фа]]
 
[[Категорія:Фа]]

Поточна версія на 00:54, 23 грудня 2013

Фара, -ри, ж. Первый изъ семи классовъ духовныхъ училищъ и семинарій. Сим. 175.

Сучасні словники

Фара'

  • Фара, Фарний костел — старосвітське означення міського парафіяльного костелу, свідчення середньовічної традиції. Фари будували, зазвичай, поблизу ринків.

Нині фарним костелом називають найстарший костел у місті чи головний храм деканату. В біскупських містах назва вживається стосовно другої після катедри святині. Інколи означення фара вживається безпосередньо до території парафії. В німецькомовному середовищі означення фарний костел (нім. Stadtkirche) вживається головних євангелістських храмів не виключно середньовічного походження.


Ілюстрації

Фара1.jpg Фара2.jpg Фара3.jpg


Див. також

  • [1].
  • Храм — архітектурна споруда, призначена для здійснення богослужінь і релігійних обрядів.

Слово "храм" запозичено українською мовою з церковнослов'янської, в якій воно мало значення "будинок, будівля, житло, дім". Відповідне давньоруське слово з повноголоссям, що й досі збереглося в українській мові — це "хором(и)". У зв'язку з тим, що слово "храм" у значенні "дім" вживалося здебільшого у релігійних текстах, воно набуло значення "Божий дім, церква, храм".


  • Значення храмів часто набагато ширше культових функцій, що ними виконуються і релігійних ідей, які він втілює. У символіці архітектури та декоративного оздоблення храмів розкриваються уявлення про Всесвіт, в багатьох епохах (особливо - в середні століття в Європі) храми були місцем громадських зборів, урочистих церемоній, мали меморіальний характер. Монументальні будівлі храми, що розташовані у вузлових точках міста, мали велике містобудівне значення й виділялися з-поміж рядової забудови.
  • Типи храмів та історія їх розвитку обумовлені, окрім культових вимог, та загальним розвитком архітектури й будівельної техніки у різних народів у різних країнах. Архітектура храмів (святині, християнської церкви, мусульманської мечеті, іудаїстської синагоги, буддійського храму) історично видозмінювалося відповідно до розвитку зодчества в різних країнах і набувала яскраву національну своєрідність.

У багатьох країнах світу, будівлі храмів, що є визначними пам'ятками національного зодчества, знаходяться під охороною держави. Деякі противники традиційних релігійних течій заперечують необхідність особливих культових споруд (храмів, будинків молитви, мечетей тощо).