Фара
Фара, -ри, ж. Первый изъ семи классовъ духовныхъ училищъ и семинарій. Сим. 175.
Сучасні словники
- Фара, Фарний костел — старосвітське означення міського парафіяльного костелу, свідчення середньовічної традиції. Фари будували, зазвичай, поблизу ринків.
Нині фарним костелом називають найстарший костел у місті чи головний храм деканату. В біскупських містах назва вживається стосовно другої після катедри святині. Інколи означення фара вживається безпосередньо до території парафії. В німецькомовному середовищі означення фарний костел (нім. Stadtkirche) вживається головних євангелістських храмів не виключно середньовічного походження.
Ілюстрації
Див. також
- [1].
- Храм — архітектурна споруда, призначена для здійснення богослужінь і релігійних обрядів.
Слово "храм" запозичено українською мовою з церковнослов'янської, в якій воно мало значення "будинок, будівля, житло, дім". Відповідне давньоруське слово з повноголоссям, що й досі збереглося в українській мові — це "хором(и)". У зв'язку з тим, що слово "храм" у значенні "дім" вживалося здебільшого у релігійних текстах, воно набуло значення "Божий дім, церква, храм".
- Значення храмів часто набагато ширше культових функцій, що ними виконуються і релігійних ідей, які він втілює. У символіці архітектури та декоративного оздоблення храмів розкриваються уявлення про Всесвіт, в багатьох епохах (особливо - в середні століття в Європі) храми були місцем громадських зборів, урочистих церемоній, мали меморіальний характер. Монументальні будівлі храми, що розташовані у вузлових точках міста, мали велике містобудівне значення й виділялися з-поміж рядової забудови.
- Типи храмів та історія їх розвитку обумовлені, окрім культових вимог, та загальним розвитком архітектури й будівельної техніки у різних народів у різних країнах. Архітектура храмів (святині, християнської церкви, мусульманської мечеті, іудаїстської синагоги, буддійського храму) історично видозмінювалося відповідно до розвитку зодчества в різних країнах і набувала яскраву національну своєрідність.
У багатьох країнах світу, будівлі храмів, що є визначними пам'ятками національного зодчества, знаходяться під охороною держави. Деякі противники традиційних релігійних течій заперечують необхідність особливих культових споруд (храмів, будинків молитви, мечетей тощо).