Відмінності між версіями «Буда»
(Створена сторінка: '''Буда, -ди, '''''ж. ''1) Будка, шалашъ. Чуб. ІІІ. 377. ''Із запаски напну буду. ''Нп. 2) Верхъ фургона. 3...) |
|||
| (не показано 2 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | ==Словник Бориса Грінченка== | ||
'''Буда, -ди, '''''ж. ''1) Будка, шалашъ. Чуб. ІІІ. 377. ''Із запаски напну буду. ''Нп. 2) Верхъ фургона. 3) Поташный заводь. Ум. '''Будка, будочка. ''' | '''Буда, -ди, '''''ж. ''1) Будка, шалашъ. Чуб. ІІІ. 377. ''Із запаски напну буду. ''Нп. 2) Верхъ фургона. 3) Поташный заводь. Ум. '''Будка, будочка. ''' | ||
| + | |||
[[Категорія:Бу]] | [[Категорія:Бу]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ===[http://sum.in.ua/s/Buda Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
| + | '''БУДА 1''' и, жін. | ||
| + | |||
| + | 1. Невелика будівля для господарських потреб, для захисту від негоди та ін.; будка. Переходячи Борислав, він побачив якусь муровану буду обік села (Іван Франко, VIII, 1952, 392); Поставили з дощок буду... таку, в якій тютюн сушать... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 144); | ||
| + | // Рід намета, що має основу з жердин, покритих соломою, корою, шкірами і т. ін. Мешкав він собі на громадській толоці в солом'яній буді (Лесь Мартович, Тв., 1954, 176). | ||
| + | |||
| + | 2. заст. Простий екіпаж з верхом. Через місяць прикотила в Піски велика-велика буда (Панас Мирний, II, 1954, 94). | ||
| + | |||
| + | 3. Невеличке крите приміщення для собаки; будка, конура. Перед будою напроти веранди стояв на ланцюгу величезний пес (Вітчизна, 7, 1947, 58). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 246. | ||
| + | |||
| + | '''БУДА 2,''' и, жін., заст. Поташний завод. Поташне виробництво (буди) особливо поширювалось у лісовій, північно-східній частині України (Історія УРСР, I, 1953, 284). | ||
| + | |||
| + | ===[http://slovopedia.org.ua/35/53393/45585.html Орфографічний словник української мови]=== | ||
| + | '''Бу́да''' - іменник жіночого роду, частина м. Будапешт | ||
| + | |||
| + | ===[http://slovopedia.org.ua/35/53393/45586.html Орфографічний словник української мови]=== | ||
| + | '''Бу́да 1''' - іменник жіночого роду, будівля. | ||
| + | |||
| + | '''Бу́да 2''' - іменник жіночого роду, поташний завод, рідко. | ||
| + | |||
| + | ===[http://slovopedia.org.ua/44/53393/296268.html Архітектура і монументальне мистецтво]=== | ||
| + | '''БУДА'''(польс. — палатка) - Невелика будівля, лісний курінь; іноді склеп або капличка. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1-sobacha-buda.JPG|x180px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:75_14увпылкрпджкуорокужщонрфкщу.JPG|x180px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:234_16епдковузпщрквуорзщукощзрощузко.JPG|x180px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2-sobacha-buda.JPG|x180px]] | ||
| + | |} | ||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|vKJH77awPzk}} | ||
| + | {{#ev:youtube|9tBNp4TMrtk}} | ||
| + | ==Див. також== | ||
| + | *[[Будка]] | ||
| + | *[[Будочка]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | ||
Поточна версія на 11:41, 17 грудня 2013
Зміст
Словник Бориса Грінченка
Буда, -ди, ж. 1) Будка, шалашъ. Чуб. ІІІ. 377. Із запаски напну буду. Нп. 2) Верхъ фургона. 3) Поташный заводь. Ум. Будка, будочка.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
БУДА 1 и, жін.
1. Невелика будівля для господарських потреб, для захисту від негоди та ін.; будка. Переходячи Борислав, він побачив якусь муровану буду обік села (Іван Франко, VIII, 1952, 392); Поставили з дощок буду... таку, в якій тютюн сушать... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 144); // Рід намета, що має основу з жердин, покритих соломою, корою, шкірами і т. ін. Мешкав він собі на громадській толоці в солом'яній буді (Лесь Мартович, Тв., 1954, 176).
2. заст. Простий екіпаж з верхом. Через місяць прикотила в Піски велика-велика буда (Панас Мирний, II, 1954, 94).
3. Невеличке крите приміщення для собаки; будка, конура. Перед будою напроти веранди стояв на ланцюгу величезний пес (Вітчизна, 7, 1947, 58).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 246.
БУДА 2, и, жін., заст. Поташний завод. Поташне виробництво (буди) особливо поширювалось у лісовій, північно-східній частині України (Історія УРСР, I, 1953, 284).
Орфографічний словник української мови
Бу́да - іменник жіночого роду, частина м. Будапешт
Орфографічний словник української мови
Бу́да 1 - іменник жіночого роду, будівля.
Бу́да 2 - іменник жіночого роду, поташний завод, рідко.
Архітектура і монументальне мистецтво
БУДА(польс. — палатка) - Невелика будівля, лісний курінь; іноді склеп або капличка.
Ілюстрації
|
|
|
|
