Буда

Зміст

1 Словник Бориса Грінченка
2 Сучасні словники
3 Ілюстрації
4 Медіа
5 Див. також

Словник Бориса Грінченка

Буда, -ди, ж. 1) Будка, шалашъ. Чуб. ІІІ. 377. Із запаски напну буду. Нп. 2) Верхъ фургона. 3) Поташный заводь. Ум. Будка, будочка.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

БУДА 1 и, жін.

1. Невелика будівля для господарських потреб, для захисту від негоди та ін.; будка. Переходячи Борислав, він побачив якусь муровану буду обік села (Іван Франко, VIII, 1952, 392); Поставили з дощок буду... таку, в якій тютюн сушать... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 144); // Рід намета, що має основу з жердин, покритих соломою, корою, шкірами і т. ін. Мешкав він собі на громадській толоці в солом'яній буді (Лесь Мартович, Тв., 1954, 176).

2. заст. Простий екіпаж з верхом. Через місяць прикотила в Піски велика-велика буда (Панас Мирний, II, 1954, 94).

3. Невеличке крите приміщення для собаки; будка, конура. Перед будою напроти веранди стояв на ланцюгу величезний пес (Вітчизна, 7, 1947, 58).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 246.

БУДА 2, и, жін., заст. Поташний завод. Поташне виробництво (буди) особливо поширювалось у лісовій, північно-східній частині України (Історія УРСР, I, 1953, 284).