Перегляд вихідного коду сторінки Початок княжіння Володимира у Києва

У рік 6488 [980]. І став княжити Володимир у Києві один. І поставив він кумири<sup>1</sup> на погорбі, поза двором теремним: Перуна<sup>2</sup> дерев’яного, — а голова його [була] срібна, а вус — золотий,— і Хорса<sup>3</sup>, і Дажбога<sup>4</sup>, і Стрибога<sup>5</sup>, і Сімаргла<sup>6</sup>, і Мокош<sup>7</sup>. І приносили їм [люди] жертви, називаючи їх богами, і приводили синів своїх і жертвували [їх цим] бісам, і оскверняли землю требами своїми. І осквернилася жертвами їхніми земля Руськая і пагорб той. Але преблагий бог не хоче смерті грішникам; на тім пагорбі нині є церква святого Василія<sup>8</sup> [Великого], як ото ми потім скажемо. Та ми до попереднього повернемось.


<sup>1.</sup>''Кумир – дерев’яний ідол язичницького бога.''<br />
<sup>2.</sup>''Перун — в старослов'янській міфології бог грому і блискавки, повелитель дощу, творець земних урожаїв та покровитель хліборобства. Також він бог-воїн, справедливий і суворий месник, покровитель війська та коваль багатства. Імовірно син Сварога.'' <br />
<sup>3.</sup>''Хорс - божество небесного сяючого кола, джерело благодійства у східних слов'ян.<br />
<sup>4.</sup>Дажбог, або Даждьбог — син Сварога, бог Сонця. Податель добра і багатства, божество достатку. Опікун громади й народу.''<br />
<sup>5.</sup>''Стрибог (Стривер) — бог вітру, точніше, дід і володар вітрів. Його атрибути: лук і стріли.''<br />
<sup>6.</sup>''Сіма́ргл (іноді Семаргл) — бог вогню, один із головніших слов'янських богів.''<br />
<sup>7.</sup>''Мокош (Мокоша) — богиня материнства, милосердя, щастя і нещастя, жіночої половини, гадань, рукоділля, покровителька джерел і святих колодязів, врожаю, охоронниця корів.''<br />
<sup>8.</sup>''Василій Великий, Святий Василій (гр. Μέγας Βασίλειος) (329-379) - святий, архієпископ Кесарії Каппадокійської в Малій Азії, визначний церковний діяч, один з Отців Церкви.''

''Літопис руський. К.: Дніпро, 1989— С. 47.''

[[Категорія:Історія України]]