Початок княжіння Володимира у Києва

У рік 6488 [980]. І став княжити Володимир у Києві один. І поставив він кумири¹ на погорбі, поза двором теремним: Перуна² дерев’яного, — а голова його [була] срібна, а вус — золотий,— і Хорса³, і Дажбога⁴, і Стрибога⁵, і Сімаргла⁶, і Мокош⁷. І приносили їм [люди] жертви, називаючи їх богами, і приводили синів своїх і жертвували [їх цим] бісам, і оскверняли землю требами своїми. І осквернилася жертвами їхніми земля Руськая і пагорб той. Але преблагий бог не хоче смерті грішникам; на тім пагорбі нині є церква святого Василія⁸ [Великого], як ото ми потім скажемо. Та ми до попереднього повернемось.

^1.Кумир – дерев’яний ідол язичницького бога.
^2.Перун — в старослов'янській міфології бог грому і блискавки, повелитель дощу, творець земних урожаїв та покровитель хліборобства. Також він бог-воїн, справедливий і суворий месник, покровитель війська та коваль багатства. Імовірно син Сварога.
^3.Хорс - божество небесного сяючого кола, джерело благодійства у східних слов'ян.
^4.Дажбог, або Даждьбог — син Сварога, бог Сонця. Податель добра і багатства, божество достатку. Опікун громади й народу.
^5.Стрибог (Стривер) — бог вітру, точніше, дід і володар вітрів. Його атрибути: лук і стріли.
^6.Сіма́ргл (іноді Семаргл) — бог вогню, один із головніших слов'янських богів.
^7.Мокош (Мокоша) — богиня материнства, милосердя, щастя і нещастя, жіночої половини, гадань, рукоділля, покровителька джерел і святих колодязів, врожаю, охоронниця корів.
^8.Василій Великий, Святий Василій (гр. Μέγας Βασίλειος) (329-379) - святий, архієпископ Кесарії Каппадокійської в Малій Азії, визначний церковний діяч, один з Отців Церкви.

Літопис руський. К.: Дніпро, 1989— С. 47.