Перегляд вихідного коду сторінки Лакомитися

'''Лако́митися, -млюся, -мишся, '''''гл. ''Жадничать, соблазняться чѣмъ. ''Не лакомся, Грицю, на дурницю, бо дурниця тебе зрадить, що й воріжка не порадить. ''Ном. № 10805. 
[[Категорія:Ла]]

==Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980)==

'''ЛАКОМИТИСЯ''', млюся, мишся; мн. лакомляться; недок., розм.
1. без додатка і чим. Те саме, що ласувати. Ведмідь.. оглядає, де кращий вулій, солодший мед; от впав йому такий в око, зараз лапу патлату туди, видира й лакомиться (Марко Вовчок, I, 1955, 383).
2. звичайно на що. Із заздрістю дивитися або бажати, намагатися заволодіти чим-небудь; ласитися (див. ласитися2). — Та не з такого я роду, щоб мала на чуже лакомитися! (Іван Франко, VII, 1951, 90); — Ой, які красні пера! Чи брати? — Бери, коли так лакомишся (Андрій Калин, Закарп. казки, 1955, 82).

==Ілюстрації==

{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Зображення:Ebfad27ae8475b0825836f6a2be8cd47.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Зображення:0008-013-Belka.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Зображення:1269567-7.jpg|x140px]]