Ґарґара

Ґарґара, -ри, ж. Сердитая, бранчивая баба. Стара ґарґара. Ном. № 13620. См. Гаргара.

1. Женщина, баба (нѣсколько пренебрежительно). Де баб сім, там торг зовсім. Ном. № 9805. В баби язик — як лопатень. Ном. № 9082. Господи, благослови стару бабу на постоли, а молоду на кожанці. Ном. № 8663.
2. Старуха. Сто баб — сто немочей. Посл. Возрадуються дітки маленькі і баби старенькі. Чуб. ІІІ. 410. Як був собі дід та баба, та була у їх курочка. Рудч. Ск. І. 19. Нехай він знає, як лаяти старих бабів. Алв. 87. Общепринятая формы сельской вѣжливости требуютъ каждую старуху называть бабою, но это обязательно только для лицъ, которыя лѣтами гораздо моложе старухи, къ которой обращаются. Чуб. VII. 355.
3. Бабка, бабушка, мать отца или матери.
4. Повивальная бабка, акушерка; чаще съ эпитетомъ: баба-сповитуха, баба-пупорізка.
5. Нищая. Баба в торбу візьме (пугаютъ дѣтей). Ном. № 9272.
6. Знахарка. Порадились між собою, казали (до хворої) бабу привести. Прийшла старенька бабуся, аж біла; роспиталась, подивилась, та й похитала головою: «Дитино моя нещаслива»! каже, — «твій вік уже недовгий». МВ. І. 7 7. Як Бог поможе, то й баба поможе. Ном. № 8415. Сто баб — сто лік. Ном. № 8420.
7. Баба-яга. См. яга.
8. Дика баба = Літавиця. Літавиця називаєся також перелестниця або дика баба. Гн. II. 5.
9. Кіці (куці, куца, ціці)-баба. Игра въ жмурки вообще, а въ частности тотъ изъ играющихъ, который, съ завязанными глазами, долженъ ловить другихъ. КС. 1887. VI. 481.
10. Тісна баба, кісна баба. Преимущественно дѣтская игра, въ которой сидящіе на краяхъ скамьи начинаютъ тѣснить внутри сидящихъ къ срединѣ ея. т. ч. тѣ оказываются какъ бы въ тискахъ. КС. 1887. VI. 480.
11. Бабу перевозити. Дѣтская игра: бросаютъ камешки или черепки такъ, чтобы они пошли по водѣ рикошетомъ; сколько камень или черепокъ сдѣлалъ скачковъ, столько бросавшій перевіз баб. КС. 1887. VI. 479.
12. Каменный истуканъ, находимый въ степи, большею частью на курганахъ. КС. 1890. VII. 68.
13. Истуканъ, слѣпленный изъ снѣгу. Качати бабу з снігу.Шейк.
14. Высокій конусообразный сугробъ, бугоръ снѣга. Вулиці забиті, заметені; по дворах, врівень з хатами, стоять страшенні снігові баби, — і тільки вітер куйовдить їх гострі голови. Мир. Пов. І. 212.
15. Колода, чурбанъ съ рукоятями для вбиванія свай или утрамбовки земли. Тягнуть оце залізну бабу, щоб убивать палі.ЗОЮР. І. 75.
16. Пучекъ сѣна, который кладется подъ столъ на сочельникъ. ЕЗ. V. 91.
17. Въ кроснах то-же, что сука въ варстаті. См. навій. МУЕ. ІІІ. 25.
18. Большой шарообразный комокъ горшечной глины, образованный для перевозки глины съ мѣста добыванія въ мастерскую горшечника. Шух. I. 260.
19. Родъ кушанья, испеченнаго изъ кукурузнаго тѣста, солонины, масла, яицъ и пр. Шух. I. 144. Kolb. I. 52.
20. Баба-шарпанина. Родъ постной баби (см. 19) изъ пшеничнаго тѣста, рыбы, коноплянаго масла и пр. Маркев. 151.
21. Родъ пасхи. МУЕ. I. 108. Хазяїновита хазяйка (напече)... пасок і всякої всячини: пани і панійки, папушники там, баби, пундики. Сим. 205.
22. Птица пеликанъ, Pelecanus crispus. Шейк. Съ измѣн. удар.: баба́. Одес. у.
23. Соя, Corvus glandarius.
24. Бабець. Вх. Пч. II. 19.
25. Родъ грибовъ: agaricus procerus. Морд.
26. Родъ большихъ грушъ. Шейк.
27. мн. Баби́. Созвѣздіе Плеядъ. Шейк. Ум. Бабка (см.), бабонька, бабойка (галиц.), бабочка, бабуня, бабунечка, бабуся,бабусенька, ба бусечка, бабця. За исключеніемъ бабки и бабочки, всѣ остальныя употребляются преимущественно: въ знач. 3-мъ какъ ласкательныя имена, даваемыя внуками бубушкѣ, также когда говорятъ вообще старухѣ (знач. 2) съ симпатіей къ ней; въ 4 — 6 значеніяхъ употребляются главнымъ образомъ какъ слова обращенія.
28. Баба (дика баба). фантастичний образ народної міфології, зафіксований переважно на Західній Україні. В українському фольклорі окреслюється слабо. На Гуцульщині — це висока, худа, з довгим волоссям жінка, якій приписували ворожі щодо людини функції (вона сидить у кукурудзі, може «вбити дитину залізним макогоном» або залоскотати до смерті). А на Бойківщині змальовується як нешкідливий міфологічний персонаж (натрапити на неї можна було в лісових хащах або в полі).

Добре вам, бабуню, було тут жити. МВ. (О. 1862. ІІІ. 36). Чи вже ж отсе, бабуню, Чаплі? — спитала Маруся у однієї старої баби. Левиц. Пов. 371. Одна буде та й за кумочку, друга буде за бабунечку. Грин. ІІІ. 487. Взяла зіллє, поклонилась: Спасибі, бабусю! Шевч. 16. Прибігла мати, чоловік і ще кілька бабусь. Стор. МПр. 59 Принесіть мені, бабусю, вишневу квіточку... принесіть, бабусенько! МВ. І. 78. Як поїхав королевич до бабусеньки: «Бабусенько, голубонько, одгадай сей сон!» Чуб. V. 767. Ой бабусю — бабусечко, що будеш робити? Як приїде дід із лісу — буде бабку бити. Чуб. V. 1131. Бабка и бабочка употребляются по отношенію какъ къ молодымъ, такъ и старымъ женщинамъ;

1. Ласкательное. Ув. Бабега, бабисько, бабище.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

БАБА 1, и, жін.

1. Мати батька або матері. Пустила баба внука, то він і побіг, тільки дверми стукнув (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 212); І в темні зарості бузкові Од баби вимкнувшись тихцем, Малий трьохліток чорнобровий За хитрим диба горобцем (Вітчизна, 10, 1947, 40).
2. Стара віком жінка. Був собі дід та баба. З давнього давна, у гаї над ставом, Удвох собі на хуторі жили (Тарас Шевченко, I, 1951, 311); Баба глянула на Горпину, і в старих очах заграв жаль (Панас Мирний, I, 1954, 265).
3. розм. Взагалі жінка. Баби вхопили осавулиху попід руки та й повели по селі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 191); — Добре, коли баба стає козаком, гірше, як козак стає бабою! (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 376).
4. перен., зневажл. Про слабкого, боязкого, нерішучого чоловіка або хлопця. Що це з Юрасем? Щоб мав все краще й краще ходити, то він з кожним днем гірше ходить. Скажи йому, що він «баба» (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 171); [1-й вартовий:] Ох, моторошно мені... [2-й вартовий:] Ну-ну, не будь бабою! Вартуй, коли наказано (Яків Мамонтов, Тв., 1962, 145).
5. у сполуч. з присв. займ., розм. Те саме, що дружина 1. — Та, — махнув рукою Мирон, — звиняйте, моя баба життя не дає.. Мов кліщ, вчепилася за душу, живцем заїдає (Михайло Стельмах, II, 1962, 21).
6. заст. Жінка, що приймає дітей під час пологів. Де багато баб, там дитя безпупе (Номис, 1864, № 6667); Батько був веселий, подавав бабі то те, то друге, жартував, допитувався, щоб долю народженому вгадала (Степан Васильченко, II, 1959, 347).
7. заст. Ворожка, шептуха. Скажи-бо, Степане! Може, справді нездужаєш? ..Я побіжу за бабою (Тарас Шевченко, I, 1951, 278); Надвоє баба ворожила: ..або вмре, або буде жила (Номис, 1864, № 5616).
8. Баба-яга — в народних казках — потворна і зла чарівниця.
   Раз убили брати дику козу, а то не коза була — то була дочка баби-яги (Українські народні казки, 1951, 164).
9. Людська фігура із снігу. Бабу здоровенную, Уночі страшенную, Зліпимо гуртом (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 269).

• Кам'яна баба — кам'яний бовван давнього походження, що найчастіше трапляється в степу на могилах.
• У порівняннях. Ще проїхав [січовик] кілька гонів, роздивився, аж то чоловік, і сидів він нерухомо, неначе кам'яна баба на могилі (Олекса Стороженко, I, 1957, 334);

Снігова баба:
а) велика конусоподібна кучугура снігу. По дворах врівень з хатами стоять страшенні снігові баби, і тільки вітер куйовдить їх гострі голови (Панас Мирний, III, 1954, 8);
б) те саме, що баба 8; Тісна баба — гра, в якій ті, що сидять на кінцях лавки, тиснуть на тих, що сидять посередині, намагаючись витіснити їх і зайняти їх місце. — Ну, та й напакували ж нас у сей вагон, нема де й голкою штрикнути. Тут награємось за ніч в тісної баби, — говорить хтось з кутка (Леся Українка, III, 1952, 569).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 75.

БАБА 2, и, жін., техн. Важка підвісна довбня для забивання паль. Важко грюкнула, падаючи перший раз, сталева баба копра, і звичний робочий день розпочався (Вадим Собко, Серце, 1952, 8); // Ручна довбня для забивання паль або утрамбовування землі. Тягнуть оце залізну бабу, щоб убивать палі (Словник Грінченка);
Кузьма Петриченко подивився в той бік, де майстри тесали податливу деревину,., забивали чавунними «бабами» палі (Анатолій Шиян, Гроза... 1956, 628).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 75.

БАБА 3, и, жін. Рід печива з пшеничного борошна.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 75.

БАБА 4, и, жін., діал. Пелікан. В небі крутились білі мартини й чайки, а здорові білі, з червоними носами баби, неначе лебеді, вкривали купами й море й береги (Нечуй-Левицький, II, 1956, 226).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 75.

БАБА 5, и, жін., діал. Рід великих груш.

Фразеологічний словник української мови

БАБА

ба́ба 1 іменник жіночого роду, істота мати батька або матері; стара віком жінка; взагалі жінка - розм.; про слабкого, боязкого, нерішучого чоловіка або хлопця - зневажл.; ворожка, шептуха; жінка, що приймає дітей під час пологів; людська фігура із снігу тощо) * Але: дві, три, чотири ба́би

ба́ба 2 іменник жіночого роду довбня

ба́ба 3 іменник жіночого роду печиво

ба́ба 4 іменник жіночого роду, істота, пелікан

Але: дві, три, чотири ба́би діал.

ба́ба 5 іменник жіночого роду велика груша

Ілюстрації

Іноземні словники

Etymology As one of the first utterances many babies are able to say, baba (like mama, papa, and dada) has come to be used in many languages as a term for various family members:

• father: Arabic, Chinese, Greek, Marathi, Hindi, Bengali, Persian, Swahili, Turkish, Yoruba
• grandmother: many Slavic language (such as Bulgarian, Russian and Polish), Yiddish, Japanese
• baby: Afrikaans, Sinhala

These terms often continue to be used by English speakers whose families came from one of these cultures. In some cases, they may become more widely used in localities that have been heavily influenced by an immigrant community. Some senses were extensions of one of these family terms in the original languages ("old woman" from "grandmother", "holy man" from "father"). The "cake" sense comes through French, from Polish baba (“old woman”). The Middle Eastern word baba (as in Ali Baba) is rather a term of endearment, and is ultimately derived from Persian بابا (bābā, “father”) (from Old Persian pāpa; as opposed to the Arabic words ابو (’ábu) and أب (’ab), as well as the Turkish word ata; see alsoPapak) , and is linguistically related to the common European word papa and the word pope, having the same Indo-European origin. Noun baba (plural babas)

1. A kind of sponge cake soaked in rum-flavoured syrup.
2. (esp. among people of East European ancestry) A grandmother.
3. An old woman, especially a traditional old woman from an eastern European culture.
4. (esp. among people of Indian ancestry) A father.
5. (Hinduism, Islam, Sikhism) A holy man, a spiritual leader.
6. (India, dated) A baby, child.  
7. In baby talk, often used for a variety of words beginning with b, such as bottle or blanket.

Related terms[edit]

• baba au rhum
• rhumbaba, rum baba
• baba ganoush
• babushka

Див. також

Вірші

Цікаві факти

Баба-Яга загадкова істота, яку описано в багатьох російських казках. І донині вчених хвилюють не розгадані досі загадки, оточуючі це таємнича істота. Хто ж така Баба-Яга?