Ґарований
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Ґарований, -а, -е. Имѣющій пазы. Се стовпи вже ґаровані, менше вгайки, швидче складемо діловання. (Залюбовск.).
Орфографічний словник
Ґарований дієслово, недоконаний вид, I дієвідміна http://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%A5%C0%D0%D3%C2%C0%D2%C8
Сучасні словники
1. Стягувати, здирати. Хуртовина назад бідаху пре, за поли смикає, відлогу з плеч гирує (Євген Гребінка, I, 1957, 60).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 36.
2. ГАРУВАТИ 2, ую, уєш, недок., перех., заст. Робити пази; пазувати.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 36.