Ясеновий
Ясеновий, -а, -е. Ясеневый. Грин. III. 29. Ясенове вугіллє. Грин. II. 38. Дошки ясенові. Щог. В. 50.
Який складається з ясенів.
Обсаджений ясенами.
Зміст
Сучасні словники
ЯСЕНО́ВИЙ, а, е. Прикм. до ясен. Кружляли ясенові мітелки малі (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 45); // Який складається з ясенів. Чебрець вабить до себе гаї — ясенові, берестові, черемхові, й сам губиться в них, однак ненадовго — зразу ж за Вавілоном вигулькує з-під старих вільх (Василь Земляк, Лебедина зграя, 1971, 3); // Обсаджений ясенами. В думках він линув на Україну.. Бачив ясенову вулицю в райцентрі, а під ясенами знайомий будинок, в якому завжди відчував себе, як удома (Іван Цюпа, Добротворець, 1971, 42); // Зробл. з ясена. Він присів на ясенове крісло з трохи відкинутою назад спинкою (Олександр Ільченко, Петерб. осінь, 1956, 49); Батько охоче нас навчав, тільки вимагав водити по літерах не пальцем, а вказівкою [указкою], виструганою з ясенової тріски (Петро Панч, На калиновім мості, 1965, 29).
Я́сен (Fraxinus) — рід листопадних дерев родини маслинових (Oleaceae). Листки непарноперисто-складні, рідше прості. Квітки одностатеві (рідше дводомні) або полігамні. Плід — крилатка. Крилатки лінійні або довгасто-ланцетні, з крилом, більш розвинутим ближче до верхівки.
Українське «ясен» походить від прасл. *(j)аsеnъ(ь) / *(j)osеnъ(ь) / *(j)аsьnъ(ь), яке виводять від пра-і.є. *ōs-/*ŏs- (з суфіксом-розширенням непрямих відмінків -en, який у слов'янських мовах поширився на всю парадигму), звідси також назви ясена або схожих дерев в інших індоєвропейських мовах: лит. úosis, латис. osis, прусськ. woasis, лат. ornus < *osenos («білий ясен»), ірл. ah («бук»), грец. ὀξύα («бук»), вірм. հացի, хаці, кімр. onnen, прагерм. *askaz, *askiz, нід. es, давн.в-нім. ask, нім. Esche, англ. ash, давн-англ. æsc, дав.-ісл. askr, дан. і швед. ask.
Проте, В. І. Даль у своєму словнику виводить «ясен» («ясень») від слова «ясний»: «у якого рідке листя, багато просвіту».