Ярослав Анатолійович Романюк

Персональні дані

Фото

ПІБ

Романюк Ярослав Анатолійович

Група

МЖб-2-22-4.0д

Електронна пошта

• назва посилання

yaromaniuk.fj22@kubg.edu.ua

Навчальна діяльність

Навчання на MOOC

Навчання на масових відкритих онлайн курсах)

Навчальна практика

https://docs.google.com/document/d/1MEDDmG5K0eA3AtnMA2iwN5oodjWXkfLa/edit?usp=drive_link&ouid=116139273717127208353&rtpof=true&sd=true https://docs.google.com/document/d/1qWqmk38XgU8A01CnVg6AB-FtFBxsFIQ2/edit?usp=drive_link&ouid=116139273717127208353&rtpof=true&sd=true

Мої проекти

У чому небезпека дитячих воєнних ігор? Психолог пояснив.

Буває, що на вулицях діти приміряють ролі російських загарбників та українських визволителів. Зустрічалося, коли замість традиційного “квача”, діти відтворюють роль представника ТЦК та ухилянтів. А ще діти зупиняють автівки та вимагають від дорослих патріотичних викликів. Батькам хочеться заборонити дітям жорстокі ігри, щоб вберегти сина чи дочку від жахів війни. Наскільки подібні ігри шкодять психіці і чи варто бити на сполох? Про це розповідає дитячий психолог Олена Короленко. “Не бачу причин забороняти гру, якщо вона не є небезпечною. У грі головне безпека та цікавість дитини. У випадку із “війнушками” потрібно стежити за тим, аби діти не завдали собі фізичної шкоди. Подібні ігри не зроблять із дітей монстрів”. Діти, як стверджує психолог, відтворюють дорослі соціальні ролі. Фактично, вони відображають нашу буденність. Це допомагає їм пережити стрес, який приходить від зовнішніх обставин. Подібного роду ігри розвинуті й на просторах інтернету. Часто діти грають в стрілялки. Це нормально? “Потрібно стежити за тим, аби діти не захоплювалися надмірно телефонними іграми, може виникнути залежність. Все, що забороняється, підсилює бажання цим займатися. Тому лімітувати час треба, а забороняти ні.” Щодо фізичних іграшок, популярними зараз є пес Патрон та Бавовнятко. Сегій – продавець іграшок, засвідчує, що від початку повномасштабного вторгнення почали активніше купувати набори солдатиків і танки. «Відсотків 60 продажів - іграшки на військову тему. Особливо ввійшли в моду військові конструктори, щось на кшталт гелікоптерів, винищувачів... Раніше їх купували лише фанати, а зараз їх хочуть всі. Та це стосується більше хлопців. Дівчата обирають пістолети”. Гра, зазначає психолог, спосіб дитини висловити те, що у неї всередині. Хтось любить грати у конструктор, хтось малювати. У дитини є якийсь інтерес - вона її виявляє у грі. У грі вони можуть проявляти усесь свій політ фантазій, якщо це не загрожує здоров’ю дитині та оточуючим.

Сміхотерапія

Я чув їхній сміх протягом усього перегляду фільму. Ніхто через це не дратувався, адже всі прийшли сюди посміятися. Вони сиділи попереду мене, у маленькій залі кінотеатру посеред Києва, названого на честь Жовтневої революції. Вже не юнаки, та зарано здобули сивину волосся. Серед присутніх в них найбільші зморшки обабіч очей. Один з них низького зросту, та всі міцної статури . Кожного разу, коли бачили себе на екрані, поспішно штовхали свого сусіда: “Дивись, моя хвилина слави”. Зодягнені в однострій, а голови прикрили панамами.

Бійці дозволили журналістам задокументувати будні воєнних жартів. Ми дивилися їх на великому екрані. Ось фрагмент як бійці рятували корову у Лук'янівці: "Вона прив'язана, контужена стоїть. Наші хлопці підійшли і виводили її, наче священну тварину. Сюрреалізм якийсь. Відео є в інтернеті, через це нас прозвали американськими спецпризначенцями, тільки трішки недооформленими. А потім ще й бабуся виходить, власниця корови. Питає куди ми її ведемо".

Одного з військових прозвали скейтбордистом. "Ми зробили свою роботу і маємо швидко повернутися на позиції. Побратими мої високого зросту, всі швидко заскочили в пікап, а я встиг лише одну ногу закинути. Водій починає їхати, а я ще ногою відштовхуюсь, щоб не впасти. Допомагаю рушити. І так кожного разу".

"В армії не жартують, а живуть жартом" - зазначив перед показом продюсер стрічки Сергій Малярчук. Певно, ця чеснота залишається у бійців і поза межами військових частин. Намагаються завжди знайти позитив. Ще до початку фільму, в холі кінотеатру, а то й ще перед ним, військові розігрівали присутніх жартами. Хоча публіки було зовсім небагато: знімальна група, військові, представники кінотеатру та кілька журналістів.

Гумором підбадьорюють, а ще перевіряють людей. Війна повна несподіванок та абсурду, важко буває відрізнити реальність від жарту.

"Приїхав комбриг. І в нас операція ось-ось сьогодні. Дістає карту і каже: - Дивіться, хлопці, це танк. За танком росіяни. - А танк чий? - Ворожий. Треба розвідати скільки їх за танком.

І були ж такі, які дійсно вже зібралися йти".

Після перегляду вони зізнаються: "Жартуємо, щоб "кукуха" не поїхала. Нічого хорошого, це зовсім не смішно".

"Нам своє робить" - назва стрічки. В головних ролях бійці 17-ї окремої танкової бригади, медичної служби Інтернаціонального легіону, групи «Тора» та групи «Молот».