Яма

Яма, ями, ж. 1) Яма. Викопав у клуні велику яму. Рудч. Ск. І. 62. Вовки яму вирили да й жиють собі. Рудч. Ск. II. 194. 2) Могила. Хоч живий в яму лізь. Ном. № 2076. Вродила мама, що не прийме й яма. Ном. № 2074. Не погубляй її й душі її, та й нас не пхай живих у яму. Кв. Живого б любила, другу б задушила, а до неживого у яму б лягла. Шевч. 28. Рушниками, що придбала, спусти мене в яму. Шевч. 14. 3) Є́ма. Погребъ. Шух. І. 109. 4) Часть ступи. См. Ступа 2, 3. Шух. І. 161, 162. Ум. Ямка. Рудч. Ск. І. 41. Ямочка. Завтра поранку викопаєм ямку і попа приведем, і в ямочку загребем. Чуб. III. 96.

Сучасні словники

Яма. Академічний тлумачний словник

ЯМА, и, жін.

Заглиблення в землі. Я собі послухати посунувсь, та, як був дурний, так і шурхнув у яму, — увесь вид кропивою пожалив. Якийсь вражий син під самісіньким тином яму викопав (Марко Вовчок, I, 1955, 38); [Матушка гуменя:] Куди ж тут іти: я нічого не бачу. Одні рови та ями, та бур'яни (Панас Мирний, V, 1955, 109); Квочка вигребла яму саме серед огудиння (Нечуй-Левицький, II, 1956, 370); Од розривів ями, ями з двох боків шосе... (Володимир Сосюра, II, 1958, 312); Оксана шугнула в заметену яму і набрала в халявку снігу (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 316); * У порівняннях. У долині, мов у ямі, На багнищі город мріє (Тарас Шевченко, I, 1963, 243)

Те саме, що могила 1. Я глянула, усміхнулась... Та й духу не стало! Й мати вмерла, в одній ямі Обох поховали! (Тарас Шевченко, I, 1951, 297); Викопали хлопці яму чумакові; Наспід положили дошки ясенові (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 103);
Глибока вирва на дні річки, ставка, озера. — Риба в цей час напівсонна на ямах лежить, повкладалась на зиму (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 125); У лютому.. сазан, плотичка, лящ, судак, осетрові ще залягають на глибині, в зимувальних ямах (Наука і життя, 2, 1971, 61);
Заглиблення в чому-небудь, десь. Фрідріх Іванович готує піч до другого топлення, піч оглядають, може, де яма на черені, то її треба наварити, може, поріг підгорів (Юрій Яновський, II, 1958, 242); — Залізай і спи спокійно. Не бійся нічого. — Дякую на слові. — Джмелик заліз у пахучу яму, Тимко накрив його сіном (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 269).
Вовча яма див. вовчий; Горлова яма див. горловий; Очна яма — те саме, що Очна ямка (див. очний); Повітряна яма див. повітряний.
Копати яму див. копати; Лягати (лягти) в яму див. лягати; Однією (одною) ногою в ямі — те саме, що Стояти однією (одною) ногою в могилі (див. нога). Уже дідовід одною ногою в ямі, а ще як заллє собі пельку, то мало що хибує, аби по стінах не дерся (Лесь Мартович, Тв., 1954, 61); Поганяти до ями див. поганяти 1; Пхати в яму див. пхати; Хоч у яму лягай див. лягати.

Спеціально обладнане місце для зберігання, розміщення, збирання чого-небудь. Щороку споруджуються тисячі нових корівників, свинарників, силосних башт і ям, спеціальних приміщень для приготування кормів (Колгоспник України, 2, 1957, 10); В деяких селах влаштовують під ринвами спеціальні цементові ями-басейни для збирання дощової води (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 29); Здоровіші поранені.. ховалися од бомб під паровозами, в шлакових ямах, в бункерах для вугілля (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 347).
заст. Тюрма, арештантське приміщення (спочатку влаштовувалося в землі, підвалі). — Два роки тому буде, — почав він .. — Сидів я тоді в отсій ямі в слідстві (Іван Франко, II, 1950, 340); Сміливцеві ввижалося, ніби вже потягли його до княжого двору і вкинули в яму (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 53).
діал., заст. Примітивна шахта для добування нафти. Он Матій у ямі робить, у штольні... Ну, правда, — каже сопух там, задуха, таке... (Іван Франко, I, 1955, .112).
перен. Те, що характеризується брудом, застоєм, зосередженням низьких інтересів, інтриг, пороків тощо. Есери і меншовики остаточно скотилися 4-го липня [1917 р.] в помийну яму контрреволюційності, бо вони неухильно котилися в цю яму в травні і в червні, в коаліційному міністерстві і в схваленні політики наступу (Ленін, 34, 1973, 43); Данило, замість стати поетом, зробився петлюрівцем. І кому яке діло, як він замість романтичних вершин звалився в смердючу яму (Михайло Стельмах, II, 1962, 56).