Являти

Явля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. явити, явлю́, явиш, гл. Являть, явить, показывать, показать, предъявлять, предъявить. Старший брат Ігнатів помер, чумакуючи, в дорозі, і про те нігде не явлено і не записано. К. ДС. 5. Набрав він у припіл (жару) та й радіє, що явлено йому чудо таке: не горить пола. Г. Барв. 458.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник

ЯВЛЯТИ, яю, яєш, недок., ЯВИТИ, явлю, явиш; мн. являть; док.

1. тільки недок., рідко. Уживається як зв'язка в складеному присудку. Національний і соціальний гніт сплетені були між собою тісно і являли один нестерпний бич (Максим Рильський, III, 1956, 40); Дорошенкова майстерня зараз являла всі ознаки того, що використовувалась не за прямим її призначенням. Масивний мольберт був пристосований під своєрідну вішалку (Андрій Головко, II, 1957, 563); Траншея являла жахливе видовище (Олесь Гончар, III, 1959, 61).Являти собою — бути ким-, чим-, яким-небудь. Аміакати являють собою розчини аміачної або кальцієвої селітри в рідкому аміаку (Колгоспник України, 9, 1956, 45); Все, що робив і говорив Макар Нечай, являло собою лише ілюстрацію до характеристики новатора, а не художнє втілення типового характеру сучасника (Українське радянське кіномистецтво, II, 1959, 90); Колишній партизан являв собою цибатого чоловіка, дуже похмурого (Юрій Яновський, II, 1954, 102); Якщо дивитись зі сцени в залу, то всі чотири столи являли собою друковану букву «Ш» (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 201); Являти себе ким, заст. — удавати з себе кого-небудь, показувати себе кимсь. — Сором тобі, — сказав тоді Шрам чоловікові, — сором тобі із сивими усима [вусами] та блазнем себе являти! (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 120).

2. кому, рідко перед ким, книжн. Показувати, демонструвати (у 2 знач.). Ви, Миколо Карповичу, з Вашою щирою любовою [любов'ю] до рідного краю та великим таланом справжнього артиста — явили перед нами необмежену силу людського страждання (Панас Мирний, V, 1955, 388); Діти.., котрі стали під прапор Леніна.., побудували соціалізм і на фронтах Вітчизняної війни явили світові чудеса відваги (Юрій Смолич, VI, 1959, 453); Вийшовши із соціальних низів царської Росії, Максим Горький своїм титанічним трудом піднісся на високості людської культури, явив світові велич генія трудового народу, здобув безсмертя (Радянське літературознавство, 3, 1967, 82); Кращі зразки мистецтва перекладу в поезії являють нам М. Ісаковський, М. Тихонов, С. Маршак та інші сучасні російські майстри слова (Літературна газета, 19.IV 1951, 4);

// Відтворювати щось у чиєму-небудь уявленні. Усіма нервами приляг [приліг] Мій дух до неї, мила, — І тут вона — аж страх! аж страх! Твій вид мені явила (Іван Франко, XI, 1952, 27);

// Зображувати, показувати кого-, що-небудь у художніх образах. Глянув ще раз на всіх, склав руки на грудях і, проказавши з усмішкою: — Ну, прощайте, вмираю, — тихенько ліг і вмер.. Артист, який являтиме людству незначну дідову персону, повинен.. мати ряд особистих гідностей, без яких ніякі мистецькі хитромудрощі не поможуть йому зберегти усмішку після смерті (Олександр Довженко, I, 1958, 67); Відтворивши розклад старого світу, неминучу перемогу нового, його [М. Горького] книги явили нового героя, активного борця (Радянська Україна, 28.III 1968, 1);

// Виявляти, робити явним, відчутним (про почуття, стан, наміри і т. ін.). Я не забув твого листа. Яка у ньому теплота і щирість, що явила ти (Степан Крижанівський, Під зорями.., 1950, 33); Чи ти вагаєшся й досі у подвигах мужність явити? (Микола Зеров, Вибр., 1966, 253). ♦ Носа не являти (не явити) — те саме, що Не показувати (не показати, не потикати, не поткнути) носа (див. ніс). [Мальванов:] Де ж мій Спичаковський? Давно пора одвезти на станцію ці ящики, а він пропав і третій день носа не являє (Іван Кочерга, II, 1956, 29); Являти (явити) милість (милость)