Щипок

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Щипок

Щипок, -пка, ч. Спосіб звуковидобування на струнних музичних інструментах, що полягає у відтягуванні та відпусканні струни пальцем або медіатором.

Первинне значення

Щипок — дія, що полягає у захопленні та відтягуванні чого-небудь пальцями. У музичному значенні — спосіб отримання звуку шляхом щипання струни.

Сучасні словники

Основне значення слова збереглося. Словники подають такі тлумачення:

  • дія за значенням «щипати» або «щипнути»;
  • спосіб гри на струнних музичних інструментах;
  • виконання музичного твору шляхом щипання струн (піццикато). Словник української мови у 20 томах +2
Сучасне вживання

Сьогодні щипок є одним із основних прийомів звуковидобування на струнних щипкових інструментах, зокрема домрі, бандурі, гітарі та арфі. За допомогою щипка виконавець може змінювати силу, тривалість і характер звучання. Цей прийом відіграє важливу роль у формуванні музичної виразності. science.lpnu.ua +1

Приклади вживання
  • Виконавець використовує чіткий щипок для отримання дзвінкого звука.
  • На домрі щипок здійснюється за допомогою медіатора.
  • Різна сила щипка впливає на динаміку музичного твору.
Див. також
  • Домра
  • Медіатор
  • Струна
  • Піццикато
  • Щипкові музичні інструменти
Джерела та література