Щерба

Щерба, -би, ж. Наваръ изъ чего-либо; уха. Щерби багато, а галушок трохи. Ном. № 7559. Онисько кашовар щербу притирив ваганами, варену густо з сазанами. Мкр. Г. 4.

Сучасні словники

'Щерба

• ЩЕРБА 1, и, жін., заст. Відвар з чого-небудь, рідкий суп. [Галя:] Будеш обідати? [Влас:] А що ж там є? [Галя:] Щерба з галушок. Галушок було мало, ми всі поїли. Влить щерби? (Марко Кропивницький, II, 1958, 319); Доводилось вам коли-небудь польову кашу їсти? Щерба одна, засипана злегка пшоном та задобрена шматочком сала з цибулею — от і все (Панас Мирний, IV. 1955, 320); // Юшка з риби. Весело снідать посідали, Мочили сухарі в воді, Поки Онисько-кашовар Щербу притирив ваганами, Варену густо з сазанами (Українські поети-романтики.., 1968, 572); Саламаха й тетеря були постійною їжею козаків, тільки по неділях та на свята кухар варив щербу із свіжої риби (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 227).Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 581.
• ЩЕРБА 2, и, жін., діал. Щербина. Сокирою він висікав, де міг, більші щерби в скалі, щоби за них міг держатися (Іван Франко, VIII, 1952, 226); На нього глянула з-поміж виноградників якась порожнява, якась щерба, що робила враження вибитого зуба (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 220).Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 582.

'Щерба ЩЕРБАК ЩЕРБАКОВ ЩЕРБАТ ЩЕРБАТОВ ЩЕРБАТИЙ ЩЕРБАТИХ ЩЕРБАЧЕВ ЩЕРБИН А ЩЕРБИНИН ЩЕРБИНЦЕВ ЩЕРБА Щербинщербак, щербатий, щербач - людина , позбавлена одного або декількох передніх зубів . У Війні й світі Л. Толс того описаний партизан Тихін Щербатий, прозваний так не даремно: посмішка його відкрила недолік зуба. (Ф)Щербаков Основа прізвища - загальне щербак - збитковий , з особою, поритою слідами віспи, або без зуба й т.п. Але в Сл. Даля наведені, крім того, і інші значення слова щербак - користолюбець , хапуга ; однокінний візник (багаттям.). Прізвище існує й у формі Щербак. Щербатов По батькові від іменування щербатий, тобто з яким- або фізичним недоліком (див. Щербаков). В XVI в. Щербатий - складова частина імен багатьох князів ( Андрій Щербатий, Федір Щербатий, Василиса Щербата й ін.). Характерно, що прізвище частіше зустрічається на захід від Москви або північніше її. Щербинин Значення основи те ж, що й у прізвища Щербаков. (Н) Щербинцев - від географічної назви, Щербачев від щербач - задира , грубіян ..(Э) Веселовский в Ономастиконе приводить ще пояснення :щербатий - задерикуватий , примхливий .

Ілюстрації

[1]

[2]:

[3]

[4]

Див. також

• [5].
• ЩЕРБАжен., татар., сев., вост., вор., тамб. щурба сам. горячая похлебка, навар;| уха, рыбий навар;| уха из мелкой, нечищенной рыбы. Щерба да уха на язык жидка (на язык верещит, верезжит).
• II. ЩЕРБА щербина жен. (ущерб; нем. Scherbe) выщербинка, щедра, щедрина, выбоина; трещина, изянец; зазубринка, царапина, засечка, знак от какой-либо порчи. Щербина в ноже, в тарелке, в столе. Щербина на теле, на лице, рубчик лункою, от болячки, от оспы: щедрина, оспина. Зуб со щербиною, с изъяном. Щерба во рту, смол. гнездо или проем, на месте выпавшего зуба. Щерба, в ценном камешке, изъян наружный; а дресва, изъян внутри, трещинка, плена. Отсель прозвания: Щербина, Щербинин. Щератый, выщербленный, со щербою, или со щербинами. Отбери щербатые тарелки. Щербатое лицо, рябое, щедровитое, южн. дзюба. И наша денежка не щербата. Грози богатому: даст денежку щербатую!
• смол., тамб., вор. у кого недостает зуба, или зубов, особ. передних. Отсюда прозванья: Щербатов, Щербак и пр. Щербатые звери, беззубые, муравьятник и пр. -тость жен. качество и состоянье щербатого. Щербоватый, щербиноватый, рябоватый, щедровитенький. -тость, состояние •по•прилаг. Щербить что, изъянить, делать в чем щербины. Не щерби ножа, не дури! Комья и камешки в извести щербят штукатурку. Щербленая посуда, с изъянцами, местами отбитая по краишкам. Выщербил косу о камень.
• [6]
• [7],
• [8] матеріали з сайту Академік