Щакати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Щака́ти, -ка́ю, -єш, гл. Раскалывать (дерево). Не рубай, не щакай зеленого дуба. Гол. II. 553.
Сучасні словники
Розсікати, розділяти на частини, ударяючи чим-небудь гострим з розмаху.
Робити різкий помах, енергійний рух рукою, ніби розсікаючи повітря.
Довбаючи чим-небудь гострим, робити отвір, виїмку, зарубку і т. ін.
Ударяючи чимсь гострим, роздрібнювати, трощити що-небудь.