Щаблястий

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Щаблястий, -а, -е. Имѣющій щаблі. Желех.

Сучасні словники

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Щаблястий, -а, -е. Имѣющій щаблі. Желех.

СЕКРЕТИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ (СВЯТОСЛАВ КАРАВАНСЬКИЙ )

щаблястий східчастий, ступінчастий

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЩАБЛЯСТИЙ, а, е, розм. Який має щаблі. Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 570.

Орфоепічний словник української мови

щаблястий ТолкованиеПереводКнигиФильмы • 1щаблястий — а, е, розм. Який має щаблі … Український тлумачний словник • 2щаблястість — тості, ж., розм. Абстр. ім. до щаблястий … Український тлумачний словник

Cловник UA

ЩАБЛЯСТИЙ СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК.

щаблястий - прикметник ВІДМІНОК ЧОЛ. РІД ЖІН. РІД СЕР. РІД МНОЖИНА називний щаблястий щабляста щаблясте щаблясті родовий щаблястого щаблястої щаблястого щаблястих давальний щаблястому щаблястій щаблястому щаблястим знахідний щаблястий, щаблястого щаблясту щаблясте щаблясті, щаблястих орудний щаблястим щаблястою щаблястим щаблястими місцевий щаблястому, щаблястім щаблястій щаблястому, щаблястім щаблястих

Словари и энциклопедии на Академике

щаблюватий ТолкованиеПереводКнигиФильмы • 1щаблюватий — а, е, зах. Худий, з випнутими ребрами. Щаблювата кобила … Український тлумачний словник • 2щаблюватість — тості, ж., зах. Властивість за знач. щаблюватий … Український тлумачний словник

Ілюстрації

ЩАБЛЮВАТИЙ3.jpg ЩАБЛЮВАТИЙ4.jpg ЩАБЛЮВАТИЙ5.jpg ЩАБЛЮВАТИЙ6.jpg ЩАБЛЮВАТИЙ7.jpg




Dictum Wiki

щабель Edytuj ↑ akcent щабе́ль posłuchaj rzeczownik, rodzaj męski 1. szczebel (drabiny) 2. przen. szczebel (etap) 3. przest. schód 4. muz. każdy kolejny dźwięk skali, gamy odmiana

lp. lm. M. щабе́ль щаблі́ D. щабля́ щаблі́в C. щаблю́ lub щабле́ві щабля́м B. щабе́ль щаблі́ N. щабле́м щабля́ми Ms. на/у щаблі́ lub щаблю́ на/у щабля́х W. щаблю́ щаблі́ hiperonimy 1. планка hiponimy zdrobn. щабельок synonimy 1. щаблина 3. східець 4. ступінь pokrewne rzecz. щабельок, щаблина, щаблинка przym. щаблюватий, щаблястий frazeologia піднести на вищий щабель щабельок Edytuj ↑ akcent щабельо́к rzeczownik, rodzaj męski szczebelek odmiana

lp. lm. M. щабельо́к щабельки́ D. щабелька́ щабелькі́в C. щабельку́ lub щабелько́ві щабелька́м B. щабельо́к щабельки́ N. щабелько́м щабелька́ми Ms. на/у щабельку́ lub щабелько́ві на/у щабелька́х W. щабельку́ щабельки́ hiperonimy щабель pokrewne rzecz. щабель, щаблина, щаблинка przym. щаблюватий, щаблястий

Цікаві факти

ПОЕТИЧНІ МАЙСТЕРНІ

Костянтин Мордатенко

в молитві; Біблія росте пророцтвами,

гримить скорбОтами, сичить, сопе…

розлиті вибухи, стрімкі сни; Орця

став шлях щаблястий, змучений овес: