Шуряк
Шуряк
Зміст
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.
Шуряк, ка, м. = Шурин. Ну, тепер ми всі поженились, — як би нам шуряка оженить? Рудч. Ск. І. 84. Ум. Шурячок.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980.
ШУРЯ́К, а, чол., розм. Те саме, що шурин. Гордий, самостійний, вихований батьком на просторі та в шані, парубок понісся, як вітер, карати шуряка за сестрину наругу (Любов Яновська, I, 1959, 310); Перед ними на серветці стояло вино, бокали і бісквіти. Пив Хоменків шуряк і зрідка сам господар (Леонід Смілянський, Сад, 1952, 195).
Голос України (газета)
Шуряк — брат дружини. Частіше кажуть описово: брат дружини, а не шуряк.
Синоніми
1. своя́к (рідше) брат дружини.
2. шва́ґер (діал.) шурин.
3. шу́рин брат дружини.
Цитати української літератури з використанням слова шуряк
1. "— «То ж є твій шуряк, Гатиле" (Білик Іван Іванович - "Меч Арея")
2. "— То мій шуряк… — повагавшись, визнав корсунянин" (Білик Іван Іванович - "Похорон богів")
3. "Мені казав шуряк про конину; колгоспник він, м’яса не їсть, бо всередині болячку має, через яку не можна" (Барка Василь Костянтинович - "Жовтий князь")
4. "Настроєм народу хотів скористатися Богданів шуряк Яким Сомко" (Антонович Володимир Боніфатійович - "Юрась Хмельниченко")
